Вакх (Мікеланджело)
італ. Bacco | |
---|---|
Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
Час створення: | 1497 |
Розміри: | 203 см |
Висота: | 203 см |
Матеріал: | мармур |
Жанр: | ню |
Зберігається: | Флоренція, Італія |
Музей: | Барджелло |
«Вакх» у Вікісховищі |
«Вакх» (італ. Bacco; також — «П'яний Вакх»[1]) — мармурова скульптура, що зображає бога вина Вакха; створений італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті у 1497 році на замовлення кардинала Рафаеля Ріаріо.
Вільям Воллес назвав статую «першим шедевром» Мікеланджело[2].
Замовлення на цю статую Мікеланджело отримав 4 липня 1496 року, бо кардинал хотів розширити свою колекцію античних скульптур. Однак, відомо, що Ріаріо відмовився від завершеного твору, і скульптуру придбав банкір Якопо Ґаллі, сади якого були розташовані поблизу Палаццо Канчеллерія. Кондіві помилково заперечував факт замовлення кардиналом статуї[3], але у 1981 році це було підтверджено дослідниками[4].
У 1572 році статую придбали Медичі і перевезли до Флоренції.
Зараз статуя перебуває у музеї Барджелло у Флоренції[5].
Ця двометрова скульптурна група призначена для кругового огляду. Мікеланджело зобразив п'яного бога вина, якого супроводжує сатир. Здається, що Вакх готовий упасти вперед; він заточується, але зберігає рівновагу, відхиляючись назад. Погляд бога звернений на чашу з вином, і він видається аж надто закоханим у свій власний дар людству[2]. М'язи його спини виглядають напруженими, але розслаблені м'язи живота та стегон демонструють фізичну, а отже, й духовну слабкість. Мікеланджело домігся враження нестійкості без композиційної неврівноваженості, яка могла б порушити естетичний ефект.
На малюнку нідерландського художника Мартена ван Хемскерка (зробленому бл. 1532-1535) у статуї уже бракує руки із кубком та пеніса. Лише рука була відновлена на початку 1550-их.
У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» ця скульптура називається «душею вина»:
(...) Захмелілий бог голий і всміхається веселощам, вітає, розуміє, мирить, утішає й заспокоює, з душею вина на губах, з душею вина, розлитою по всьому його гладенькому, м'яко вигнутому тілі[6] |
На думку Віктора Лазарєва, «Вакх» — «найменш самостійна із робіт Мікеланджело», оскільки легко читається вплив античної пластики[7].
- ↑ Роллан, 1992, с. 95.
- ↑ а б Wallace, 2010, с. 12 —13.
- ↑ Эрпель, 1990, с. 13.
- ↑ Michael Hirst, Michelangelo in Rome: an altarpiece and the 'Bacchus' [Архівовано 28 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Національний художній музей Барджелло [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (італ.) (Перевірено 19 січня 2012)
- ↑ Шульц, 2006, с. 484 —485.
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 7.
- Edgar Wind. Pagan Mysteries in the Renaissance. London, 1958, p. 147 —157 (ch. 12: A Bacchic Mystery by Michelangelo)
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Роллан Ромен. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
- Шульц Карел. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |