Spolia opima

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Spolia opima
Нагородження
Нагороджені:
Черговість

CMNS: Spolia opima у Вікісховищі

Spolia opima («споліа опіма», з лат. — «багата здобич») — особливо почесний трофей, принесений в дар Юпітеру Феретрійскому полководцем, який отримав право на тріумф.

Такий дар міг піднести командувач військом (цар або консул), що особисто вбив в поєдинку ворожого полководця і зняв з нього обладунки та зброю, які й приносилися в дар Юпітеру. Незважаючи на те, що римляни визнавали і виставляли і інші види трофеїв — наприклад, штандарти і носи ворожих кораблів — spolia opima вважався найбільш почесним трофеєм і приносив величезну славу особі, котра його завоювала.

Таких випадків в історії Риму було лише три[1][2]:

Четвертим мав стати проконсул Марк Ліциній Красс, який убив в 29 році до н. е. в бою царя бастарниів Дельдона, але Октавіан Август, який боявся, що така велика слава зробить Красса небезпечним суперником, під надуманими приводами заборонив йому присвячувати обладунки[7].

На думку античних авторів, ще три воєначальника зробили подібні подвиги, вбивши в поєдинках ворожих вождів[8][9]:

Однак всі вони воювали під командуванням інших полководців, а тому не мали права присвятити храму Юпітера Феретрія[it] ворожі обладунки[8]. До того ж щодо перших двох випадків у стародавніх авторів немає єдності: Валерій Максім і Авл Геллій називають супротивників римлян вождями, а Тит Лівій — просто видатними воїнами. У якому ранзі був Тит Манлій Торкват, римські автори не повідомляють.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проперцій. Елегії IV 10.
  2. Плутарх. Марцелл 8.
  3. Тит Лівій. Історія Риму I 10, 4—7.
  4. Тит Лівій. Історія Риму IV 19, 5; 20, 2.
  5. Тит Лівій. Эпітома 20.
  6. Плутарх. Марцелл 7—8.
  7. Діон Кассій. Римська історія. LI, 23—27.
  8. а б Валерій Максім. III, 2, 6.
  9. Аппіан. Римська історія. Кельт. 10.
  10. Тит Лівій. Історія Риму. VII, 10.
  11. Авл Геллій. IX, 11.
  12. Тит Лівій. VII, 26.
  13. Авл Геллій. IX, 13.
  14. Тит Лівій. Періоха 48.
  15. Веллей Патеркул. I, 12, 4.