Очікує на перевірку

Биковський Лев Устимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Устимович Биковський
Народився10 (23) квітня 1895(1895-04-23)
Вільховець, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер11 січня 1992(1992-01-11) (96 років)
Денвер, штат Колорадо, США
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик
Alma materСанкт-Петербурзький політехнічний інститут[d]
Українська господарська академія (1927)
Галузьбібліографія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Биковський.

Лев Устимович (Юстимович) Биковський (нар. 10 (23) квітня 1895(18950423), Вільховець — 11 січня 1992, Денвер) — український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 10 (23 квітня) 1895 року в селі Вільховець, нині Звенигородського району Черкаської області, Україна (за адмінподілом Російської імперії, Звенигородського повіту Київської губернії) у сім'ї лісничого. По батькові польського, по матері українського походження.

В 1905—1912 роках навчався у Звенигородській комерційній школі; 1912—1914 роках на металургічному факультеті Політехнічного і 1914—1915 роках Лісового інститутів у Санкт-Петербурзі. Брав активну участь у діяльності української студентської громади. У травні 1915 відрахований з Інституту за неуспішність, працював кресляром.

Лев Биковський в студентські роки

З грудня 1915 по березень 1916 відбував службу десятником військово-шляхового відділу МВС в тилових районах Північного фронту. Першого березня 1916 покликаний в армію, до листопада 1917 служив на російсько-османському фронті техніком-інженером. Став одним із організаторів української громади у Трапезунді (нині місто Трабзон, Туреччина), там же надрукував свої перші статті.

Визвольні змагання

[ред. | ред. код]

З січня 1918 року урядовець МЗС у Києві, книгар у видавничому товаристві «Друкар».

З осені 1919 до травня 1920 року працював другим помічником бібліотекаря в Українському державному Кам'янець-Подільському університеті (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) та одночасно наприкінці 1919-го — початку 1920 року навчався в університеті.[1]

В 1920—1921 роках працював у Всенародній Національній) бібліотеці України. Відданий ідеї створення НБУ, присвятив цій темі понад 20 статей (1919—1972). Був першим редактором журналу «Хроніки», що його видавала НБУ. Книгознавча діяльність Биковського була схвально оцінена в працях Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського 1920-х років.

Зиму 1920/1921 провів у селі Лозуватка на Звенигородщині (нині село Шполянського району Черкаської області), видавав Літопис громадської бібліотеки Лозуватського товариства «Просвіта».

Перша еміграція

[ред. | ред. код]

З осені 1921 року на еміграції в Польщі, де в 1921—1922 роках навчався на філософському факультеті Варшавського університету і закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці.

З кінця 1922 року в Чехословаччині, вчився на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах, був учнем чеського книгознавця Л. Жівного, розвинув теорію засади бібліології. В 1927 році отримав диплом інженера-економіста.

Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; підготував до друку (як автор і редактор) три збірники Українського книгознавства, видав шість праць з теорії та практики книгознавства. В 1930-ті роки в Україні його ім'я як представника ворожих емігрантських сил було вилучено з обігу, а книжки опинилися в спецфондах. Постать Биковського та його науковий доробок умисно замовчувались.[2]

Перебування в Польщі (1928 — осінь 1944) стало головним періодом в науково-дослідницькій, бібліологічній праці Биковського. Понад 16 років працював у Варшавській міській публічній бібліотеці, спочатку завідувачем відділом комплектування, в 1942—1944 роках її директором, викладав на Вищих курсах бібліотекознавства. Разом з Юрієм Липою організував Український Чорноморський інститут, а згодом сприяв створенню Суходолового та Океанічного інститутів.

З січня 1945 року в Німеччині, у різних таборах для переміщених осіб; пізніше займався журналістською працею, перевидав ряд своїх книгознавчих праць, брав участь у розбудові Української вільної академії наук, в якій очолив книгознавчу комісію.

Друга еміграція

[ред. | ред. код]

Влітку 1949 року емігрував до США. В Нью-Йорку був членом управи УВАН у США, секретарем книгознавчої секції і Чорноморської комісії (пізніше — заступником голови). 1954 року переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці, був незмінним секретарем Денверської групи УВАН, відновив разом з Любомиром Винаром діяльність Українського бібліологічного інституту. З 1963 року співробітник журналу «Український Історик», один із членів-засновників Українського історичного товариства. Публікував нові дослідження книгознавчої тематики і численні спогади. В 1971 році Биковському було присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства.

Друкувався у виданнях УВАН, Інституту Дослідів Волині, УТГІ та інших, як журналіст — в українській пресі США, Канади і Європи.

Помер 11 січня 1992 року у Денвері.

1995 року в Києві з нагоди його 100-річчя відбулася науково-практична коференція, а 5 жовтня в урочищі Привороття Черкаської області встановлено пам'ятний камінь на згадку проо видатного науковця та палкого українського патріота[3].

У 1997 році за фінансової підтримки дружини Л. Биковського було перевидано бібліографію «У службах українській книжці», яку мали отримати всі наукові, обласні та університетські бібліотеки. В 1999 році завдяки зусиллям Н. Солонської була видана праця «Книгодрукування на Вкраїні».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Творчий доробок Биковського містить понад 530 праць з питань книгознавства, бібліотекознавства. В Україні доробок Л. Биковського представлений частково. Найбільші за чисельність колекції його публікацій зберігаються в Державній науковій архівній бібліотеці та Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

Биковський — один з перших бібліотекарів Національної бібліотеки України. Він є автором першої «Бібліотековіани НБУ» та близько 20 публікацій про початок діяльності Бібліотеки. Також брав участь у розбудові наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського державного українського університету, заснованого гетьманом П. Скоропадським.

Одним з перших серед українських науковців почав дослідження діяльності зарубіжних книгознавців. У «Бюлетені Варшавської публічної бібліотеки» друкує біографічні довідки та список основних праць польських, словацьких та чеських бібліографів. Також брав активну участь у науковому русі України, співпрацював із співробітниками Українського наукового інституту, церковними діячами, політиками: Ю. Липою, І. Огієнком, В. Дорошенком, Є. Пеленським.

Бібліографія залишалася улюбленою справою Биковського до кінця життя. Він є автором низки бібліографій і біографічних матеріалів про діячів української науки та культури: мистецтвознавця К. Широцького, поета Степана Рудницького, письменника Ю. Липу, відомого вченого в галузі сільського господарства М. Ветухова.

Праці

[ред. | ред. код]

Творчу спадщину Биковського складають понад 450 наукових праць, рецензій та інше. Серед них:

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У жовтні 1995 на батьківщині Биковського в урочищі Привороття встановлено кам'яну брилу з написом на пам'ятній дошці: «Тут стояв будинок, в якому пройшли дитячі й юнацькі роки видатного українського публіциста і книгознавця Левка Устимовича Биковського».[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Биковський, Лев (1949). Бібліотека Кам'янець-Подільського державного українського університету (Спомини) (українська) . Нью-Йорк - Вінніпег. с. 3—4. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  2. ↑ а б Казакова Наталія Володимирівна (16 грудня 2019). Биковський Лев Юстимович (Левко Устимович). Українська бібліотечна енциклопедія. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
  3. ↑ Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Білокінь С. І. Биковський Лев Юстимович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 252. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 122.
  • Винар Л. Л. Ю. Биковський // Ethnic Forum. 1993. V.XIII, № 1. P.65-68;
  • Винар Л. 100-річчя з дня народження доцента Левка Биковського // Укр. історик. 1995. № 1-4. С.340-341;
  • Козакова Н. У службах українській книжці // Культура і життя. 1995. 4 жовт. С.2;
  • Козакова Н. В. Л. У. Биковський (1895—1992). К., 1996;
  • Ольховик Н. Читання до 100-річчя від дня народження Л. Биковського //Бібл.вісн. 1996. № 1. С.30-31;
  • Тронько П. У службах українській книжці… // Там само. С.31-32;
  • Ківшар Т. Левко Биковський як історик українського книжкового руху // Там само. С.32-33;
  • Ковба Ж. Внесок Л. Биковського у формування концепції національно-державної книжкової справи України // Там само. С.33-35;
  • Винар Л. Лев Биковський. Життя і діяльність: Біогр. нарис // Биковський Л. У службах українській книжці. 1997. С.11-32.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Grabowska Joanna. Leona Bykowskiego koncepcja ksiegoznawstwa i bibliotekoznawstwa: [Магіст.дис.] — Wroclaw, 1974.
  • У службах українській книжці: до 120-річчя від дня народження Л. Биковського (1905—1986) // Дати і події [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 104—108.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 45–48. ISBN 978-966-02-8536-1 http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
  • Крамар Р. Лев Биковський, директор Бібліотеки на Кошиковій [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Биковський_Лев_Устимович&oldid=43109853