Mammillaria glochidiata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mammillaria glochidiata
укр. Мамілярія гачочкова
Мамілярія глохідіата
Mammillaria wildii 01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія глохідіата
Біноміальна назва
Mammillaria glochidiata
Mart. 1832
Синоніми
див. розділ Синоніми
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mammillaria glochidiata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mammillaria glochidiata
EOL logo.svg EOL: 5179664
IPNI: 134627-1
ITIS logo.svg ITIS: 908248
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 40835/0
The Plant List: kew-2361148

Mammillaria glochidiata (укр. Мамілярія гачочкова, Мамілярія глохідіата)[1] —сукулентна рослина з роду Мамілярія родини кактусових.

Ареал[ред.ред. код]

Ареал зростання — Мексика, штат Ідальго. Первісне повідомлення з'явилося після прибуття коолекціонера Карвінського (англ. Karwinski) з Мексики, але без даних про місцезнаходження. Фіц-Моріс визначив місцезнаходження цієї рослини в Мексиканському штаті Ідальго, дуже близько від кордону з Керетаро, в Барранка-де-Толіман. Зростає на крутих вулканічних породах на висоті 700 м над рівнем моряРеппенхагена — близько 1 300 м) в глибокому каньйоні в напівпустелі.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Ілюстрація Mammillaria glochidiata у книзі Карла Шумана & Роберта Гюрке «Blühende Kakteen (Iconographia cactacearum) im Auftrage der Deutschen Kakteen-Geselllschaft», 1904 рік


Рослини утворюють групи неправильної форми, з густо і несиметрично розташованими відростками.
Стебло — циліндричне (в описі Пілбіма — кулясте, до 5 см заввишки і до 4 см в діаметрі), округлене апікально, 2-3,5 см в діаметрі.
Епідерміс — глянцево-яскраво-зелений.
Маміли — в'ялі, широко розташовані, циліндричні до конічних, 12-16 мм завдовжки, без молочного соку.
Аксили — деякі з щетинками.
Радіальних колючок — 9-11 (в описі Пілбіма — до 12, щетиновидні, дуже тонкі, а в описі Фіц-Моріса — від 8 до 12, білуваті, покриті волосками), ниткоподібні, гнучкі, рівні, білі, горизонтальні, до 12 мм завдовжки.
Центральних колючок — 1-4 (в описі Пілбіма — 3 або 4, трохи товстіші, ніж радіальні колючки), голчасті, одна нижня з гачком, темно-жовті до червоно-коричневих (в описі Фіц-Моріса — коричнево-жовті), завдовжки 6-12 мм (в описі Фіц-Моріса — одна гачкувата колючка до 10 мм завдовжки, а решта до 12 мм завдовжки).
Квіти дзвоникоподібні, від білих до рожевих, до 15 мм завдовжки, в діаметрі 12 мм (в описі Пілбіма білі або блідо-рожеві, до 18 мм в діаметрі), зовнішні пелюстки з зеленувато-коричневими або жовтуватими смугами, рильця жовті.
Плоди — булавоподібні, яскраво-червоні (у Пілбіма — червоні), до 16 мм завдовжки.
Насіння — коричнево-чорне.

Систематика[ред.ред. код]

Деякі дослідники вважали цей таксон одним із варитетів Mammillaria crinita. Фіц-Моріс недавно підтвердив цю назву для рослин знайдених у районі Ідальго, виділяючи її як окремий вид, зважаючи на незвичайне число і дуже невеликий діаметр радіальних колючок, а також зважаючи на ізоляцію ареалу в глибокій ущелині, де ці кактуси ростуть на вулканічних відслоненнях скель, їх послідовне відтворення з насіння і відсутність проміжних форм між Mammillaria glochidiata і найближчою Mammillaria crinita, яка була знайдена за 20 км далі, але без виявлених проміжних рослин.

Утримання в культурі[ред.ред. код]

Ця рослина не представляє в культивуванні ніяких труднощів. Має схильність давати хаотично розташовані відростки і швидко розростатися. При хорошому освітленні зберігає компактність.

У разі загибелі її можна врятувати навіть у найостанніший момент, укоренивши маміли або прищепивши їх. Цей прийом проходить з нею і з іншими видами, яким властиві товсті, набряклі маміли. До них відносяться види даної серії, а також Mammillaria plumosa, Mammillaria carmenae та інші.

Охоронні заходи[ред.ред. код]

Mammillaria glochidiata входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи на межі зникнення (CR).

У 1991 році Чарльз Гласс, знайшов єдину популяцію Mammillaria glochidiata на північ від Сімапана у штаті Ідальго, оцінивши її у 50 особин. Наступне відвідування в 1993 році показало значне зниження популяції до 15 особин. Протягом двох наступних відвідувань, незважаючи на ретельний пошук, рослини не були знайдені. Тому, в раніше опублікованому Червоному Списку МСОП за 2002 рік, вид був занесений до категорії «Вимерлий у природі». Дослідники все ж повернулися до місця, де раніше зустрічалася ця рослина в лютому 2007 року, і знайшли шість невеликих рослин, що, напевно, виросли з насіння, що потрапило в тріщини між скелями.

Необхідне термінове дослідження, щоб зрозуміти динаміку чисельності цього кактуса. Не виявлений в жодній з природоохоронних територій.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[2]

Синоніми[ред.ред. код]

  • Mammillaria wildii A.Dietr. 1836
  • Chilita glochidiata (Mart.) Orcutt 1926
  • Chilita wildii (A. Dietrich) Orcutt 1926
  • Ebnerella glochidiata (Martius) Buxb. 1951
  • Ebnerella wildii (A. Dietrich) Buxbaum 1951
  • Mammillaria crinita subsp. wildii (A. Dietrich) D.R.Hunt 1997
  • Mammillaria glochidiata var. crinita K.Schum. ndat
  • Mammillaria glochidiata var. inuncinata Lem. ndat
  • Mammillaria glochidiata var. purpurea Scheidw. ndat

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Mammillaria glochidiata на сайті CITES (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Nova Acta Phys.-Med. Acad. Caes. Leop.-Carol. Nat. Cur. 16 (1): 337, t. 23. 1832
  • Mammillaria. The Cactus File Handbook 6 by John Pilbeam. 376 pages, hardback, ISBN 0-9528302-8-0, p. 112 (англ.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0881924989, p. 419 (англ.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (Vara kulturvaxt namn) (швед.)
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 104 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]