Березова Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Березова Лука
Герб
Музей визвольних змагань 1917–1921
Музей визвольних змагань 1917–1921
Музей визвольних змагань 1917–1921
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Петрівсько-Роменська сільська громада
Основні дані
Засноване 1630
Перша згадка 1630 (394 роки)[1]
Населення 1305
Територія 11691 (тис.кв.м) км²
Густота населення 111,62 (осіб/кв.км) осіб/км²
Поштовий індекс 37342
Географічні дані
Географічні координати 50°16′26″ пн. ш. 33°43′25″ сх. д.H G O
Водойми р. Хорол
Місцева влада
Карта
Березова Лука. Карта розташування: Україна
Березова Лука
Березова Лука
Березова Лука. Карта розташування: Полтавська область
Березова Лука
Березова Лука
Мапа
Мапа

CMNS: Березова Лука у Вікісховищі

Березова Лука́ — село у Миргородському районі Полтавської області. Входить до складу Петрівсько-Роменської сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Березова Лука розташоване на березі річки Хорол (головним чином на правому), вище за течією за 1.5 км розташоване село Ручки, нижче за течією за 2 км розташоване село Мелешки.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1615 осіб, з яких 674 чоловіки та 941 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1296 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,46 %

Освіта[ред. | ред. код]

У селі є комунальні навчальні заклади[6]:

  • Березоволуцький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, підпорядкований Виконавчому комітет Петрівсько-Роменської сільської * Дошкільний навчальний заклад "Казка" Петрівсько-Роменської сільської ради. Розташований за адресою: вул. Гагаріна 2.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

8 липня 2012 року урочисто відкрито та освячено кімнату-музей Визвольної боротьби українців за державність 1917—1921 років у відновленій батьківській садибі видатного українського воєначальника, командира полку Чорних запорожців Першої Запорізької дивізії Армії Української Народної республіки, полковника Петра Гавриловича Дяченка (30.01.1895 — 23.04.1965). Відкриття музею стало підсумком робіт, який проводив Фонд «Чорні запорожці» у садибі П. Дяченка з 2009 року.

Наприкінці квітня 2020 року було відновлено меморіальну дошку на честь командира сотні «Східняки» УПА, уродженця села Миколи Савченка «Байди».

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Старшина Армії УНР Антін Кущинський у своїх спогадах, датованих 1983 роком, наводить перелік жителів села Березова Лука, котрі загинули в боротьбі за Україну

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Жертви села Березова Лука на Полтавщині. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Заклади освіти Полтавської області //registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  7. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 151 с. ISBN 966-8201-26-4
  8. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]