Африканський вузькорилий крокодил
| Африканський вузькорилий крокодил | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Африканський вузькорилий крокодил
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Поширення африканського вузькорилого крокодила | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Crocodylus cataphractus Crocodilus leptorhynchus | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Африканський вузькорилий крокодил (Mecistops cataphractus) — єдиний представник роду Mecistops родини Справжні крокодили. Місцева назва «кхінх», що значить собака.
Загальна довжина досягає 2,5—4,2 м. Має дуже витягнуте, вузьке, загострене, вигнуте зверху і гладке рило, яке у 3 рази більше в довжину, ніж у ширину біля основи, запалий лоб, 2 пари розташованих у 3—4 поздовжніх ряди потиличних щитків, що зливаються із лускою на спині, і безпосередньо межують з ними поздовжніх рядів спинного панцира. Гомілки мають гребінці з лусочок, що закінчується великими зубцями.
Голова оливкового кольору з коричневими цяточками. Тулуб й хвіст темно—зеленого кольору з великими чорними плямами, жовтувато—біле черево з чорними, але значно меншими плямами.
Полюбляє невеличкі річки, стоячу водах низовин, лагуни поблизу морського берега, гирла великих річок, особливо широких, вузькі канали, мангрові зарості. Ховається у норах на березі водойм. Харчується рибою, земноводними, зміями, черепахами, ракоподібними. Вважається небезпечним для людини.
Це одинаки, окрім періоду парування. Тут вони скупчуються у значні групи.
Біля берега будує кубло. Сюди самиця відкладає до 27 яєць. Через 110 днів з'являється малеча.
Це ендемік Африки, а саме поширений в країнах: Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кот-д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того , Демократична Республіка Конго, Замбія, Ангола.
Наразі кількість сягає 50 тисяч особин.
- Gossmann, V.; Lötters, S.; Obame, F. & Böhme, W. 2002. Zur Herpetofauna Gabuns. Teil II: Kommentierte Artenliste der gefundenen Reptilien, Bemerkungen zur Artenvielfalt. Herpetofauna 24 (136): 19-33
- Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.
- Wermuth H. und Mertens R., Schildcröten, Krokodile, Brückenechsen Jena, 1961.