Генріх-Георг Баркгаузен

Генріх-Георг Баркгаузен
нім. Heinrich Barkhausen
поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179) поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
Ім'я при народженні	нім. Heinrich Georg Barkhausen
Народився	2 грудня 1881(1881-12-02)[…] Бремен, Німецька імперія
Помер	20 лютого 1956(1956-02-20)[…] (74 роки) Дрезден, НДР
Поховання	Urnenhain Tolkewitzd
Місце проживання	Дрезден
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	фізик, викладач університету, приват-доцент, інженер
Alma mater	Мюнхенський технічний університет Геттінгенський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана HU Berlin Берлінський технічний університет Геттінгенський університет
Галузь	фізика
Заклад	Дрезденський технічний університет Siemens & Halsked
Науковий ступінь	доктор філософії (1906) і професор
Науковий керівник	Hermann Theodor Simond
Членство	Академія наук НДР (20 лютого 1956) Саксонська академія наук
Відомий завдяки:	ефект Баркгаузена
Нагороди	премія пам'яті Морріса Лібманна (1933) honorary doctor of the Technische Universität Darmstadtd (1932)
Генріх-Георг Баркгаузен у Вікісховищі

Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 1881—20 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки.

Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 1917—1918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону.

Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.