Rubus bifrons
| Rubus bifrons | |
|---|---|
.JPG) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Ожина (Rubus) |
| Вид: | R. bifrons |
| Біноміальна назва | |
| Rubus bifrons Vest | |
Rubus bifrons — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).
Це кущ, (3)10–50 дм, колючий. Стебла дугові, від рідко до густо запушених, не залозисті чи рідкісно залозисті; колючки помірно щільні, гачкуваті, 4–10 мм. Листки опадні чи напіввічнозелені, пальчасто складні; листочків 3–5, 6–15 × 4–9 см, краї від помірно до грубо зазубрених, верхівка гостра або загострена до коротко затупленої, абаксіальні (низ) поверхні сіро-зеленого відтінку, з гачкуватими шипами на найбільших жилках. Суцвіття кінцеві, іноді також пазушні, 10–60(100)-квіткові, щитоподібні. Квітконіжки з колючками. Квітки двостатеві; пелюстки від білих до рожевих, обернено-яйцеподібні або еліптичні до округлих, 10–15 мм. Плоди чорні, кулясті або субциліндричні, 1–2 см. 2n = 28, 48[1].
Поширення: Австрія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Чехія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Угорщина, Італія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Україна; інтродукований до США, Канади, Швеції, Норвегії[2][3].
В Україні наводиться для Закарпаття[4].
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання для їжі. Її культивують як декоративну рослину в деяких частинах Північної Америки, де її можна використовувати як ґрунтопокривну рослину[5].
- ↑ Rubus bifrons. Flora of North America @ efloras.org. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
- ↑ Rubus bifrons. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
- ↑ Rubus bifrons. Catalogue of Life. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
- ↑ Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 4: родина Rosaceae (Rosales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2022. — Вип. 18. — № 4. — С. 305–349. — DOI:10.32999/ksu1990-553X/2022-18-4-1.
- ↑ Rubus bifrons. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 02.05.2023. (англ.)