Вінковці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінковці
Vinkovci
Герб
Залізничний вокзал
Залізничний вокзал
Основні дані
45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д. / 45.267; 18.017Координати: 45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д. / 45.267; 18.017
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Вуковарсько-Сремська жупанія
Район муніципалітет
Населення 32 029 (2011)
Агломерація 35 312
Площа 94 км²
Поштові індекси 32100
Телефонний код 385 032
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Висота НРМ 90 м
Міста-побратими Охрид, Flag of Macedonia.svg Республіка Македонія
Копривниця, Хорватія Хорватія
Широкі Брієг, Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Кампоногара, Італія Італія
Кенцінген, Німеччина Німеччина
Міська влада
Веб-сторінка www.vinkovci.hr
Мер міста Младен Карлич (ХДС)
Вінковці. Карта розташування: Хорватія
Вінковці
Вінковці
Вінковці (Хорватія)

CMNS: Вінковці на Вікісховищі

Вінковці (хорв. Vinkovci, нім. Winkowitz, угор. Vinkovce) — місто в Хорватії, в області Славонія, належить до Вуковарсько-Сремської жупанії. Важливий транспортний вузол, особливо для залізничного сполучення. Більшість населення становлять хорвати (88,99%).

Географічне положення[ред. | ред. код]

Місто Вінковці розташоване на північно-східному краю хорватської області Славонія і самої Хорватії, між Дунаєм та Савою, уздовж річки Босут.

Місто і його широка приміська зона розташовані на висоті 78-125 м над рівнем моря, займаючи площу 102,805 га, з яких 60,623 га — орні землі і 29 149 га — здебільшого дубові і ясенові ліси. Клімат — м'який, континентальний з достатньою кількістю і сприятливим розподілом опадів.

Місто простягається уздовж Босутської рівнини та автотраси і залізничної гілки, які з'єднують Західну Європу з Далеким Сходом і Центральну Європу з виходом до Адріатичного моря.

Історія[ред. | ред. код]

Територія міста була безперервно заселена ще з доби неоліту, тому Вінковці можна з повним правом вважати одним з найдавніших поселень у цій частині Європи.

Праісторія[ред. | ред. код]

Археологічні розкопки у Вінковцях показали існування ранньої фази Старчево культури неоліту 7000 років тому. У ранній Залізній добі район міста населяли іллірійці, а в пізній — кельти, які незабаром злилися з іллірійцями.

Антична доба[ред. | ред. код]

За римлян місто було відоме як Colonia Aurelia Cibalae, а також як батьківщина римських імператорів Валентиніана I і Валента. Донині під землею збереглися римські терми, як і кілька інших римських будівель, розташованих неподалік центру сьогоднішніх Вінковців [1].

Середньовіччя і новий час[ред. | ред. код]

Місто входило до складу Османської імперії з 1526 по 1687 рік і адміністративно підпорядковувалося Сремському санджаку, центром якого було місто Сремська Митровиця (тур. Dimitrofça), що в свою чергу входив у Будинський еялет.

У 1687 році Вінковці були захоплені Габсбурзькою імперією і залишалися там згідно з Карловицьким договором 1699 року. Під владою Габсбургів місто перебувало до 1918 року.

Новітня історія[ред. | ред. код]

З 1941 по 1945 рік Вінковці були у складі Незалежної Держави Хорватія, адміністративно належачи до великої жупи Вука. З 17 квітня 1944 року місто сильно бомбили союзники через його важливе транспортне значення.[2]

Місто та його околиці неабияк потерпіло від хорватської війни за незалежність. Вінковці були близько до ліній фронту між Республікою Хорватія та сербськими заколотниками, але місту вдалось уникнути долі Вуковара (в сумновідомій битві за Вуковар). Східні дільниці міста було істотно пошкоджено обстрілами, а прилегле село Церич було майже повністю зруйновано. Найзначнішого руйнування в центрі міста зазнали міська бібліотека, яка згоріла дощенту, суди, католицькі і православні церкви, обидві лікарні, театр, два кінотеатри і безліч підприємств та заводів.

У грудні 1995 р. залізнична станція Вінковці служила базою розвантаження для 1-ї бронетанкової дивізії Армії Сполучених Штатів на її шляху до міста Жупаня для переправи через річку Сава в Боснію в рамках операції «Спільне зусилля».

У місцевих казармах «Босут» хорватські сухопутні війська розмістили штаб-квартиру своєї Гвардійської танково-механізованої бригади. Нинішню бригаду було сформовано в 2007 році і вона включає в себе дві колишні гвардійські бригади (3-ю і 5-у), а також ряд інших підрозділів, утворених під час війни за незалежність.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 35 312 осіб[3], 4 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 32 029 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Винковці, до громади також входять Мирковці.

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,18°C, середня максимальна – 25,59°C, а середня мінімальна – -5,95°C. Середня річна кількість опадів – 687 мм.[6][7]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,00 8,06 12,64 17,30 22,63 25,59 25,25 24,98 20,92 15,40 9,50 5,50
Середня температура, °C 0,04 2,08 6,66 11,31 16,65 19,62 21,27 21,03 16,95 11,42 5,54 1,54
Середній мінімум, °C −5,95 −3,9 0,68 5,34 10,66 13,64 17,32 17,06 12,99 7,45 1,57 −2,41
Норма опадів, мм 44 40 43 54 63 88 69 63 51 56 63 53
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.16 2.40 2.72 2.60 2.33 2.13 2.10 1.94 1.90 2.06 2.14 2.20
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4325 7019 11027 15558 19344 21448 22278 20442 15138 9535 4923 3643
Джерело: [6][7]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ivana Iskra Janosic, Urbanization of Cibalae and development of centers for pottery production, Zagreb-Vinkovci 2001, 31-33, 147-150
  2. Marica Karakaš. Saveznička bombardiranja Srijema u Drugome svjetskom ratu (PDF) (Croatian (summaries in English and German)). Zagreb, Croatia: Political Science Research Centre. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-08-12. 
  3. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018. 
  4. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018. 
  5. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018. 
  6. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  7. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]

  • Vinkovci — Офіційний сайт
  • Vinkovci — Неофіційний сайт
  • Vinkovci — Портал Вінковці