Змієві вали Київщини
50°16′34″ пн. ш. 30°28′01″ сх. д. / 50.2763833° пн. ш. 30.4670167° сх. д.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ab/%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96.jpg/220px-%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96.jpg)
Змі́єві вали́ Ки́ївщини — ділянка Змієвих валів на Київщині[1]. Найбільша в Україні система укріплень на правому березі Дніпра, яка складається з валів різної висоти та довжини. За протяжністю вали Київщини найдовші.
Опис південної ділянки валу
[edit | edit source]Південна ділянка валу починається біля села Круглик, що тягнеться від заплави р. Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра. Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Первісні вали були побудовані, ймовірно скіфами, у VI-V століттях до н. е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме:
- «Малого» Ходосівського городища;
- «Великого» Ходосівського городища;
- «Круглого» Ходосівських городищ;
- недослідженого городища, яке було знищене будівництвом котеджного містечка «Маєток»[2].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%2C_%D1%81._%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%BD%2C_%D0%9D%D0%B0_%D0%97%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D0%BB.jpg/220px-%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%2C_%D1%81._%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%BD%2C_%D0%9D%D0%B0_%D0%97%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D0%BB.jpg)
Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.
Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.
Під час навали загарбників люди з навколишніх поселень, лук і полів разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. Кочова кіннота своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду — земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо навіть у посушливі роки або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу, і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.
Західна ділянка валів
[edit | edit source]![Змійові вали біля села Плесецьке](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_01.jpg/220px-%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_01.jpg)
Західна ділянка валів проходила по лінії Чорногородка — Радомишль.
Значення
[edit | edit source]![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg/220px-%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
Пам'ятка культурної спадщини національного значення, що занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Див. також
[edit | edit source]Джерела
[edit | edit source]- ↑ Інформаційне агентство УНІАН: «Не футболом єдиним». Погляд на євротурнір через призму туристичних можливостей Київщини [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Котеджне містечко «Маєток», vsekottedzhi.com.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- Бугай А.С. Випуск №15 // Змійові вали. Збірник матеріалів науково-дослідницької спадщини / Бугай О.А. — Бібліотека українознавства. — Київ : ДП “Видавничий дім “Персонал”", 2011. — 276 с. — ISBN 978-966-608-973-4.
Література
[edit | edit source]- Анатолій М. Ч. Альманах «Ветер странствий» (вып. 11. М., 1976, с. 40-49). Змієві вали [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
[edit | edit source]- Офіційний сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: Як змія в рало запрягли
Таємниці стародавніх валів на YouTube — документальний фільм на каналі Наукові зустрічі / Scientific meetings.
Змієві вали біля села Круглик на YouTube
![]() |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |