Георгій Трингов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Трингов
Оригінал імені Георги Петров Трингов
Країна Болгарія Болгарія
Народження 7 березня 1937(1937-03-07)
Пловдив, Болгарія
Смерть 2 липня 2000(2000-07-02) (63 роки)
Пловдив, Болгарія
Титул Міжнародний майстер (1962), Гросмейстер (1963)

Георгій Трингов (болг. Георги Петров Трингов; нар. 7 березня 1937, Пловдив — 3 липня 2000 там само) — болгарський шахіст, гросмейстер від 1963 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Від середини 1950-х до середини 1980-х років належав до числа провідних болгарських шахістів. Неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату Болгарії, тричі (1963, 1981, 1985), вигравши титул чемпіона країни[1]. Завдяки перемозі 1964 року на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу) у Кечкеметі кваліфікувався на міжзональний турнір, який відбувся 1965 року в Амстердамі, де посів 15-те місце[2].

Неодноразово представляв Болгарію на командних змаганнях, зокрема:

  • дванадцять разів на шахових олімпіадах (1956, 1958, 1962, 1964, 1966, 1968, 1970, 1972, 1974, 1978, 1980, 1982); дворазовий призер: в командному заліку — бронзовий (1968) і в особистому заліку — золотий (1978 — на 3-й шахівниці)[3],
  • чотири рази на командних чемпіонатах Європи (1970, 1977, 1980, 1983)[4],
  • п'ять разів на BŁĄD; чотириразовий призер: в командному заліку — золотий (1959), двічі срібний (1957, 1958) і бронзовий (1963)[5],
  • десять разів на BŁĄD; десятиразовий призер: в командному заліку — двічі золотий (1973, 1982), п'ять разів срібні (1971, 1972, 1975, 1976, 1979) і тричі бронзовий (1977, 1978, 1980)[6].

Досягнув багатьох успіхів на міжнародних турнірах, зокрема в таких містах, як Сараєво (1970, турнір Босна, поділив 3-тє місце), Варна (1970, поділив 3-тє місце), Чачак (1970, поділив 3-тє місце), Гавана (1971, посів 3-тє місце), Врнячка-Баня (1973, поділив 3-тє місце і 1982, посів 3-тє місце), Вршац (1973, Меморіал Борислава Костіча, поділив 1-місце разом з Бруно Пармою), Бірмінгем (1974, посів 2-ге місце), Крагуєваць (1974, посів 2-ге місце), Пловдив (1975, посів 2-ге місце; 1977, посів 1-ше місце і 1980, посів 1-ше місце), Вінковці (1976, поділив 3-тє місце), Вербас (1976, поділив 3-тє місце), Белград (1977, поділив 2-ге місце і 1979, поділив 3-тє місце), Ниш (1979, 3-тє місце), Штип (1977, поділив 3-тє місце), Сомбор (1980, посів 3-тє місце), Бар (1980, поділив 3-тє місце), Смедереве (1980, поділив 1-ше місце) і Осієк (1982, посів 3-тє місце).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1977 року, досягнувши 2495 очок займав тоді 2-ге місце (позаду Івана Радулова) серед болгарських шахістів[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Campionati nazionali della Bulgaria. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 14 травня 2018.
  2. 1964 Amsterdam Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 14 травня 2018.
  3. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  4. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  5. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  6. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  7. FIDE rating history :: Tringov, Georgi P. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]