Володимирівка (Володимирівська сільська громада)
село Володимирівка | |
---|---|
Вечірня Володимирівка | |
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Баштанський район |
Тер. громада | Володимирівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48020070010073981 |
Облікова картка | Село Володимирівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України. |
Основні дані | |
Засноване | 1810[1] |
Населення | 2793 |
Площа | 4,186 км² |
Густота населення | 667,22 осіб/км² |
Поштовий індекс | 56065 |
Телефонний код | +380 5164 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°31′26″ пн. ш. 32°55′39″ сх. д. / 47.52389° пн. ш. 32.92750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
49 м |
Водойми | річка Висунь |
Відстань до районного центру |
40 км |
Найближча залізнична станція | Новополтавка |
Відстань до залізничної станції |
35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 56065, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Володимирівка, вул. Центральна, 91[2] |
Карта | |
Мапа | |
|
Володи́мирівка — село в Україні, у Баштанському районі Миколаївської області. Центр Володимирівської сільської громади. Населення становить 2793 особи.
Село розташоване на обох берегах річки Висуні, за 40 км від Казанки. До найближчої залізничної станції Новополтавка на лінії Харків—Миколаїв — 35 км. На схід від села розташований лісовий заказник «Володимирівська Дача», а також ботанічні пам'ятки природи: «Степок» (загальнодержавного значення) та «Ювілейне».
Перші 383 переселенці з'явилися тут 1810 року. Більшість з них були вихідцями з Владимирської губернії.
У січні 1822 року Володимирівка отримала статус військового поселення. Тут базувався 5-й ескадрон Бузького уланського полку. Перебуваючи на службі, поселенці попутно займалися хліборобством і тваринництвом.
Станом на 1886 рік в селі, центрі Володимирівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 1656 осіб, налічувалося 275 дворів, існували православна церква, школа, лавки, 4 ярмарки на рік, базар по неділях. В 2½ верстах — камера мирового судді. В 9 верстах — римо-католицький молитовний будинок[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 62,30% |
українська | 37,02% |
інші/не вказали | 0,68% |
- Ігнатов Олександр Миколайович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Жмакін Дмитро Георгійович (1904—1974) — радянський військовик, контр-адмірал ВМФ СРСР. У 1948—1952 роках начальник Ленінградського вищого військово-морського інженерного училища імені В. І. Леніна[5].
- Надіїн Дмитро Пименович (1907 — 1942) — український поет.
- Олексій або Олександр Дми́трович Алма́зів (рідше Алма́зов) (6 січня 1885 — 13 грудня 1936, Луцьк, Волинське воєводство, Польща) — український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
- ↑ ВРУ
- ↑ Село Володимирівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Морське інженерне училище імператора миколи 1. Миколаївська морська академія. infocom-m.ru. Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Володимирівка на сайті Історії міст та сел України (рос.)
- Погода в селі Володимирівка [Архівовано 18 червня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |