Очікує на перевірку

Давидов Володимир Васильович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давидов Володимир Васильович
Народження24 червня 1924(1924-06-24)
Шутино, Катайський район, Shadrinsk Okrugd, Уральська область, РСФРР, СРСР
Смерть25 грудня 2007(2007-12-25) (83 роки)
 Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняКиївський державний художній інститут (1950)
Діяльністьхудожник
ВчительШовкуненко Олексій Олексійович і Яблонська Тетяна Нилівна
ЧленСвердловське художнє училищеd (1944) і Спілка радянських художників України (1950)
ДітиДавидов Сергій Володимирович і Давидова Тетяна Володимирівна

Володимир Васильович Дави́дов (нар. 24 червня 1924, Шутино — пом. 25 грудня 2007, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1950 року. Батько художників Сергія і Тетяни Давидових.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1924 року в селі Шутиному (нині Катайський район Курганської області, Росія). 1944 року закінчив Свердловське художнє училище. Упродарж 1944—1950 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Ф. Шмельов, Олексій Шовкуненко і Тетяна Яблонська. Дипломна робота — картина «Тваринники».

Жив у Києві, в будинку на вулиці Хрещатику, № 48, квартира № 3а та в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 90[1]. Помер у Києві 25 грудня 2007 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, тематична картина) та монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт:

живопис
  • «Портрет знатної доярки Є. Кошевої» (1949, Національний музей у Львові);
  • «Портрет знатної телятниці С. Коржан» (1949);
  • «Зустріч Тараса Шевченка з Миколою Некрасовим на вечорі на честь Олександра Мартинова» (1949, у співавторстві з Григорієм Бонею та Володимиром Югаєм; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тваринники» (1950, полотно, олія; Національний художній музей України)[2]);
  • «Виступ новатора І. Т. Валігури на вченій раді» (1951, у співавторстві з Григорієм Бонею);
  • «Портрет знатної доярки, Героя Соціалістичної Праці Єфросинії Демиденко (1958);
  • «Телятниці» (1960);
  • «На Батьківщині» (1964, у співавторстві з Віктором Ладейщиковим);
  • «Пам'ять батьків» (1965—1967);
  • «Клятва краснодонців» (1968—1970);
  • «Завжди в строю. Микола Островський» (1970—1971);
  • «Перед боєм (Й. Вітебський)» (1971);
  • «В. Борзов» (1973);
  • «П. Ледньов» (1973);
  • «Дочка» (1973);
  • «Фелікс Дзержинський» (1977);
  • «Микола Островський» (1978);
  • «Хокей» (1980);
  • «Гурзуф. Татарський квартал» (1980);
  • «Геогрій Гречко» (1981);
  • «Київське підпілля» (1982);
  • «А. Петрицький» (1982);
  • «Бузок» (2004).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року. У 1955 році нагороджений золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]