Галактика-зелений боб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з галактиками типу «зелений горошок».
The galaxy J0113+0106 with the Hyper Suprime-Cam
The galaxy J1155−0147 with the Hyper Suprime-Cam
Ці два зображення показують галактики-зелений боб J0113+0106 (згори) та J1155−0147 (внизу), зроблені Hyper Suprime-Cam на телескопі Субару.

Галактики-зелений боб (Green bean galaxies, GBGs) — дуже рідкісні астрономічні об'єкти, які, як вважають, є іонізації квазарів.[1][2][3] Їх відкрили Міша Ширмер та його колеги Р. Діас, К. Холхем, Н.А.Левенсон та К. Вінге. Автори повідомляють про відкриття ряду галактик Сейферт-2 з надяскравими областями вузьких ліній шириною з галактику (NLR), на червоному зсуві z = 0,2-0,6.

Під час вивчення знімків огляду, зроблених за допомогою 3,6-метрового телескопа CFHT на вершині Мауна-Кеа, Гаваї, Ширмер помітив галактику з незвичними кольорами — яка мала пік на r-фільтрі, що свідчить про спектральну лінію.[1][4] Насправді, колір досить схожий на Галактики «зелений горошок»[en], які є компактними зореутворюючими галактиками. Однак об'єкт, який став відомим як галактика-зелений боб, набагато більший.[1][5]

Телескоп CFHT на заході сонця

Ці галактики настільки рідкісні, що в середньому існує лише одна в кубі стороною близько 1,3 мільярда світлових років .[1] Їх прозвали галактиками-зелений боб через їх колір і тому, що вони зовні нагадують галактики-зелений горошок, але більші за них. Міжзоряний газ у більшості галактик-зелений горошок іонізується ультрафіолетовим світлом від інтенсивного формування зір, тоді як газ у галактиках-зелений боб іонізується жорсткими рентгенівськими променями активного галактичного ядра (AGN). Рідкісність галактик-зелений боб свідчить про те, що це явище є дуже рідкісним та / або дуже короткочасним.

Галактики-зелений боб, ймовірно, пов'язані з об'єктом, відомим як «об'єкт Хенні», ще одним можливим відлунням іонізації квазарів.[6] Однак галактики-зелений боб суттєво відрізняються, оскільки їх світність, розміри та газові маси в 10-100 разів вищі, ніж в інших хмарах квазарної іонізації, наприклад, 154-х об'єктах, досліджених Кілем з колегами у праці 2012 (що отримали прізвисько «форверпи» (`voorwerpjes')).[7] За оцінками, ці «форверпи» мають яскраві фази, які тривають від ~ 20 000 до 200 000 років.

Наразі можливі механізми формування досліджуються. Ймовірно, гігантські відтоки газу були утворені на останніх стадіях життя надяскравих квазарів, які згодом швидко вимкнулись, наприклад через процес, відомий як зворотний зв'язок активного галактичного ядра.[8] Потік рентгенівських променів з колишнього дуже активного стану квазарів продовжує іонізувати газ, викликаючи відлуння іонізації.

Ідентифікації Слоанівським цифровим оглядом (SDSS)

[ред. | ред. код]
Список галактик- зелений боб (посилання на SDSS DR8)
Кількість Ідентифікатор SDSS Примітки
001 1237679077517557845 Каталог GALEX All Sky (ASC) J002016.43-053127.1
002 1237676441460474246 GALEX ASC J002434.84 + 325842.5
003 1237666091128914338 GALEX ASC J011136.63 + 225357.5
004 1237666340800364769 8 попередніх посилань, перелічених у NED.
005 1237680284389015833 GALEX ASC J015930.73 + 270303.4
006 1237650371555229774 2 попередні посилання, перелічені в NED, включаючи Чандра 2010.
007 1237661386529374363 GALEX ASC J134709.11 + 545311.0
008 1237662236402647262 GALEX ASC J135155.51 + 081608.7
009 1237665442062663827 NVSS J144110 + 251702
010 1237655742407835791 1 попереднє посилання в NED як частина компактної групи (аналогічно HCG).
011 1237662306730639531 GALEX ASC J150420.75 + 343958.6
012 1237667968032637115 NVSS J150517 + 194450
013 1237669699436675933 NVSS J205057 + 055014
014 1237680191506678389 NVSS J213542-031432
015 1237680306395415794 GALEX ASC J220216,57 + 230904,8
016 1237656538051248311 Прототип GBG J2240-0927, GALEX ASC J224024.09-092748.5
017 1237680503434445439 SDSS J230829.37 + 330310.4

Спектр VLT / XSHOOTER галактики-зелений боб J2240-0927

[ред. | ред. код]
Спектр галактики-зелений боб J2240
Спектр галактики-зелений боб J2240

Ліворуч — спектр астрономічного об'єкта J224024.1-092748 (далі: J2240).[1] Його було отримано за допомогою Дуже великого телескопа та XSHOOTER, багатохвильового (300—2500 нм) спектрографа з середньою роздільною здатністю. Спектр J2240 показує 3 смуги: UVB (ультрафіолет B, що має середні довжини хвиль УФ від 315 до 280 нм), VIS (видимий спектр) і NIR (ближній інфрачервоний діапазон, які мають довжини хвиль 0,75–1,4 мкм).

У спектрі J2240 чорна лінія вказує на центр галактики, інтегрований з точністю до ± 4,5 кіло парсек від ядра, а синя лінія була інтегрована більш на більш ніж 7,6 кілопарсек, відцентрована на іонізовану хмару. Зверніть увагу на велику подібність між двома спектрами.[1] Для цілей візуалізації дані відфільтровано за допомогою 0,7 нм-медіанного зерна. Таким чином, фактична роздільна здатність у 48 (UVB / VIS) та у 12 (NIR) разів вища, ніж показано для каналів UVB / VIS та (NIR) відповідно.

Розкриття емісійного сигналу відлуння іонізації квазара

[ред. | ред. код]
Файл:A Green-bean Galaxy.jpg
Галактика зелених зерен під назвою J224024.1−092748 (абревіатура J2240)

У травні 2015 року було прийнято до друку в MNRAS під назвою дослідження: «Галактика „зелений боб“ SDSS J224024.1--092748: Розкриття сигналу випромінювання відлуння іонізації квазара».[9]

В рефераті дослідження зазначено: "Галактики-зелений боб є найбільш [О-III] світними активними галактичними ядрами типу 2 на z ˜ 0,3. Однак їхня інфрачервона світність виявляє активні галактичні ядра у станах дуже низької активності, що вказує на те, що їхні газові резервуари повинні бути іонізовані фотонами з недавнього епізоду високої активності — ми спостерігаємо відлуння квазарної іонізації ". Далі: «Наш аналіз J224024.1-092748 показує, що галактики-зелений боб дають унікальний історичний запис перетворення від найбільш якравих квазарів до слабкого активного галактичного ядра».[9]

Відлуння іонізації активним галактичним ядром, термальні відлуння та дефіцит іонізації

[ред. | ред. код]

У липні 2016 р. дуло прийнято дослідження до друку в MNRAS під назвою: «Про відлуння іонізації активним галактичним ядром, термальні відлуння та дефіцити іонізації в краплях Лайман-альфа на низькому червоному зсуві».[10] Вважається, що галактики-зелений боб є прикладами крапель Лайман-альфа на низькому червоному зсуві.

У рефераті дослідження зазначено: "Ми повідомляємо про відкриття 14 крапель Лайман-альфа на z ~ 0,3, що існували пізніше щонайменше на 4-7 мільярдів років у Всесвіті, ніж усі інші відомі краплі Лайман-альфа. Далі: «Завдяки своїй близькості та високій щільності потоку галактики-зелений боб є ідеальними мішенями для вивчення зворотного зв'язку активних галактичних ядер, перемикання режимів та витоку Лайман-альфа».[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е M. Schirmer; R. Diaz; K.Holhjem; N.A. Levenson; C. Winge (2013). A Sample of Seyfert-2 Galaxies with Ultraluminous Galaxy-wide Narrow-line Regions: Quasar Light Echoes?. The Astrophysical Journal. 763 (1): 19. arXiv:1211.7098. Bibcode:2013ApJ...763...60S. doi:10.1088/0004-637X/763/1/60.
  2. ↑ Galaxy-wide Echoes from the Past. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  3. ↑ "Green-bean Galaxies" and the Demise of Quasars. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
  4. ↑ Galaxy-wide Echoes from the past. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 12 червня 2014.
  5. ↑ C. Cardamone; K. Schawinski; M. Sarzi; S.P. Bamford; N. Bennert; C.M. Urry; C. Lintott; W.C. Keel; J. Parejko; R.C. Nichol; D. Thomas; D. Andreescu; P. Murray; M.J. Raddick; A. Slosar; A. Szalay; J. Vandenberg (2009). Galaxy Zoo Green Peas: Discovery of A Class of Compact Extremely Star-Forming Galaxies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 399 (3): 1191—1205. arXiv:0907.4155. Bibcode:2009MNRAS.399.1191C. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15383.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ C.J Lintott; K. Schawinski; W. Keel; H. van Arkel; N. Bennert; E. Edmondson; D. Thomas; D.J.B. Smith; P.D. Herbert (2009). Galaxy Zoo: 'Hanny's Voorwerp', a quasar light echo?. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 399 (1): 129—140. arXiv:0906.5304. Bibcode:2009MNRAS.399..129L. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15299.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ W.C. Keel; S.D. Chojnowski; V.N. Bennert; K. Schawinski; C.J. Lintott; S. Lynn; A. Pancoast; C. Harris; A.M. Nierenberg (February 2012). The Galaxy Zoo survey for giant AGN-ionized clouds: past and present black hole accretion events. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 420 (1): 878—900. arXiv:1110.6921. Bibcode:2012MNRAS.420..878K. doi:10.1111/j.1365-2966.2011.20101.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ A.C. Fabian (2012). Observational Evidence of Active Galactic Nuclei Feedback. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 50: 455—489. arXiv:1204.4114. Bibcode:2012ARA&A..50..455F. doi:10.1146/annurev-astro-081811-125521.
  9. ↑ а б R.L. Davies; M. Schirmer; J.E.H. Turner (May 2015). The "Green Bean" Galaxy SDSS J224024.1--092748: Unravelling the emission signature of a quasar ionization echo. MNRAS. 449 (2): 1731—1752. arXiv:1502.07754. Bibcode:2015MNRAS.449.1731D. doi:10.1093/mnras/stv343.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ а б M. Schirmer; S. Malhotra; N.A. Levenson; Fu H.; R.L. Davies; W.C. Keel; P. Torrey; V.N. Bennert; A. Pancoast (2016). About AGN ionization echoes, thermal echoes, and ionization deficits in low redshift Lyman-alpha blobs. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 463 (2): 1554—1586. arXiv:1607.06481. Bibcode:2016MNRAS.463.1554S. doi:10.1093/mnras/stw1819.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галактика-зелений_боб&oldid=36418210