Глухів (станція)

Станція Глухів Макове — Баничі Південно-Західна залізниця Конотопська дирекція Глухів
51°40′41″ пн. ш. 33°56′18″ сх. д.
Рік відкриття	1895 (129 років)
Тип	проміжна
Колій	4
Платформ	2
Вулиця	Вокзальна, 1
Відстань до Києва, км	332 км (до станції Київ-Пасажирський)
Відстань до Харкова, км	435 км (до станції Харків-Пасажирський)
Код станції	328403 ?
Код «Експрес-3»	2200021 ?
Послуги
Супутні послуги
Глухів на Вікісховищі

Дільниця Макове — Баничі
Легенда  Кролевець – Янпіль  554,3 0 Макове 9 Собичів 13 Слоут Р65 Т 1915 23 Берізка М02 - E101 Глухівський район Глухів 26,6 вул. Ломоносова 27,1 Есмань 28 вул. Джерельна колишній агрегатний завод 31,1 вул. Єсманський шлях асфальтний завод 32 Глухів  Заруцький  32,9 вул. Гоголя Глухів Глухівський район 41 Калюжний 51 Баничі Баницький кар'єр кварцитів

Глухів — проміжна залізнична станція 4 класу на одноколійній неелектрифікованій лінії Макове — Глухів — Баничі, що підпорядкована Південно-західній залізниці Конотопської дирекції і розташована у однойменному місті Глухів Сумської області.

Загальна інформація

• Адреса вокзалу станції: вул. Вокзальна 1, м. Глухів.
• Вокзал станції працює:

08:00-17:00 (вівторок, середа, четвер);

08:00-21:00 (понеділок, п'ятниця, субота, неділля).

• Каса станції працює:

08:00-17:15; Перерва на обід з 12:00 до 13:00

Вихідний — четвер, неділя.

Пасажирське сполучення

З 26 жовтня 2014 року від станції Глухів в обсязі трьох пар на день курсує дизель-поїзд Глухів — Макове — Терещенська. Четверта пара на свята і за вказівкою.

Розклад прибуття до станції Терещенська узгоджений з приміськими електропоїздами Зернове — Конотоп, Київ — Шостка тощо.

На станції Глухів є можливість придбати прямий квиток до Новогорода-Сіверського або Конотопа, здійснивши пересадку на станції Терещенська.

Відстань до станції Терещенська — 38 км.

Історія

Наприкінці XIX століття та на початку XX століття від станції Макове до станції Локоть через Глухів було прокладено вузькоколійну залізницю (колія 1000 мм) загального користування Ворожба — Зернове. Вона належала Московсько-Києво-Воронезькій залізниці. Одночасно із залізницею було побудовано будівлю вокзалу та чотири дерев'яних житлових будинки (на кілька квартир кожен) для залізничників.

Тоді ж станція Глухів за обсягами вантажної роботи (наприкінці XIX століття і початку XX століття) майже не поступалася станціям Конотоп та Бахмач. Звідси відправляли щороку мільйон пудів вантажів, одержували більше півмільйона.

При будівництві залізничної станції, а саме при прокладанні маневрених шляхів, на відрізку в 200 м, починаючи від теперішнього «Есманського переїзду», було знято височину (ухили) висотою в кілька метрів та шириною до 50 м. В той же час над прокладеними шляхами був спорудженийний міст для проїзду транспорту в Есманскому напрямку. Але у 1920-ті роки XX століття західна опора мосту дала тріщину. Тому міст було розібрано, обладнавши поруч переїзд («Есманський переїзд»).

Починаючи з 1917 року до 1928 року колії було замінено, але при цьому на ділянці Берізка — Макове вузькоколійку було замінено на ширококолійну лінію. Остаточно вузькоколійну залізницю розібрали у 1931 році.

У 1930-тих роках для вивозу каменю з Баницькоко кар'єру була прокладена залізнична гілка Глухів — Баничі.

Карта залізниці північного регіону Сумської області до Другої Світової війни	Станція Глухів на фрагменті Московсько-Києво-Воронезької залізниці (1940 рік)

Залізничні колії до станції (10 квітня 2010 року)

На початку німецько-радянської війни червоноармійці підірвали залізничний міст через Скоропадське озеро, а у 1942 році силами партизанских загонів два мости між Локтем та Заруцьким (після цього станція стала називатися не Заруцька, а Заруцький) також були підірвані. Тоді ж колію на ділянці Локоть — Заруцький розібрали.

Наприкінці 1950-тих років станція перейшла у підпорядкування Київському управлінню Південно-Західної залізниці. Тоді, у 1961 році, на місці старого залізничного вокзалу було побудовано новий.

Під час Карибської кризи у 1962 році на станції Глухів йшло відвантаження ракет на Кубу.

Для прискорення розвантаження сипучих вантажів з напіввагонів на початку 1970-тих років була побудована висока платформа.

З 1994 року приміський пасажирський рух на станції було закрито, але враховуючи потребу в приміських перевезеннях у місті Глухові, залізничниками Південно-Західної магістралі у 2007 році було здійснено капітальний ремонт колійного господарства на дільниці Макове — Глухів довжиною близько 35 км і 16 січня 2008 року запроваджено рух дизель-поїзда.

Зупинний пункт Заруцький (ЄМР:328418) відповідно телеграмі від 24 жовтня 2012 року було закрито, а лінію Макове — Заруцький перейменовано на Макове — Глухів.

Див. також

• Автостанція «Глухів»
• Путивль (станція)
• Московсько-Києво-Воронезька залізниця

Посилання

• Інформація про станцію на сайті railwayz.info(рос.)
• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Неофіційний сайт Глухова, Железнодорожная станция Глухов [Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Розклад руху приміських поїздів [Архівовано 22 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Розклад руху автобусів в місті Глухів

Джерела

• Узкоколейные железные дороги Сумской области. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2011. на сайті narrow.parovoz.com (Энциклопедия отечественных узкоколейных железных дорог). Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 6 лютого 2011. (рос.)
• Від Ворожби до Зернового через Глухів [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті Південно-західної залізниці [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Відновлення руху: Глухів — Терещенська — Шостка [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Південно-західної залізниці [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Стаття «Почему Конотоп больше Глухова?» [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)