Верхня Кутузовка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхня Кутузовка
Верхня Кутузовка. Вид з Чатир-Дагу.
Верхня Кутузовка. Вид з Чатир-Дагу.
Верхня Кутузовка. Вид з Чатир-Дагу.
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинський район
Рада Ізобільненська сільська рада
Облікова картка село Верхня Кутузовка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 1045
Поштовий індекс 98533
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 44°43′21″ пн. ш. 34°22′27″ сх. д. / 44.72250° пн. ш. 34.37417° сх. д. / 44.72250; 34.37417Координати: 44°43′21″ пн. ш. 34°22′27″ сх. д. / 44.72250° пн. ш. 34.37417° сх. д. / 44.72250; 34.37417
Найближча залізнична станція Сімферополь
Місцева влада
Адреса ради 98531, с. Ізобільне, вул. Центральна, 1
Карта
Верхня Кутузовка. Карта розташування: Україна
Верхня Кутузовка
Верхня Кутузовка
Верхня Кутузовка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Верхня Кутузовка
Верхня Кутузовка
Мапа
Мапа

CMNS: Верхня Кутузовка у Вікісховищі

Ве́рхня Куту́зовка (до 1944 року — Верхня Шума, Юкари-Шума, крим. Yuqarı Şuma) — село в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1045 осіб[1]. Мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 55 5.26
російська 377 36.08
кримськотатарська 583 55.79
білоруська 2 0.19
молдавська 1 0.1

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше в історичних документах зустрічається у матеріалах перепису населення Кефінського санджаку 1520 року.[3]

За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 352 особи (180 чоловік та 172 жінки), налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, 2 мечеті[4].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало 456 осіб, налічувалось 76 дворових господарств, існували 2 мечеті.[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 668 осіб (361 чоловічої статі та 307 — жіночої), з яких , 636 — магометанської[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2014.
  3. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe. kygm.ktb.gov.tr. Процитовано 15 липня 2024.
  4. (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с., (код 1498)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]