Понизівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Понизівка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинська міська рада
Рада Сімеїзька селищна рада
Код КОАТУУ: 0111948900
Облікова картка Понизівка 
Основні дані
Статус з 1971 року
Площа 1.2239 км²
Населення 384 (на 2014 рік)[1]
Густота 313.75 осіб/км²
Поштовий індекс 98689
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°23′47″ пн. ш. 33°57′25″ сх. д. / 44.39639° пн. ш. 33.95694° сх. д. / 44.39639; 33.95694Координати: 44°23′47″ пн. ш. 33°57′25″ сх. д. / 44.39639° пн. ш. 33.95694° сх. д. / 44.39639; 33.95694
Відстань
Найближча залізнична станція: Севастополь
До станції: 55 км
Селищна влада
Адреса 98680, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, смт Сімеїз, вул. Зоряна,2
Карта
Понизівка. Карта розташування: Україна
Понизівка
Понизівка
Понизівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Понизівка
Понизівка

Понизі́вка (раніше — Ни́жній Кікінеї́з; рос. Понизовка, крим. Aşağı Kikineiz) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим. Розташований в гірському амфітеатрі, обрамленому виступами мисів Кікенєїз, Узун і Трійці, в 5 км. від смт. Сімеїз і в 2 км. на захід від смт. Кацивелі. Селище входить до складу Симеїзської селищної ради. Селище розташоване на автодорозі Севастополь — Феодосія, пов'язане з Симеїзом автобусним з'єднанням.

Населення[ред.ред. код]

361 чоловік, з яких переважна більшість росіяни.

Історія[ред.ред. код]

На місці селища, на мисі Трійці, в давнину знаходилося таврське поселення (кінець I ст. до н. е. — початок I ст. н. е.). Про це свідчить цілий комплекс археологічних пам'ятників — дольмени, могильники. Надалі поселення було зруйновано.

У VIII–X ст. на мисі Трійці існував укріплений монастир, відомий під назвою Кучук-Ісар. Значною частиною земель на захід від Симеїзу володів генерал Ф.Ревеліоті, командир Балаклавського прикордонного батальйону, штаб якого знаходився в селищі Кікенєїз (нині с. Оползневе).

У 1830 р. генерал Ревеліоті будує тут дачу «Святої Трійці», яка розташована на місці сучасного селища, приблизно в тих же територіальних межах. У середині XIX ст. дача «Святої Трійці» була передана в спадок сину генерала — А.Ревеліоті, який в 1886 р. розпродав маєток уроздріб на торгах. Центральну частину придбало Олексіївське гірничопромислове товариство, східну — художник А.Куїнжі, західну — Е.Алчевска. Садиба А. Куїнжі розташована в балці Тартір, між теперішньою Понизівкою і Кацівелі, і носила назву «Нанільх-Чухур» (М'ятний яр) з відомим пляжем і каменем Узун-Таш, який відбитий художником в різних етюдах і картинах.

У 1903 р. Олексіївське гірничопромислове товариство розділило свою частину маєтку на 103 ділянки для продажу окремим забудовникам. Колишній маєток Ревеліоті нині використовується санаторним комплексом «Понизівка». Також тут розташований спортивно-оздоровчий комплекс Херсонського інституту фізичної культури, санаторій Міністерства цивільної авіації, санаторний комплекс «Зір України».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)