Авл Корнелій Косс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авл Корнелій Косс
Народився 5 століття до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер ім. 5 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада начальник кінноти, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Брати, сестри  • Публій Корнелій Рутіл Косс і Сервій Корнелій Косс
Діти Публій Корнелій Косс (військовий трибун з консульською владою 408 року до н. е.) і Aulus Cornelius Cossus[d]

Авл Корне́лій Косс (д/н — 420 рік до н. е.) — військовий та політичний діяч ранньої Римської республіки, великий понтифік з 431 до 420 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був членом патриціанського роду Корнеліїв. Про молоді роки його мало відомостей.

У 437 році він як військовий трибун взяв участь у війні з етруським містом-державою Вейї. Косс взяв участь у битві на річці Аніо між римською армією на чолі із диктатором Марк Емілієм Мамерком та вейянською на чолі із ларсом (царем) Толумнієм. Під час бою у герці Авл Косс власноручно вбив Толумнія. Це дало змогу римлянам перемогти ворога.

Героїчний вчинок Авла Косса сприяв його відомості та авторитету — 431 році до н. е. його було обрано великим понтифіком. У 428 році до н. е. його було обрано консулом разом з Титом Квінкцієм Пеном Цинціннатом. Того часу головною його справою було подолання наслідків епідемій, що вирували в Римі.

Знову на вищу посаду в Римській республіці Авла Корнелія Косса було обрано в 426 році до н. е. — він став військовим трибуном з консульською владою разом з Гаєм Фурієм Пацілом Фузом. За час його каденції почалася нова війна з Вейями та Фіденами. З огляду на силу та кількість ворогів було вирішено обрати диктатора. Ним став Мамерк Емілій Мамерцін, а Авла Косса призначено заступником диктатора — начальником кінноти. У 426 році до н. е. саме дії Косса на чолі римської кінноти допомогли розбити ворогів у вирішальній битві при Фіденах. Після цього Косс вже не займав військових посад, залишаючись до самої смерті великим понтифіком.

Джерела[ред. | ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates of the Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland/Ohio 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 59 und S. 65f (англ.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3