Авратинська височина
Авратинська височина
| |
| Авратинське узгір'я | |
 Авратинської височини | |
| Типовий краєвид північної частини Авратинської височини | |
| Країна |  Україна
|
|---|---|
| Області | Тернопільська, Хмельницька |
| Місто | Авратин, Базалія |
| Є частиною | Подільська височина |
| Період | третинний / крейдовий |
| Найвища точка | |
| - розташування | у трикутнику між селами Білозірка, Шибена, Щаснівка |
| - висота | 346 м |
 Розташування на мапі України
| |
Авра́тинська височина́ (Авратинське узгір'я) — височина в Україні, окремий масив Подільської височини. Розташований у межах північно-східної частини Тернопільської області та західної частини Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Назва — від села Авратин, нині Волочиського району Хмельницької області, запроваджена російськими географами в 1 пол. XIX ст[джерело?]. і згодом розширена картографом А. Тілло на Волинську і східну частину Подільської височини[1]. Нині назва Авратинська височина (Авратинське узгір'я) майже не вживається.
Опис[ред. | ред. код]
Є вододілом між лівобережними притоками Дністра (Збруч, Смотрич, Ушиця), притоками Прип'яті (Горинь, у тому числі Случ) і верхів'ям Південного Бугу. Розташована в межах Збаразького, Підволочиського, Лановецького районів Тернопільської області та Волочиського району Хмельницької області, між Медоборами та Кременецькими горами.
Поверхня слабохвиляста. Абсолютні величини сягають до 350 м. На території височини розташована велика кількість водних джерел.
Геологічні пам'ятки природи місцевого значення[ред. | ред. код]
Цікавинки[ред. | ред. код]
Авратинська височина є умовною точкою, де сходяться:
- три говори південно-західного наріччя української мови — волинський, подільський та наддністрянський.
- три історичні землі України — Волинь, Поділля та Галичина.
- вододіли Дніпра (притоки Прип'яті — Горинь і Случ), Дністра (лівобережні притоки Збруч, Смотрич, Ушиця) та Південного Бугу (верхів'я).
-
Три говори -
Три землі
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія українознавства том 1 Київ 1993 сторінка 15
Джерела[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Пиндус Б., Свинко Й. Авратинська височина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 21. — ISBN 966-528-197-6.
- Івченко А. С. Авратинська височина // Велика українська енциклопедія / Киридон А. М. (упоряд.). — К. : ДНУ «Енциклопедичне видання», 2016. — Т. 1. — С. 149. — ISBN 978-617-7238-39-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона» у 86 томах (82 т. та 4 доп.). — СПб., 1890—1907.: Авратынская возвышенность [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)