Анна Петрівна
| Анна Петрівна | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 21 травня 1725 — 10 лютого 1728 | ||
| Попередник: | Ядвіґа Софія Шведська | |
| Спадкоємець: | титул скасовано | |
| Народження: |
27 січня (7 лютого) 1708[1][2][…] Москва, Російська імперія[3][4] | |
| Смерть: |
4 (15) травня 1728[3][5] (20 років) Кіль, Німеччина[3][1][6] | |
| Причина смерті: | післяпологові ускладнення | |
| Поховання: | Петропавлівський собор[5] | |
| Країна: | Московське царство і Російська імперія | |
| Релігія: | православ'я, лютеранство і РПЦ | |
| Рід: | Романови і Гольштейн-Готторпи | |
| Батько: | Петро I[3][7][8] | |
| Мати: | Катерина I[3][7][8] | |
| Шлюб: | Карл Фрідріх[3][5][…] | |
| Діти: | Петро III | |
| Нагороди: |  | |
А́нна Петрі́вна (27 січня (7 лютого) 1708, Москва, Російська імперія — 4 (15) травня 1728, Кіль) — російська велика княжна, донька Петра I і Катерини І Олексіївни; матір Петра III.
Родовід[ред. | ред. код]
| Петро I | ||||||||||||||||
| Анна Петрівна | ||||||||||||||||
| Катерина I | ||||||||||||||||
Біографія[ред. | ред. код]
При народженні Анни її мати Катерина Олексіївна була ще просто коханкою Петра I і стала законною дружиною тільки через 3 роки.
Сама Анна Петрівна була дуже здібною ученицею, багато читала і прекрасно знала чотири іноземні мови. Рано навчилася писати. Сучасники відзначали її привабливість[9]
В Санкт-Петербурзі у власність Анни з 1711 року — через офіційне проголошення її царівною — була віддана ділянка, що простягалася уздовж Фонтанки.
23 листопада 1724 Карл Фрідріх Шлезвіг Гольштейн-Готторпський підписав контракт на подружжя з Анною Петрівною. Є відомості, що Петро Олексійович, який дуже любив доньку, хотів передати їй російський престол. Шлюб герцога з Анною Петрівною відбувся вже при Катерині Першій — 21 травня 1725 року в Троїцькій церкві. Було підписано контракт, за яким подружжя і їх нащадки відмовлялися від прав на російський престол. Анна мала право сповідувати православ'я і виховувати у ньому доньок, але сини повинні були виховуватися в лютеранстві[9]. Невдовзі герцог став членом відновленої Верховної таємної ради і став користуватися великим впливом. Становище герцога змінилося після смерті Катерини, коли влада майже повністю перейшла до Меншикова, який мав намір одружити Петра II зі своєю дочкою. Меншиков посварився з герцогом Гольштинським, дружину якого не бажала бачити супротивна Петру партія і добився того, що Анна Петрівна з чоловіком залишили Петербург 25 липня 1727 року і поїхали до Гольштинії, де в Кілі 10 лютого 1728 року Анна народила сина Карла Петера Ульріха (згодом російський імператор Петро III. Анна була для свого часу освіченою жінкою, вміло говорила французькою, німецькою, італійською та шведською. Відомо також, що Анна Петрівна дуже любила дітей і відзначалася прив'язаністю до свого племінника Петра[10].
Принцеса померла під час пологів, ледве досягнувши двадцятирічного віку. Перед смертю вона висловила бажання бути похованою в Петербурзі, біля могили батька у Петропавлівському соборі, що й було виконано 12 листопада.
В її честь чоловік заснував 1735 року Орден Святої Анни, що став при імператорі Павлі державною нагородою Російської імперії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.rusartnet.com/biographies/russian-rulers/romanov/family-of-peter-i-and-catherine-i/tsarevna-anna-petrovna
- ↑ https://web.archive.org/web/20140112125941/http://www.painted-veil.net/anna-petrovna-of-russia/
- ↑ а б в г д е ж С. Тр. Анна Петровна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 189–193.
- ↑ http://www.cs.mcgill.ca/~rwest/link-suggestion/wpcd_2008-09_augmented/wp/p/Peter_I_of_Russia.htm
- ↑ а б в А. Кр. Анна Іоанновна // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 320–323.
- ↑ http://www.polyvore.com/grand_duchess_anna_petrovna_russia/set?id=34554275
- ↑ а б Н. У. Анна Петровна // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 319–320.
- ↑ а б в Анна Петровна // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 792.
- ↑ а б Анна Петровна [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Анна Петровна [Архівовано 25 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Описание о браке между ее высочеством Анною Петровною цесаревною Всероссийскою и его королевским высочеством Карлом Фридрихом герцогом Голштейноготторпским / Изд. 2-е // Сын отечества, 1839. — Т. 8. — Отд. 3. — С. 265–272. [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Письма к П. И. Машкову / Сообщ. М. Л. Боде // Русский архив, 1868. — Изд. 2-е. — М., 1869. — Стб. 1861–1863. [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
|
