Артур Лісмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Лісмер
англ. Arthur Lismer
Народження27 червня 1885(1885-06-27)[1][2][3]
Шеффілд, Велика Британія[3]
Смерть23 березня 1969(1969-03-23)[1][2][4] (83 роки)
 Монреаль, Квебек, Канада[3]
ПохованняMcMichael Canadian Art Collectiond[2]
Країна Велика Британія
НавчанняКоролівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd (1907) і Sheffield School of Artd (1905)[5]
Діяльністьхудожник
НапрямокГрупа Сімох
Відомі учніRyan Larkind і Франклін Арбаклd[6]
ЧленКанадська королівська академія мистецтвd і Група Сімох
Роботи в колекціїНаціональна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Канадський військовий музей, Art Gallery of Hamiltond[7], McMichael Canadian Art Collectiond[8], Монреальський музей красних мистецтв, Художня галерея Вінніпега[9] і Sheffield Galleries and Museums Trustd[10]
Нагороди
CMNS: Артур Лісмер у Вікісховищі

Артур Лісмер (англ. Arthur Lismer; 27 червня 1885 — 23 березня 1969) — англо-канадський художник та викладач мистецтва, учасник групи канадських художників-пейзажистів «Група семи». Відомий насамперед як пейзажист, а також своїми картинами кораблів з сліпучим камуфляжем.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лісмер народився в Шеффілді, графство Йоркшир, Англія, в сім'ї Гаррієт та Едварда Лісмерів, торгівця тканинами[11]. У тринадцять років став учнем у фото-гравірувальній майстерні. Отримав стипендію, і з 1898 до 1905 року відвідував вечірні заняття в Шеффілдській школі мистецтв. 1905 року переїхав до Антверпена, Бельгія, де вивчав мистецтво в Королівській академії.

Лісмер іммігрував до Канади в 1911 році, оселився в Торонто, Онтаріо, і влаштувався на роботу в Grip Ltd.

Брат Лісмера, Тед, залишився в Шеффілді і став відомим профспілковим та комуністичним активістом[12].

Президент коледжу мистецтв в Галіфаксі

[ред. | ред. код]
RMS Olympic з сліпучим камуфляжем біля пірсу № 2 у Галіфаксі, Нова Шотландія (1919)

З 1916 по 1919 рік Лісмер працював президентом Вікторійського коледжу мистецтв в портовому місті Галіфакс у Новій Шотландії (нині Університет NSCAD).

Галіфакс був важливою військово-морською базою для торговельних кораблів, що йшли з Північної Америки з продовольством, припасами та персоналом до Британії та Європи. 1917 року зростання втрат цих кораблів від атак німецьких підводних човнів призвели до запровадження конвоїв, які об'єднували торговельні судна та військові кораблі супроводу.

Конвої були ефективними, але вимагали великої організаційної роботи для координації прибуття та здійснення переходу великою кількістю торговельних і військових кораблів. Нанесені на кораблі і зображені на картинах Лісмера яскраві камуфляжні візерунки, які отримали назву «Сліпучий камуфляж», мали на меті ускладнити німецьким підводним човнам напади судна у відкритому морі.

Офіційний військовий художник

[ред. | ред. код]
Артур Лісмер. «Конвой в затоці Бедфорд Бейсін» (~1919). Велика олійна картина зображує торговельні кораблі, що формуються в затоці поблизу Галіфакса для трансатлантичного конвою

У Галіфаксі Лісмер присвятив свої роботи суднам та бурхливій діяльності військово-морського порту під час Першої світової війни, особливо кораблям, що були розмальовані в яскраві візерунки сліпучих камуфляжів, призначених для введення в оману німецьких підводних човнів. Роботи Лісмера привернули увагу лорда Бівербрука, який організував надання Лісмеру статусу офіційного військового художника[13].

Тральщики. Галіфакс (Minesweepers, Halifax 1919)

Його найвідоміші роботи воєнних років присвячені тому, що він щоденно спостерігав у Галіфаксі: конвоюванню, патрулюванню, розмінуванню та захисту гавані[14]. У 1918 і 1919 роках Лісмер закінчив кілька олійних робіт і кілька великих полотен. Серед них великий «Конвой у Бедфордському басейні» (бл. 1919 р.), на якому зображено торговельні судна, що формують трансатлантичний конвой поблизу Галіфакса[15]. Він також зробив кілька ескізів наслідків відомого вибуху в Галіфаксі[16].

Коли він був військовим художником, він написав буклет для Збройних сил Канади під назвою «Як почати: малювання аквареллю для задоволення».

Група семи

[ред. | ред. код]
«Група Сімох»: Фредерік Варлі, А. Й. Джексон, Лоурен Гарріс, Франклін Кармайкл, Френк Джонстон, Артур Лісмер і Джек Макдональд

Після закінчення війни, в 1919 році Лісмер повернувся до Торонто, де він отримав посаду віце-директора коледжу мистецтв Онтаріо[17]. У співпраці з чотирма художниками в Grip, де раніше працював Лісмер, він допоміг заснувати Групу сімох, робота якої мала на меті зробити внесок у процес створення характерного національного канадського стилю в живописі[18][A]. Він також працював з кадрами в Grip[19].

На стиль Артура Лісмера вплинув його доканадський досвід (переважно в Антверпені), де він захопився барбізонською школою та постімпресіонізмом. Співпрацюючи з групою художників, яка в 1920 році стала Групою семи, Лісмер продемонстрував характерний постімпресіоністський стиль і духовний зв'язок з ландшафтом. Як і інші члени Групи семи, багато його робіт починалися як невеликі пленерні етюди, написані олією на оргаліті[20].

Під час святкування сторіччя міста Торонто в 1934 році Лісмер був членом Комітету з фотографій. Його робота в мистецькій освіті була ефективною. Наприклад, він розпочав програму дитячого мистецтва в Художній галереї Торонто, яка стала успішною в 1930-х роках[21]. 1936 року Лісмер вирушив в однорічне турне Південною Африкою. Разом із викладачем мистецтва Норою Маккалоу він організовував програми мистецької освіти, читав лекції про канадське мистецтво та проводив майстер-класи для вчителів. Під час подорожі він багато малював аквареллю[22].

У 1940 році він переїхав до Монреаля, отримавши посаду викладача в Асоціації мистецтв Монреаля та заснував Школу мистецтва та дизайну MMFA. Він приєднався до Школи архітектури Макгілла як сесійний лектор у 1943 році на запрошення Джона Бленда, директора Школи, і був призначений доцентом у 1945 році, пішовши на пенсію у 1955 році у сімдесят років[23].

Між 1940 і 1950 роками для малювання він подорожував влітку на східне узбережжя Канади. Йому особливо подобалося малювати рибальське спорядження на доках острова Кейп-Бретон, Нова Шотландія[24].

У 1951 році ретроспективна виставка робіт Лісмера, яка розпочалася в Художній галереї Торонто, подорожувала у скороченій версії до Художньої галереї Великої Вікторії, Художньої галереї Ванкувера та Галереї образотворчого мистецтва Університету Британської Колумбії та, можливо, вплинула на його здійснив свою першу подорож до Західного узбережжя влітку того ж року. Використовуючи острів Гальяно як базу, він досліджував острови Пендер і Солтспринг, а також Вікторію і Лонг-Біч на острові Ванкувер[25].

Кілька членів Групи семи, включаючи Лісмера, стали членами Канадської групи художників у 1933 році[26]. 1962 року він отримав медаль Ради Канади за внесок у канадське мистецтво[20]. 1967 року він став компаньйоном Ордена Канади.

Лісмер помер 23 березня 1969 року в Монреалі, Квебек, і був похований разом з іншими членами оригінальної сімки на території канадської колекції мистецтв Мак-Майкла.

Спадщина

[ред. | ред. код]

У Торонто на його честь названо Лісмер-Холл, аудиторію Humberside Collegiate Institute. У 1930-х роках він намалював для школи одну з найбільших фресок у Канаді, яка сьогодні висить на стінах аудиторії[27].

Лісмер був призначений історичною особою в Довіднику федеральних спадщин[28].

Рекордні ціни продажу робіт

[ред. | ред. код]

8 червня 2023 р. на аукціоні Cowley Abbott картина Лісмера з приватної колекції — Вересневий шторм, Джорджіан-Бей (1921), олія на дереві, 29,2 x 40,6 см, при аукціонній оцінці в 100 — 150 тис. доларів була у підсумку реалізована за 432 тис. доларів США[29].

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Several members of the Group of Seven later became members of the Canadian Group of Painters including Lawren Harris, A. J. Casson, Arthur Lismer, A. Y. Jackson, and Franklin Carmichael. The group was known for its depictions of the North American wilderness.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Musée des beaux-arts du Canada Bibliothèque et archives Artists in Canada
  4. ↑ Tolmatch E. Lismer, Arthur // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T051345
  5. ↑ Wodehouse R. F. A Check List of the War Collections of World War I, 1914-1918 and World War II, 1939-1945 — Національна галерея Канади, 1968. — С. 239.
  6. ↑ https://www.klinkhoff.ca/artists/162-franklin-arbuckle%2C-r.c.a./
  7. ↑ https://tms.artgalleryofhamilton.com/people/153/lismer-arthur/objects
  8. ↑ https://mcmichael.com/portfolio-items/arthur-lismer/?portfolioCats=30
  9. ↑ https://www.wag.ca/art/collections/artwork/l-6-quebec-uplands-arthur-lismer/?from=art-search
  10. ↑ https://artuk.org/discover/artworks/little-seaboat-72307/search/actor:lismer-arthur-18851969/page/1/view_as/grid
  11. ↑ Grant, Anita (1996). Lismer in Sheffield. Journal of Canadian Art History / Annales d'Histoire de l'Art Canadien. 17 (1): 36—49. JSTOR 42615266.
  12. ↑ Stevenson, Graham. Lismer Ted. Compendium of Communist Biography. Процитовано 9 серпня 2019.
  13. ↑ Brandon, Laura. (2008). Art and War, p. 46. на «Google Books»
  14. ↑ Gallatin, Albert. (1919). Art and the Great War, p. 142. на «Google Books»
  15. ↑ Brandon, Laura (2021). War Art in Canada: A Critical History. Toronto: Art Canada Institute. ISBN 978-1-4871-0271-5.
  16. ↑ Kelly, Gemey. The Group of Seven and the Halifax Harbour Explosion: Focus on Arthur Lismer (PDF). CBC. Процитовано 14 січня 2016.
  17. ↑ Hill, Charles C. Article. cowleyabbott.ca. Cowley Abbott Auction. Процитовано 3 липня 2023.
  18. ↑ Grigor, Angela Nairne. (2002). Arthur Lismer, Visionary Art Educator, p. 54. на «Google Books»
  19. ↑ Lismer, Arthur. Canadian Encyclopedia. thecanadianencyclopedia.com. Процитовано 28 травня 2020.
  20. ↑ а б Bradfield, Helen (1970). Art Gallery of Ontario: the canadian collection. Toronto: McGraw-Hill Company. с. 245—250. ISBN 0070925046. Процитовано 25 травня 2020.
  21. ↑ Reid, Dennis R. (1988). A Concise History of Canadian Painting, p. 179.
  22. ↑ McCullough, Norah (1987). Arthur Lismer Watercolours. Guelph: Macdonald Stewart Art Centre. Процитовано 8 жовтня 2020.
  23. ↑ Arthur Lismer's McGill Sketchbook. www.mcgill.ca. McGill U. Процитовано 18 червня 2021.
  24. ↑ Reid, Dennis (1985). Canadian Jungle: The Later Work of Arthur Lismer. Toronto: Art Gallery of Ontario. Процитовано 24 червня 2021.
  25. ↑ Dennis, Reid (1985). Canadian Jungle: The Later Work of Arthur Lismer. Art Gallery of Ontario, 1985. ISBN 9780919777170. Процитовано 14 жовтня 2022.
  26. ↑ Members since 1880. Royal Canadian Academy of Arts. Архів оригіналу за 26 May 2011. Процитовано 11 вересня 2013.
  27. ↑ Liong, Alvin. lismer's beautiful white twisted fantasy. alvinluong.com. Alvin Luong. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  28. ↑ Directory of Federal Heritage Designations. Parks Canada. Процитовано 29 травня 2022.
  29. ↑ Article. cowleyabbott.ca. Cowley Abbott Auction. Процитовано 4 липня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артур Лісмер


Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Лісмер&oldid=40763670