Бріттані Мейнард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бріттані Мейнард
Народилася19 листопада 1984(1984-11-19)
Анагайм, Орандж, Каліфорнія, США
Померла1 листопада 2014(2014-11-01) (29 років)
Портленд
·евтаназія
Країна США
Діяльністьвчителька
Alma materУніверситет Каліфорнії (Берклі) і Університет Каліфорнії в Ірвайні

Бріттані Лорен Мейнард (англ. Brittany Lauren Maynard; 1984—2014) — американська громадська активістка, яка хворіла на рак мозку в останній стадії та виступала за легалізацію методу допомоги у смерті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Бріттані Мейнард народилася 19 листопада 1984 року в Анагаймі, штат Каліфорнія. У 2006 році вона закінчила Коледж літератури та науки Університету Каліфорнії в Берклі, здобувши ступінь бакалавра у галузі психології, а у 2010 році — педагогічне відділення Університету Каліфорнії в Ірвайні зі ступенем магістра у галузі освіти[1][2].

Хвороба та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

1 січня 2014 року Бріттані було поставлено діагноз фібрилярна астроцитома, після чого їй було проведено часткову трепанацію черепа та резекцію скроневої частки[3]. У квітні 2014 року настав рецидив захворювання, але вже у формі астроцитоми IV ступеня злоякісності, також відомої як гліобластома, після чого, на думку лікарів, жити їй залишалося не більше шести місяців[3].

Бріттані переїхала з Каліфорнії до штату Орегон, де діє Закон про гідну смерть[4], вирішивши, що «смерть з гідністю є найкращим варіантом для мене та моєї сім' ї»[5][6]. Вона опублікувала відеопослання з поясненням своїх намірів на сайті YouTube, що зібрало понад 3 мільйони переглядів[7]. Бріттані почала співпрацювати з некомерційною правозахисною організацією «Співчуття та вибір» у рамках агітації за створення фонду «Brittany Maynard Fund» з метою легалізувати допомогу в самогубстві у тих штатах, де вона є незаконною[8], зокрема у Нью-Джерсі, Массачусетсі, Коннектикуті, Колорадо та Каліфорнії[9]. Крім цього, Мейнард написала листа у CNN «Моє право на смерть з гідністю у 29» (англ. My Right to Death with Dignity at 29)[10], у якому сказала:

Я тижнями лікувалася від раку. Я не самогубець. Якби я хотіла вчинити суїцид, я б давно зробила це, оскільки відповідні ліки мені виписано, і воно вже у мене. Я не хочу вмирати, але я вмираю. І я хочу померти на своїх умовах. Я не збираюся переконувати когось, хто опинився в моїй ситуації, вибрати «смерть з гідністю». Моє запитання в іншому: чому хтось має право позбавити нас цього вибору?[11][12]

Окрім громадської діяльності, Бріттані багато подорожувала: кілька місяців вона навчала сиріт у Непалі, побувала у В'єтнамі, Камбоджі, Лаосі, Сінгапурі, Таїланді, з'їздила в Коста-Рику, Танзанію, де підкорила Кіліманджаро, займалася скелелазінням в Еквадорі, а дайвінгом на Галапогоських островах[13]. В останні місяці життя вона відвідала Єллоустонський національний парк і побувала на Алясці[2]. У жовтні 2014 року вона сказала, що закреслила останній пункт у списку місць, які треба відвідати — ним виявився Гранд-Каньйон[14]. Крім цього, у Бріттані було двоє собак і вона працювала волонтером у місцевій організації захисту тварин[13].

29 жовтня 2014 року Бріттані сказала, що «здається настав час»[15]. Вона планувала померти 1 листопада, прийнявши ліки, призначені лікарем[16].

Смерть

[ред. | ред. код]

1 листопада 2014 року, після допомоги у смерті, Бріттані Мейнард померла Портленді[17][18][19][20]. Вона сама спеціально вибрала цю дату, щоб позбавити себе і свою сім'ю від наслідків хвороби та в радості відсвяткувати день народження чоловіка, який відбувся шість днів тому[21]. Бріттані прийняла суміш транквілізаторів і речовин, що пригнічують функцію дихання, виписаних лікарем, після чого занурилася в глибокий сон, і померла через 30 хвилин у власній спальні в присутності близького кола родичів — кращої подруги, чоловіка Деніела і його брата Едріана[12][22][23]. Відповідно до Закону штату Орегон щодо допомоги в самогубстві, офіційна причина у свідоцтві про смерть була записана пухлина головного мозку[24]. У своєму останньому пості у соціальній мережі Facebook Бріттані написала:

Прощайте мої дорогі друзі і сім'я, яких я люблю. Сьогодні я вирішила померти з гідністю перед обличчям моєї невиліковної хвороби, цього страшного раку мозку, який відібрав так багато у мене… але міг би забрати набагато більше. Світ-гарне місце, подорожі були моїм найбільшим учителем, мої близькі друзі і рідні є головними дарувальниками. У мене навіть є коло підтримки біля мого ліжка, поки я набираю… До побачення, світ. Творити добро. А розплатився з іншими!

Оригінальний текст (англ.)
Goodbye to all my dear friends and family that I love. Today is the day I have chosen to pass away with dignity in the face of my terminal illness, this terrible brain cancer that has taken so much from me … but would have taken so much more. The world is a beautiful place, travel has been my greatest teacher, my close friends and folks are the greatest givers. I even have a ring of support around my bed as I type … Goodbye world. Spread good energy. Pay it forward![25]

Інформація про місце та дату похорону Бріттані не була оприлюднена[26]. Чоловік Бріттані Мейнард Деніел Діас пізніше розповів про її останні дні та години в інтерв'ю NBC News[27] і «People»[28]. Він зазначив, що у свій останній день Бріттані вийшла на довгу прогулянку із сім'єю, друзями, собаками Чарлі та Беллою, проте вранці вона знову пережила черговий сильний напад. «Ми повернулися додому, і вона просто вже знала, що її час настав. Припадок був нагадуванням про те, що небезпека не за горами, будь-якої миті вона могла осліпнути, стати паралізованою чи німою». Діас сказав, що в останні хвилини її життя він поклявся продовжити справу, розпочату дружиною, і зізнався, що думає про неї щодня[22][23][29][30].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У вересні 2012 року Бріттані вийшла заміж за Деніела Естебана «Дена» Діаса[8][21][31][32], з яким познайомилася у квітні 2007 року. Вони намагалися завести дитину[2]. Крім чоловіка її пережили рідна мати Дебора Зіглер та вітчим Гері Голмс[33][34]. Мати Дебора сказала, що Бріттані мріяла відвідати Перу: є таке місце в Перу — Мачу-Пікчу. Місто високо в горах. Боюся туди їхати, але вона сказала, що ми там зустрінемося. Тому, чорт забирай, я туди поїду"[35].

Спадщина

[ред. | ред. код]

Протягом кількох тижнів до своєї смерті Бріттані Мейнард стала символом Сполучених Штатів Америки у дискусії про право на евтаназію, звернувши на свою історію увагу громадськості[36][37][38]. Статтю про її життя в «People» прочитали понад 16 мільйонів осіб, які зробили понад 300 тисяч репостів і залишили 5900 коментарів[39]. Науковий співробітник відділу медичної етики Нью-Йоркського університету Артур Каплан написав, що Мейнард була «молодою, живою, привабливою… зовсім іншим типом людини», відмінним від середньостатистичного пацієнта в штаті Орегон із середнім віком у 70 років, вона «змінила погляд на дискусію», показавши, що існують люди її покоління, які цікавляться цим питанням[36][40]. Колишній головний редактор «Медичного журналу Нової Англії» Марсія Енджел зазначила, що Мейнард стала «новим обличчям» руху за смерть з гідністю і «дуже допомогла майбутнім пацієнтам, які можуть захотіти зробити такий самий вибір»[41].

На момент смерті Мейнард тільки в трьох штатах США діяли закони про гідну смерть для невиліковних хворих: Орегон, Вермонт, Вашингтон; у двох інших були прийняті судові рішення, які захищають лікарів, які допомогли своїм пацієнтам піти з життя (Монтана, Нью-Мексико), а ще в семи штатах схожі закони були винесені на розгляд[36]. Тим часом в опитуваннях з приводу прийняття цих законів американська громадськість розділилася на два протилежні табори[42][43]. Прибічники Мейнард наголошували на тому, що вона надихнула інших людей на спроби узаконити добровільну допомогу у смерті у Коннектикуті, зокрема 59-річну Сару Маєрс із бічним аміотрофічним склерозом[44][45]. Протягом трьох днів після смерті Мейнард один із високопосадовців із Ватикану засудив її рішення, назвавши спосіб самогубства з допомогою «безглуздістю»[46]. У Національному комітеті права на життя звинуватили організацію «Compassion & Choices» в «експлуатації хвороби Бретані Мейнард для сприяння легалізації прописаного лікарем самогубства у США»[36][47]. Мати Бріттані захистила рішення своєї доньки у листі, опублікованому цією організацією, заявивши, що «у свої двадцять дев'ять років вибір доньки померти м'яко, а не шляхом страждань від фізичної та психічної деградації та сильного болю, не заслуговує на те, щоб бути схарактеризованим як осуджуваною темою, хто були далеко і не знали про її становище»[48].

До 2014 закони про гідну смерть були прийняті тільки у трьох штатах США — Орегоні, Вашингтоні та Вермонті[2], а у 2015 році до них приєдналися Монтана та Каліфорнія[49].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Daniel E. Slotnik (3 ноября 2014). Brittany Maynard, ‘Death With Dignity’ Ally, Dies at 29. The New York Times. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 ноября 2014.
  2. а б в г Добровольная смерть неизлечимо больной женщины в США вызвала новые споры об эвтаназии. Voice of America. 7 ноября 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  3. а б Lindsey Bever (8 октября 2014). Cancer patient Brittany Maynard, 29, scheduled her death for Nov. 1. Washington Post. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 8 ноября 2014.
  4. My right to death with dignity at 29. CNN. 7 октября 2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  5. Belinda Luscombe (8 октября 2014). Brittany Maynard: Death With Dignity, Oregon Right to Die Law. Time. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  6. Nick Allen (8 октября 2014). Cancer sufferer: Why I'm choosing to die on Nov 1 aged 29. The Telegraph (UK). Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  7. Dying young: Why Brittany Maynard's story resonates. CNN. 14 октября 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  8. а б Rachel Schwartz (7 октября 2014). 29-year-old woman diagnosed with terminal cancer dedicates remaining time to end-of-life choice advocacy. ABC7 New York. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  9. 29-year-old woman: Why I'm taking my own life. USA Today. 13 октября 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 8 ноября 2014.
  10. Brittany Maynard (14 октября 2014). My Right to Death with Dignity at 29. CNN. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  11. Мое право на смерть с достоинством в 29. CNN. 3 ноября 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 ноября 2014.
  12. а б Дело Бриттани Мейнард. Самая громкая история об эвтаназии-2014 получила продолжение в новом году. Lenta.ru. 16 января 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  13. а б Молодая американка воспользовалась своим "правом на смерть". NEWSru.co.il. 3 ноября 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  14. Brittany Maynard ticks off last item on bucket list. CNN. 28 октября 2014. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  15. Brittany Maynard, the Terminally Ill Woman Choosing to Die Nov 1 Tells CNN: Now 'Doesn't Seem Like the Right Time'. WGN TV. 29 октября 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  16. Nicole Weisensee Egan (6 октября 2014). Terminally Ill 29-Year-Old Woman: Why I'm Choosing to Die on My Own Terms. People. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  17. Dan Hirschhorn (2 ноября 2014). Terminally Ill Woman Who Planned Assisted-Suicide Dies. Time. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 9 ноября 2014.
  18. Egan, Nicole (2 ноября 2014). Terminally Ill Woman Brittany Maynard Has Ended Her Own Life. People. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 8 ноября 2014.
  19. Right-to-Die Advocate Brittany Maynard Dies. San Francisco Chronicle. 2 ноября 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  20. Terminally Ill Brittany Maynard End Her Life. Fox 5 San Diego. 2 ноября 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  21. а б Bill Briggs (30 октября 2014). Brittany Maynard to her husband: 'My heart is so full of love for you'. Today. MSNBC. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  22. а б She was asleep in five minutes and died in 30: Brittany Maynard's widower describes cancer-stricken wife's ‘peaceful’ final minutes after taking drug to end her life. The Daily Mail. 14 января 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  23. а б 'It was her time': Brittany Maynard's husband on letting her go. Today. 14 января 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  24. Daniel E. Slotnik (3 ноября 2014). Brittany Maynard, ‘Death With Dignity’ Ally, Dies at 29. The New York Times. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 3 ноября 2014.
  25. Margaret Hartmann (3 ноября 2014). Brittany Maynard, ‘Death With Dignity’ Advocate, Ends her Life. New York Magazine. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  26. Vatican official condemns Brittany Maynard's 'reprehensible' assisted suicide. The Guardian. 3 ноября 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 марта 2015.
  27. Bill Briggs (16 января 2015). 'A Promise to Her': Brittany Maynard's Family Fulfills Sacred Vow. NBC. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  28. Brittany Maynard's Husband: How I'm Keeping My Promises to My Late Wife. People. 13 января 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  29. Brittany Maynard's husband on her final days. CNN. 14 января 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  30. Brittany Maynard’s husband speaks out. MSNBC. 14 января 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  31. Jessica Durando (2 ноября 2014). Brittany Maynard, right-to-die advocate, ends her life. USA TODAY. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 8 ноября 2014.
  32. Bill Briggs (28 октября 2014). Dan Diaz: Terminally Ill Brittany Maynard’s Husband. Daily Entertainment News. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  33. Terminally ill woman Brittany Maynard has ended her life, according to report. WGHP[en]. 2 ноября 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  34. Official obituary for Brittany Maynard by her family. KTLA[en]. 2 ноября 2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  35. В США история 29-летней Бриттани вновь столкнула противников и сторонников эвтаназии. Первый канал. 3 ноября 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 ноября 2014.
  36. а б в г Lindsey Bever (3 ноября 2014). How Brittany Maynard may change the right-to-die debate. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 30 вересня 2017.
  37. Sharon Cohen (31 октября 2014). Brittany Maynard: New face of right-to-die. Associated Press. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 16 января 2015.
  38. Josh Sanburn (1 ноября 2014). Brittany Maynard Could Revive the Stalled 'Death With Dignity' Movement. Time. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  39. Michael Sebastian (6 ноября 2014). Brittany Maynard Story Leads to Record Digital Traffic for People. Ad Age. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 16 января 2015.
  40. Arthur L. Caplan, PhD (28 октября 2014). Terminally Ill Woman Chooses Suicide, May Influence a New Generation. Medscape. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  41. Marcia Angell (31 октября 2014). The Brittany Maynard effect: How she is changing the debate on assisted dying. Washington Post. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 16 января 2015.
  42. Art Swift (5 ноября 2014). Brittany Maynard's Story and Americans' Views on Assisted Suicide. Gallup. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 16 января 2015.
  43. Michael Lipka (22 октября 2014). Americans of all ages divided over doctor-assisted suicide laws. PewResearch.org. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  44. Alaine Griffin (10 октября 2014). Young Woman's Video Goes Viral, Galvanizing Right-To-Die Movement. Hartford Courant. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 16 января 2015.
  45. Luke Foster (10 октября 2014). Compassion & Choices Draws Full House at Real Art Ways for Panel Discussion, Film. ctnewsjunkie.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 16 января 2015.
  46. Michele Corriston (4 ноября 2014). Vatican Official Condemns Terminally Ill Brittany Maynard's Decision to Die. People. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  47. Courtney Sherwood (3 ноября 2014). Condolences pour in for family of Brittany Maynard after suicide. Reuters. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 16 января 2015.
  48. Brittany Maynard’s Mother Responds to Vatican, Other Critics of Her Daughter’s End-of-Life Choiceby Chris. Compassion & Choices. 18 ноября 2014. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 16 января 2015.
  49. В Калифорнии разрешили эвтаназию. Lenta.ru. 6 октября 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 6 октября 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]