Пажитниця п'янка
| Пажитниця п'янка | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Пажитниця (Lolium) |
| Вид: | Пажитниця п'янка (L. temulentum)
|
| Біноміальна назва | |
| Lolium temulentum | |
Пажитниця п'янка[1][2] (Lolium temulentum) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), родом із Середземномор'я, але нині це широко розповсюджений натуралізований вид.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна трав'яниста рослина 40–80(120) см завдовжки, росте поодинці або в пучку; стебла прямостійні чи висхідні, голі, гладкі або шорсткі до колоса, 3–5-вузлів. Листові піхви помітно смугасті, досить щільні, дорсально закруглені, гладкі або шорсткуваті, голі. Лігула ≈2 мм завдовжки. Листові пластини 6–30(40) x 0.3–1.3 см, лінійні, шорсткуваті або гладкі, за винятком країв[3][4][2].
Нижня квіткова луска з остюком 7–12 мм довжиною. Колоскова луска дорівнює колоску або довше, 12–30 см завдовжки. Колосся 10–30 см завдовжки, з шорсткою віссю. Колоски (3)6–8-квіткові. Пиляки ≈2.5 мм завдовжки, лінійні. Зернівки ≈7 мм завдовжки, ширина у 2–3 рази менша, еліптично-довгасті, щільно укладені в квіткові луски. 2n = 14[3][4][2].
Поширення[ред. | ред. код]
Родом із Середземномор'я, але нині це широко розповсюджений натуралізований вид[3][5][6].
В Україні зростає в посівах, рідше на ріллі, біля доріг і на засмічених місцях — в Поліссі, західних лісових районах і пн. Правобережного Лісостепу. Бур'ян[2].
Використання[ред. | ред. код]
Насіння приготовленим використовується як пінолі чи подрібнюється на борошно та використовується для приготування хліба тощо. Насіння дуже поживне, на рівні з овесом, але їсти насіння небажано через ризик зараження грибком. Ця грибкова інфекція, яка називається ріжками, викликає галюцинації в малих дозах, але може завдати серйозної шкоди нервовій системі в більших кількостях[7].
У біблії[ред. | ред. код]
Більшість дослідників біблійних рослин сходяться на думці, що Lolium temulentum – це вид, описаний у притчі про бур'яни в Євангелії від Матвія (13:24–25). Про це свідчить багато фактів. Насіння цієї рослини були знайдені серед насіння пшениці під час археологічних розкопок у Німруді, датованих приблизно 7000 роком до нашої ери. 86% насіння були заражені грибом Stromatinia tymlenta, який викликає головний біль і сліпоту, а у великій дозі — смерть. Насіння пшениці дуже схоже на насіння Lolium temulentum, і в біблійні часи відокремити їх перед посівом було практично неможливо[8]. Зараз цього більше не відбувається завдяки використанню гербіцидів при комплексному вирощуванні та очищенні зерна[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
суцвіття -
ілюстрація -
Lolium temulentum — Тулузький музей
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lolium temulentum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 455. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 11.01.2019. (англ.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 23.12.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 11.01.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 11.01.2019. (англ.)
- ↑ Lolium temulentum. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. 2016. Процитовано 21.04.2024. (англ.)
- ↑ Zofia Włodarczyk: Rośliny biblijne. Leksykon. Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera PAN, 2011. ISBN 978-83-89648-98-3.
- ↑ Dietrich Frohne, Uwe Jensen: Systematik des Pflanzenreichs. Unter besonderer Berücksichtigung chemischer Merkmale und pflanzlicher Drogen. 4., neubearbeitete Auflage. G. Fischer, Stuttgart u. a. 1992, ISBN 3-437-20486-6.
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|