Бисті Дмитро Спиридонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бисті Дмитро Спиридонович
Народження27 червня 1925(1925-06-27)[1]
Севастополь, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть21 жовтня 1990(1990-10-21)[2] (65 років)
 Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна СРСР
Жанрграфіка
НавчанняМосковський поліграфічний інститут
Діяльністьхудожник, ілюстратор, графік
Нагороди
Народний художник РРФСР Державна премія СРСР

Бисті (Бісті) Дмитро Спиридонович (27 червня 1925, Севастополь — 21 жовтня 1990, Москва) — художник-графік грецького походження. Народний художник РРФСР (1984). Член-кореспондент (1979), дійсний член та віцепрезидент Академії мистецтв СРСР (1988). Лауреат Державної премії СРСР (1978). Батько художника Андрія Бисті.

Навчання

[ред. | ред. код]

Закінчив художню школу при Московському художньому педагогічному училищі пам'яті повстання 1905 року (1941), середню школу робітничої молоді (1946). Навчався в Московському поліграфічному інституті (1947—1952) у художників-графіків А. Д. Гончарова та П. Г. Захаров — продовжувачів традицій В. А. Фаворського. Дипломна робота — оформлення і ілюстрації до роману «Господа Головлевы» М. Є. Салтикова-Щедріна[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював художником-ілюстратором у видавництвах «Художественная литература», «Молодая гвардия», «Искусство», «Современник» та ін. З 1955 р. — учасник виставок книжкової графіки. З 1963 року мав персональні виставки в СРСР і за кордоном.

Нагороди на міжнародних виставках: Лейпциг (1965, 1971, 1977, 1982), Любляна (1969), Москва (1975), Премія Йоганна Гутенберга від Ради міста Лейпциг (1985) та ін.

Автор ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім» (1984—1986)[4], «Енеїди» Івана Котляревського.

Улюблена техніка — ксилографія (гравюра на дереві), ряд робіт виконано в техніці офорта, кольорової ксилографії.

Значна частина творчості художника присвячена книжковому дизайну, шрифтам, конструюванню книжкових макетів, оформленню обкладинок, титульних аркушів тощо[5].

Оформлювач видань:

Брав участь у створенні 200-томної «Библиотеки всемирной литературы» (1978, Державна премія СРСР).

Твори художника зберігаються у Третьяковській галереї, Російському музеї, багатьох музеях Росії, України та інших країн. Наприкінці 1980-х рр. повна серія ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім» (понад двадцять робіт) надійшла від автора до Сумського художнього музею[6].

Помер 21 жовтня 1990 року у Москві, похований на Кунцевському кладовищі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sokolov M. N. Bisti, Dmitry // Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T009052
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Художники народов СССР: биобиблиогр. словарь: в 6-ти т. Т. 1. — Аави—Бойко. — Москва: Искусство, 1970. — С. 402. — (рос.).
  4. Боде М. «Слово о полку Игореве» в гравюрах Д. Бисти // Искусство. — 1986. — № 1. — С. 33 —37. — (рос.)
  5. Бисти Дмитрий Спиридонович (рос.) . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  6. Сумський художній музей ім. Н. Онацького: альбом. — Київ: Фолігрант, 2005. — С. 156 : іл. — ISBN 966-96530-0-2.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дмитрий Бисти. Графика: альбом / вступ. статья М. П. Лазарева. — Москва, 1978.
  • Бисти Д. Начало начал: [к 800-летию «Слова о полку Игореве»] // Дет. лит. — 1885. — № 9. — С. 17—18. — (рос.).
  • Бисти Д. Единый мир «Слова»: интервью / зап. Л. Букина // Альманах библиофила. Вып. 21. — Москва, 1986. — С. 233—250. — (рос.).
  • Д. С. Бисти, художник [об иллюстрации] // Иллюстрация: [сб. статей]. — Москва: Сов. художник, 1988. — С. 61—63. — ISBN 5-269-00256-6. — (рос.).
  • Бисти Дмитрий Спиридонович // Популярная художественная энциклопедия. Т. 1 : А—М. — Москва: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 84. — (рос.).
  • Бісті Дмитро Спиридонович // Греки на українських теренах: нариси з етнічної історії: документи, матеріали, карти. — Київ: Либідь, 2000. — С.156. — ISBN 966-06-0158-1.
  • Чегодаев А. Дмитрий Бисти: [некролог] // Сов. культура. — 1990. — 27 окт. — С. 8.