Координати: 43°2′33.000000099989″ пн. ш. 16°9′9.0000000999995″ сх. д. / 43.04250° пн. ш. 16.15250° сх. д. / 43.04250; 16.15250

Вис (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вис
о. Віс

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
43°2′33.000000099989″ пн. ш. 16°9′9.0000000999995″ сх. д. / 43.04250° пн. ш. 16.15250° сх. д. / 43.04250; 16.15250
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море
Група островівDalmatian Archipelagod
Площа90,26  км² 
Найвища точка587 м
Країна
Хорватія
РегіонСплітсько-Далматинська жупанія
Адм. одиницяСплітсько-Далматинська жупанія
Населення3617 (2001)
Вис. Карта розташування: Хорватія
Вис
Вис
Вис (Хорватія)
Мапа

CMNS: Вис у Вікісховищі

Вис (хорв. Vis pronounced [ʋîːs]; дав.-гр. Ἴσσα; лат. Issa; італ. Lissa; грец. Βις) — острів в Адріатичному морі, в південній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя. На острові розташоване однойменне місто.

Площа острова — 90,26 км ², населення — 3 617 осіб (2001 р.). Найвища точка острова — м. Хум (587 м), довжина берегової лінії — 76,6 км. Від острова Хвар відділений Виським каналом. Острів Вис — найвіддаленіший від материка серед населених островів Адріатики.

Найбільші населені пункти — міста Вис (1 960, перепис 2001 р.) на східному березі острова і Комижа (1 677, перепис 2001 р.) на західному. У місті Вис є поромна пристань, що зв'язує острів з островом Хвар і материковим містом Спліт.

Населення зайняте туристичним обслуговуванням, рибальством, виноградарством.

Історія

[ред. | ред. код]
Францисканський монастир в м. Вис
Вид на м. Комижа

Історія острова Віс, як і інших далматинських островів, дуже давня. Саме тут на місці сучасного міста Вис в IV столітті до н. е. була заснована перша грецька колонія на Адріатиці — Ісса. Звідси грецькі колонізатори почали розселятися на інші острови і на материкове узбережжя.

У III столітті до н. е. Вис разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму. У VIII ст. на острів, як і на решту далматинського узбережжя, прийшли слов'яни, які перемішалися з греко-римським населенням острова.

У Середні віки острів знаходився головним чином під контролем Венеції, хоча вона періодично втрачала владу над Висом, як і над іншими далматинськими островами. Після закінчення наполеонівських воєн в 1815 острів Вис разом з далматинським узбережжям відійшов Австрії.

У XIX ст. біля острова відбулися дві великих морських битви, обидві увійшли в історію як «Битва при Ліссі».

У 19181921 р.р. острів окупували італійці, після першої світової війни він став частиною Югославії. У повоєнний час на острові була побудована секретна військово-морська база, після чого його відвідування іноземцями було заборонено. Заборона була знята лише в 1989 р., за рік до розпаду Югославії, після якого острів став частиною незалежної Хорватії.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Вис — невелике старовинне місто. Францисканський монастир XVI ст., побудований на руїнах грецького і римського театрів, кілька церков і палаців XVI та XVII ст. .
  • Комижа — місто рибалок. Безліч рибних ресторанів, а також музей рибальства, розміщений у старовинній фортечній вежі.
  • « Блакитна печера» (хорв. Modra špilja) — розташована на невеликому острові Бишево, який знаходиться недалеко від міста Комижа. Туристів приваблює грот, в якому завдяки ефекту заломлення світла у воді всі люди і предмети здаються залитими блакитним світлом.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вис (острів)