Краснокам'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Краснокам'янка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинська міська рада
Рада Гурзуфська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Краснокам'янка 
Основні дані
Статус із 2024 року
Площа 1.1958 км²
Населення 1021 (на 2014 рік)[1]
Густота 853.82 осіб/км²;
Поштовий індекс 98646
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°33′44″ пн. ш. 34°17′33″ сх. д. / 44.56222° пн. ш. 34.29250° сх. д. / 44.56222; 34.29250Координати: 44°33′44″ пн. ш. 34°17′33″ сх. д. / 44.56222° пн. ш. 34.29250° сх. д. / 44.56222; 34.29250
Висота над рівнем моря 211 м[2]
Водойма гірська річка Путамиш


Відстань
Найближча залізнична станція: Сімферополь
До станції: 66 км
До райцентру:
 - автошляхами: 16,3 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 66 км
Селищна влада
Адреса 98640, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9
Голова селищної ради Гамаль Віктор Романович
Карта
Краснокам'янка. Карта розташування: Україна
Краснокам'янка
Краснокам'янка
Краснокам'янка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Краснокам'янка
Краснокам'янка
Мапа

Краснокам'янка у Вікісховищі

Краснока́м'янка (до 1945 року — Кизилта́ш; рос. Краснокаменка, крим. Qızıltaş) — селище в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Розташована трохи вище траси Сімферополь-Ялта-Севастополь, за 66 км від Сімферополя, і за 16 км від Ялти (автошлях E105), а також за 6 км від смт Гурзуф.

Автобусне і тролейбусне сполучення з Ялтою і Сімферополем, автобусне — з Гурзуфом.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече гірська річка Путамиш.

Населення[ред. | ред. код]

1024 особи, переважно росіяни і українці. Проживають також кримські татари, греки, вірмени, євреї, караїми, поляки. Селище розташоване поряд із мальовничою скелею Червоний Камінь у межах Гурзуфського амфітеатру. Гурзуфський амфітеатр — долина річки Авунді, захищена гірською дугою, яку утворюють Бабуган-яйла, Гурзуфська і Нікітська яйли.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
російська 87,84%
українська 11,07%
кримськотатарська 0,42%
інші/не визначилися 0,67%

Історія[ред. | ред. код]

Вид на скелю Кизилташ

Червоний Камінь (або Кизил-Таш, Ґелін-Кая) — гігантський блок мармуровидного коричнево-червоного вапняку заввишки 72 м, площею — 125 м². За даними деяких джерел на скелі в середні віки містилося невелике укріплення. Його було зв'язано димовою сигналізацією з такими ж укріпленнями узбережжя і прикривало підступи до перевалу Гурбет-дереб-богаз, який вів у долину річки Кача. З 1981 року на перевалі ведуться археологічні розкопки.

Економіка[ред. | ред. код]

Нині в селищі діє відділення радгоспу-заводу «Гурзуф». Навколо селища — виноградні і лавандові плантації, сади. Рельєф місцевості, південна експозиція схилу створюють у цьому районі своєрідний мікроклімат, в умовах якого вирощують мускатні сорти винограду, з якого роблять одне з якнайкращих у світі десертних вин — «Мускат білий Червоного Каменя».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селищі діють 1 загальноосвітня школа, дитячий садок, бібліотека, культурний центр, магазини.

Туризм[ред. | ред. код]

Через Краснокам'янку проходить головна туристична стежка на Роман-Кош — високу гірську вершину Кримських гір (1545 м).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Краснокам'янка
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних