Mandragora officinarum
| Mandragora officinarum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
| Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
| Рід: | Мандрагора (Mandragora) |
| Вид: | M. officinarum
|
| Біноміальна назва | |
| Mandragora officinarum | |
Mandragora officinarum (мандрагора лікарська[1][2]) — вид рослин родини пасльонові (Solanaceae).
Етимологія: лат. officina — «аптечна трава»[3]. В англійській мові має назву «мандрейк» (англ. Mandrake).
Це багаторічна рослина, яка досягає висоти 0,1—0,3 м. Квіти двостатеві й запилюються комахами. Рослина може самозапилюватися. Коріння може досягати завдовжки до 1,2 м, часто ділиться на два. Листки темно-зелені, ростуть в розетках, довгасто-яйцеподібні або овальні, зморшкуваті, довжиною від 5 до 40 сантиметрів. Квіти 5-пелюсткові, від білувато-зелених до блідо-синіх і фіолетових. Кулясті фрукти від жовтого до оранжево-червоного, діаметром від 5 до 40 міліметрів, нагадують маленькі помідори. Насіння завдовжки від 2,5 до 6 міліметрів, ниркоподібні, від жовтого до світло-коричневого кольору. Всі частини рослини отруйні.
Північна Африка: Алжир; Марокко; Туніс. Західна Азія: Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; пд.-зх. Туреччина. Південна Європа: зх. Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Португалія; Гібралтар; Іспанія. Натуралізований в деяких інших країнах. Також культивується. Вимагає добре дренованих ґрунтів, кислих або нейтральних, стійкий до холоду.
Mandragora officinarum охороняється в Європі і занесений до Додатку І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні).[4]
Містить атропін і скополамін. Вважалася в давні часи магічною рослиною. Раніше використовувалася як афродізіак, наркотичний та болезаспокійливий засіб, частково, як галлюциногенний препарат і магічний корінь. Отруєння призводить до почервоніння, сухості в роті, занепокоєння, сонливості й/або галюцинацій, сплутаності свідомості, розширення зіниць, серцевої аритмії й коми і до смерті від паралічу дихання.
- ↑ Джеральд Даррелл. Сад богів : повість. — Bohdan Books, 2023. — 312 с.
- ↑ Корнієвський, Ю. І.; Богуславська, Н. Ю.; Круть, Ю. Я.; Корнієвська, В. Г. Фітотерапія в акушерстві та гінекології. — Запоріжжя : Навчальний посібник, 2014. — 317 с. — ISBN 9796417-092-7.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Закон України про ратифікацію Бернської конвенції
- Flora Vascular [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- United States Department of Agriculture (англ.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
