Zymosis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Zymosis
Основна інформація
Жанр електроніка
Стиль psytrance
Країна Україна Україна, Україна
Місто Київ
Мова українська
Лейбл Psyshine Records, Sunline Records, Sentimony Rec, Altar Records, Kagdila Record
Склад Дмитро Ліхачов
Інші
проєкти
Alienapia[1], EleexR, Yoshimeatzoo, Magmadivers
Співпраця Катя Chilly, Ольга Троян, Вікторія Гріго, Нарек Геворгян

Zymosis (укр. Зимозіс) — український psytrance проект, заснований у 1998 році музикантом, композитором і діджеєм Дмитром Ліхачовим[2].

Історія[ред. | ред. код]

Zymosis гармонійно поєднує у своїй творчості мелодійність, драйв, глибину звучання з філософським, драматичним змістом.

Заснування[ред. | ред. код]

Дмитро Ліхачов має академічну освіту з класу фортепіано, а свої перші експерименти в електронній музиці почав ще підлітком.

1996 — заснував свій перший авторський проект Zymosis, маючи чотирнадцять років. Саме тоді Дмитро розпочав свої перші музичні експерименти з електронною музикою. Адже з академічною сміливо експериментував ще змалку. Навчання у музичній школі Дмитро почав у шість років, а вже у вісім захопився створенням перших авторських композицій.

2000 — 2010 роки[ред. | ред. код]

20002011 — до проекту долучається Григорій Собінов[4]. Разом з Дмитром вони пізнають і створюють нову музику, шукають своє унікальне звучання. У 2004 відбувся перший реліз The 2nd Chance EP на лейблі Psyshine Records[5].

Альбом, що створювався в епоху бурхливого розквіту breakbeat, drum'n'bass і psychedelic trance, зазнав відчутного впливу усіх цих напрямків. Такий стильовий синтез врешті призводить до розділення Zymosis на декілька окремих проектів: chillout залишається за Zymosis, а для більш насиченої, нічної і динамічної музики було створено проект Alienapia[1][6].

2007 — виходить перший повноцінний альбом "Fragments" [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] проекту Zymosis.

2008 — канадський лейбл Sunline Records[7] випускає реліз другого альбому Zymosis "Elements Into Data". Саме цей альбом став історичним і приніс славу проекту — від нього вибухнула вся електронна тусівка.

2009 — завдяки виходу альбому "Goapocalipsis" [Архівовано 22 грудня 2020 у Wayback Machine.] проект Alienapia миттєво здобуває популярність. Альбом і досі вважається одним з найкращих у стилі New Goa Trance.


2010 — 2020 роки[ред. | ред. код]

Знайомство з Ольгою Троян і Вікторією Гріго[ред. | ред. код]

2010 — знайомство з Ольгою Троян[8] і Вікторією Гріго приносять свіжі фольклорні елементи у музику Дмитра. Вони вже стали незамінними у чіллових композиціях проекту.

2012 проект Zymosis готує великий перфоманс за участі 12 відомих артистів, до виходу наступного альбому "Between Two Points".

2012 виходить трек "Quiet Sadness"[9], який відразу стає популярним у світі. Випуск щонайменше одного треку з українськими мотивами став доброю традицією і особливістю кожного наступного альбому. У цей час народжується ідея створення спільного проекту з Ольгою Троян[8]. Це українські народні колискові[10][11] з елементами електроніки.

2015Zymosis, як яскравого представника української психоделічної сцени та найкращий електронний проект України, запрошують відкривати першу мультимедійну повнокупольну виставу проекту Samskara[12][13] зірки світового діджитал-арту, візіонера Андроїда Джонса[14][15] у київському планетарії.


Знайомство з Катею Chilly[ред. | ред. код]

2015 — рік знайомства з Катею Чілі. Впродовж наступних декількох років Zymosis активно співпрацює зі співачкою як композитор і звукорежисер. Це був унікальний і самобутній симбіоз електронної музики і акустичних інструментів та живого співу Каті Чілі.

2017 — робота з аранжуванням для Нарека Геворгяна[16] vs. Katya Chilly — "Місяць"[17] на "Голосі країни".

2017 — вийшов новий альбом "Insight" [Архівовано 9 травня 2020 у Wayback Machine.] на українському лейблі Sentimony Rec[18]. Продовжуючи традицію українського фольклору, в альбом увійшов трек з Катею Чілі — Zymosis Feat. Katya Chilly – U Zemli[19].

2018 — реалізовано і випущено проект "Nichna" (Sentimony Rec.) з Ольгою Троян — українські колискові у новій формі.

Знято кліп на одну з композицій Zymosis - Серденько[20].

Наразі готовий до виходу новий альбом, офіційний реліз якого заплановано на 20 квітня 2020. До альбому увійде ремікс на пісню гурту The Doox[21]

Участь у фестивалях[ред. | ред. код]

Дмитро Ліхачов брав участь у десятках фестивалів і сотнях вечірок в Україні, Европі та Азії. Виступав на одній сцені з такими проектами як Infected Mushroom, Juno Reactor, Shpongle та іншими легендами електронної музики.

Музичний стиль і вплив[ред. | ред. код]

Всеосяжна любов до музики і невгамовний дух експериментаторства заохочують Дмитра Ліхачова шукати себе у різних alter ego. Перший альбом Zymosis створювався під впливом стилів музики 90-х: breakbeat, drum'n'bass, psytrance. Пізніше у музиці композитора починають з’являтися фолкові мотиви, пререплетені зі свіжими і сучасними електронними вібраціями, та різні жіночі вокали (Ольга Троян, Вікторія Григо, Катя Чілі).

Дмитро Ліхачов повсякчас розсуває межі жанру chillout, адже у його музиці багато елементів східної етніки. Загалом у композиціях Zymosis виразно простежується вплив класичної музики, яку автор переосмислює і трансформує за допомогою psytrance-звучання, що є основною складовою пізнаваного авторського стилю. Музикант весь час шукає цікаві ракурси і нове звучання.

Дискографія[ред. | ред. код]

Дмитро Ліхачов створив щонайменше п’ять суто авторських проєктів:

Назва проєкту Рік виходу Музичний стиль
«Zymosis» [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] 01996 1996 psytrance, psychill project;
«Magmadivers» 02005 2005 psytrance, darkpsy project
«Alienapia» [Архівовано 22 грудня 2020 у Wayback Machine.] 02009 2009 goatrance project
«Yoshimeatzoo» [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] 02016 2016 synthwave, cyberpunk project
«EleexR» 02017 2017 dark progressive project

Колаборації Zymosis часом виходять за рамки суто psytrance-звучання, але залишаються самобутніми. Сам Дмитро називає Zymosis вільним від канонів проєктом.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Alienapia. Дискографія.
  2. Dimitro Zymosis на Facebook.com
  3. Офіційний сайт київського нічного клубу Atlas. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  4. Дискографія
  5. Лейбл Psyshine Records.
  6. Alienapia на Spacebabyrecords.bandcamp.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  7. Лейбл Sunline Records на www.discogs.com
  8. а б Ольга Троян (Makoviya Troian) на Facebook.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2020. 
  9. ZYMOSIS - Quiet Sadness на Youtube.com. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  10. Zymosis - Serdenko [Official Music Video] на Youtube.com. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  11. Zymosis «Nichna» [Full EP на Youtube.com]
  12. Арт-простір Samskara. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  13. Мультимедійний проект Samskara Андроїда Джонса. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  14. Zymosis & Android Jones - Electric Love#1 (2015) 360°. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  15. Джонс Эндрю (Android Jones): Цифровая графика Андроида. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  16. Нарек Геворгян - биография, информация, личная жизнь. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  17. Нарек Геворгян vs. Katya Chilly – "Місяць"/"Ov sirun sirun" – бої – Голос країни 7 сезон. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  18. Офіційний сайт музичного лейблу Sentimony Rec. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  19. Zymosis feat. Katya Chilly - U Zemli | 140bpm на Youtube.com. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  20. Zymosis - Serdenko [Official Music Video] на Youtube.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  21. ЕЛЕКТРОННИЙ МУЗИКАНТ ZYMOSIS ПРЕЗЕНТУВАВ РЕМІКС НА КОМПОЗИЦІЮ ГУРТУ THE DOOX. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.