Понизівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Понизівка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинська міська рада
Рада Сімеїзька селищна рада
Код КОАТУУ: 0111948900
Облікова картка Понизівка 
Основні дані
Статус з 1971 року
Площа 1.2239 км²
Населення 384 (на 2014 рік)[1]
Густота 313.75 осіб/км²
Поштовий індекс 98689
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°23′47″ пн. ш. 33°57′25″ сх. д. / 44.39639° пн. ш. 33.95694° сх. д. / 44.39639; 33.95694Координати: 44°23′47″ пн. ш. 33°57′25″ сх. д. / 44.39639° пн. ш. 33.95694° сх. д. / 44.39639; 33.95694
Відстань
Найближча залізнична станція: Севастополь
До станції: 55 км
Селищна влада
Адреса 98680, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, смт Сімеїз, вул. Зоряна,2
Карта
Понизівка is located in Україна
Понизівка
Понизівка
Понизівка is located in Автономна Республіка Крим
Понизівка
Понизівка

Понизі́вка (раніше — Ни́жній Кікінеї́з; рос. Понизовка, крим. Aşağı Kikineiz) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим. Розташований в гірському амфітеатрі, обрамленому виступами мисів Кікенєїз, Узун і Трійці, в 5 км. від смт. Сімеїз і в 2 км. на захід від смт. Кацивелі. Селище входить до складу Симеїзської селищної ради. Селище розташоване на автодорозі Севастополь — Феодосія, пов'язане з Симеїзом автобусним з'єднанням.

Населення[ред.ред. код]

361 чоловік, з яких переважна більшість росіяни.

Історія[ред.ред. код]

На місці селища, на мисі Трійці, в давнину знаходилося таврське поселення (кінець I ст. до н. е. — початок I ст. н. е.). Про це свідчить цілий комплекс археологічних пам'ятників — дольмени, могильники. Надалі поселення було зруйновано.

У VIII–X ст. на мисі Трійці існував укріплений монастир, відомий під назвою Кучук-Ісар. Значною частиною земель на захід від Симеїзу володів генерал Ф.Ревеліоті, командир Балаклавського прикордонного батальйону, штаб якого знаходився в селищі Кікенєїз (нині с. Оползневе).

У 1830 р. генерал Ревеліоті будує тут дачу «Святої Трійці», яка розташована на місці сучасного селища, приблизно в тих же територіальних межах. У середині XIX ст. дача «Святої Трійці» була передана в спадок сину генерала — А.Ревеліоті, який в 1886 р. розпродав маєток уроздріб на торгах. Центральну частину придбало Олексіївське гірничопромислове товариство, східну — художник А.Куїнжі, західну — Е.Алчевска. Садиба А. Куїнжі розташована в балці Тартір, між теперішньою Понизівкою і Кацівелі, і носила назву «Нанільх-Чухур» (М'ятний яр) з відомим пляжем і каменем Узун-Таш, який відбитий художником в різних етюдах і картинах.

У 1903 р. Олексіївське гірничопромислове товариство розділило свою частину маєтку на 103 ділянки для продажу окремим забудовникам. Колишній маєток Ревеліоті нині використовується санаторним комплексом «Понизівка». Також тут розташований спортивно-оздоровчий комплекс Херсонського інституту фізичної культури, санаторій Міністерства цивільної авіації, санаторний комплекс «Зір України».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)