Березова Лука
| село Березова Лука | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Миргородський район | ||
| Тер. громада | Петрівсько-Роменська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53060250030096317 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1630 | ||
| Перша згадка | 1630 (394 роки)[1] | ||
| Населення | 1305 | ||
| Територія | 11691 (тис.кв.м) км² | ||
| Густота населення | 111,62 (осіб/кв.км) осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 37342 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°16′26″ пн. ш. 33°43′25″ сх. д.H G O | ||
| Водойми | р. Хорол | ||
| Місцева влада | |||
| Карта | |||
  Березова Лука | |||
 Березова Лука | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Березова Лука́ — село у Миргородському районі Полтавської області. Входить до складу Петрівсько-Роменської сільської громади.
Село Березова Лука розташоване на березі річки Хорол (головним чином на правому), вище за течією за 1.5 км розташоване село Ручки, нижче за течією за 2 км розташоване село Мелешки.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
- 1630 — дата заснування.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[2].
- До 2017 року село Березова Лука було центром Березоволуцької сільради, до якої ще входили села: Лихопілля (Сміляні до 1922), Мелешки.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1615 осіб, з яких 674 чоловіки та 941 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1296 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,54 % |
| російська | 1,46 % |
У селі є комунальні навчальні заклади[6]:
- Березоволуцький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, підпорядкований Виконавчому комітет Петрівсько-Роменської сільської * Дошкільний навчальний заклад "Казка" Петрівсько-Роменської сільської ради. Розташований за адресою: вул. Гагаріна 2.
8 липня 2012 року урочисто відкрито та освячено кімнату-музей Визвольної боротьби українців за державність 1917—1921 років у відновленій батьківській садибі видатного українського воєначальника, командира полку Чорних запорожців Першої Запорізької дивізії Армії Української Народної республіки, полковника Петра Гавриловича Дяченка (30.01.1895 — 23.04.1965). Відкриття музею стало підсумком робіт, який проводив Фонд «Чорні запорожці» у садибі П. Дяченка з 2009 року.
Наприкінці квітня 2020 року було відновлено меморіальну дошку на честь командира сотні «Східняки» УПА, уродженця села Миколи Савченка «Байди».
В селі народилися:
- Булига Іван Артемович (1941) — український радянський діяч, 1-й секретар Гощанського районного комітету КПУ Рівненської області. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1986—1990 р.
- Дяченко Віктор Гаврилович (нар. 14 квітня 1892— пом. 26 квітня 1971 Вісконсин, США) — підполковник Армії УНР, курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців, член Союзу гетьманців-державників (на еміграції), Військовий отаман Українського вільного козацтва (1967—1971).
- Дяченко Петро Гаврилович (нар. 30 січня 1895 — пом. 23 квітня 1965, м. Філадельфія, США) — , полковник Армії УНР (з 23.6.1920), генерал-хорунжий (з 15.10.1929; наказ Війську УНР, ч. 6, 1 лютого 1961), генерал-хорунжий армії УНР (після 1.2.1961).[7], командир полку Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».
- Корост Тетяна Михайлівна (1954) — директор товариства "Агрофірма «Маяк» Котелевського району, Герой України, лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Знакова постать».
- Пономаренко Олександр Васильович (1986—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Савченко Микола Лаврінович («Петро Миколенко», «Байда»;нар. 20 лютого 1921 — пом. 1 січня 1979, Детройт, США) — хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», заст.командира ТВ-26 «Лемко», командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва УГВР у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник[8].
- Троян Олександр Іванович — український радянський діяч, начальник Центрального статистичного управління при Раді Міністрів УРСР, Голова Державного комітету УРСР по статистиці. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
Старшина Армії УНР Антін Кущинський у своїх спогадах, датованих 1983 роком, наводить перелік жителів села Березова Лука, котрі загинули в боротьбі за Україну
- ↑ ВРУ
- ↑ Жертви села Березова Лука на Полтавщині. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Заклади освіти Полтавської області //registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 151 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- Погода в селі Березова Лука [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Миколаївська церква [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
