Джованні Лайоло
Джованні Лайоло | ||
Гасло: | Deus Dominus et illuxit nobis Бог — Господь, і явився нам (Пс.118(117),24) | |
---|---|---|
| ||
Конфесія: | Римо-католицька церква | |
Альма-матер: | Папська церковна академія, Папський Григоріанський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Pontifical Roman Seminaryd і Туринський університет | |
Діяльність: | католицький священник | |
Народження: | 3 січня 1935 (89 років) Новара, Італія | |
Єп. хіротонія: | 29 квітня 1960; на єпископство 6 січня 1989 | |
Посада: | голова Папської комісії у справах міста-держави Ватикан, голова Губернаторства Ватикану | |
Єпископства: | титулярний архієпископ Цезаріани 3 жовтня 1988 | |
Проголошений: | 24 листопада 2007 | |
Папою: | Бенедиктом XVI | |
Нагороди: | ||
Його Високопреосвященство Джованні Лайо́ло (італ. Giovanni Lajolo; нар. 3 січня 1935, Новара, Італія) — кардинал Римо-Католицької церкви, дипломат Святого Престолу, «губернатор» Ватикану.
Джованні Лайоло народився 3 січня 1935 р. у італійському місті Новара. Його мати ще дівчинкою разом з родиною емігрувала до США та отримала місцеве громадянство, яке вона зберегла і після повернення до Італії. Закінчивши школу Лайоло вступив до Новарської семінарії, пізніше до Папської римської семінарії. Після її закінчення начався у Папському Григоріанському університеті, де отримав у 1955 р. ліценціат з філософії, а у 1959 р. — з теології. Отримав докторат з канонічного права у Мюнхенському університеті 1965 року. Він проходив дипломатичну підготовку у Папській церковній академії (1965—1968).
Священицьке свячення Джованні Лайоло отримав з рук Уго Полетті, титулярного єпископа Меделі, єпископа-помічника Новари 29 квітня 1960 р. Свою службу у Державному секретаріаті почав з 1970 р. і був направлений до апостольської нунціатури у Німеччині на допомогу нунцію Коррадо Бафіле, де і пропрацював до листопада 1974 р. Після роботи у курії 1 січня 1983 він знову переведений у нунціатуру у Німеччині і призначений її радником. Під час своєї служби о. Лайоло брав значну участь у переговорах по підготовці конкордату між ФРН та Святим Престолом 1984 р.
3 жовтня 1988 р. був призначений титулярним архієпископом Цезаріани та секретарем Адміністрації спадку Апостольського Престолу. Єпископську хіротонію прийняв 6 січня 1989 р. у Ватиканській базиліці від Івана Павла ІІ, у співслужінні з Едвардом Кассиді та Хосе Томасом Санчесом. Після 6 років роботи у Ватикані він був призначений 7 листопада 1995 р. апостольським нунцієм до Німеччини. Під час його перебування у ФРН нунціатура була перенесена з Бонна до Берліна, було реалізовано підписання багатьох угод з «новими» німецькими землями: у 1996 р. із Саксонією, 1997 — Тюрингією та Мекленбургом-Передньою Померанією, у 1998 р. з Саксонією-Ангальт та у 2003 р. і наприкінці свого перебування у цій країні, з Бранденбургом та Вільним містом Бремен.
Після відставки Жана-Луї Торана, 7 жовтня 2003 р., був призначений секретар з відносин із державами Державного секретаріату, і це його призначення було підтверджене новим понтифіком 21 квітня 2005 р. 22 червня 2006 р. призначений головою Папської комісії у справах міста-держави Ватикан та Губернаторства (губернатором Ватикану).
На кардинальській консисторії, що відбулася 24 листопада 2007 р., папа Бенедикт XVI призначив архієпископа Лайоло кардиналом-дияконом з дияконією Санта-Марія-Лібератріче-а-Монте-Тестаччо (італ. Santa Maria Liberatrice a Monte Testaccio).
17 липня 2009 р. кардинал Лайоло прибув в Україну. Уранці 18 липня він відправив Святу Літургію у латинській митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. Разом із кардиналом Лайоло співслужили архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький, Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Іван Юрковіч і єпископ-помічник Леон Малий. Кардинал Лайоло відвідав резиденцію львівських митрополитів латинського обряду, де ознайомився зі станом ремонту цього будинку — пам'ятки архітектури. Зі Львова кардинал Джованні Лайоло відбув до Зарваниці, де взяв участь у всеукраїнській прощі до Зарваницької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці[2], у якій брав участь також Президент України Віктор Ющенко з сім'єю[3].
20 липня 2009 р., за дорученням Президента України Віктора Ющенка, відбулася зустріч заступника Глави Секретаріату Президента України Юрія Богуцького з президентом Папської комісії у справах Держави-міста Ватикан кардиналом Джованні Лайоло. Під час розмови кардинал Лайоло високо оцінив підсумки нещодавнього офіційного візиту Президента України до Ватикану, зокрема його зустрічі з Папою Римським Бенедиктом XVI, та висловив задоволення станом українсько-ватиканських взаємин. Співрозмовники також обговорили сучасну суспільно-релігійну ситуацію в Україні і перспективи розвитку державно-церковних відносин[4].
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=303273[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 21 липня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Відбулася зустріч Ю.Богуцького з президентом Папської комісії у справах Держави-міста Ватикан Кардиналом Дж.Лайоло. Президент України. 21 липня 2009. Архів оригіналу за 5 серпня 2012.
- Біографія [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Держава-місто Ватикан(англ.)
- Випускники Папської церковної академії
- Випускники Папського Григоріанського Університету
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Туринського університету
- Народились 3 січня
- Народились 1935
- Кавалери Великого хреста із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кардинали з Італії
- Титулярні єпископи Цезаріани
- Римська курія
- Дипломати Ватикану
- Секретарі з відносин із державами
- Апостольські нунції в Німеччині
- Уродженці Новари
- Кардинали, призначені папою Бенедиктом XVI