Джон Шалікашвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Шалікашвілі
груз. ჯონ მალხაზ დავით შალიკაშვილი
англ. John Malchase David Shalikashvili
Джон Шалікашвілі
Джон Шалікашвілі
Генерал Джон Шалікашвілі
Прапор
Прапор
 10-й Верховний головнокомандувач ОВС НАТО в Європі
23 червня 1992 — 22 жовтня 1993
Попередник: Джон Гальвін
Наступник: Джордж Джолвен
Прапор
Прапор
 13-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США
25 жовтня 1993 — 30 вересня 1997
Попередник: Девід Джереміа
Наступник: Генрі Шелтон
 
Ім'я при народженні: англ. John Malchase David Shalikashvili
Народження: 27 червня 1936(1936-06-27)
Варшава, Польща
Смерть: 23 липня 2011(2011-07-23) (75 років)
Такома, Вашингтон, США
Причина смерті: інсульт
Поховання: Арлінгтонський національний цвинтар[1]
Країна: США
Освіта: Peoria High Schoold, Bradley Universityd, Elliott School of International Affairsd, Командно-штабний коледж ВМС США і Воєнний коледж армії США
Батько: Q118322629?
Мати: Q118322685?
Діти: Брант Шалікашвілі (син)
Нагороди: Знак бойового піхотинця
Медаль за видатну службу в Збройних силах
Медаль «За видатні заслуги»
Легіон Заслуг
Бронзова Зірка
Медаль за похвальну службу
Медаль ВПС
Похвальна медаль
Медаль за службу національній обороні
Експедиційна медаль
Медаль за службу у В'єтнамі
Медаль за участь у війні в Затоці
Медаль за гуманітарну допомогу
Відзнака за службу в армії
Відзнака за службу за кордоном
Президентська медаль Свободи
Медаль ради Міжамериканської оборони
Хрест «За хоробрість»
Медаль «Пошани»
Медаль в'єтнамської кампанії
Орден «За заслуги перед Польщею»[2]
Хрест Пошани
Знак парашутиста
Армійський військовий пропуск

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Джо́н Шалікашві́лі, повне ім'я Джо́н Мелче́йз Де́від Шалікашві́лі (груз. ჯონ მალხაზ დევიდ შალიკაშვილი; англ. John Malchase David Shalikashvili; 27 червня 1936, Варшава, Польща — 23 липня 2011, Такома, штат Вашингтон, США) — американський генерал польського, російського і грузинського походжень, 10-й Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, 13-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, командувач 9-ю піхотною дивізією.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Джон Шалікашвілі народився у Варшаві в сім'ї князя Дмитра Шалікашвілі і графині Марії Рідігер[3]. По батьківській лінії Джон є правнуком бакинського губернатора, генерал-лейтенанта Дмитра Семеновича Старосельського (1832—1884), представника того ж грузинського князівського роду, що й російський письменник-сентименталіст Петро Іванович Шаліков. В 1921 році Дмитро Шалікашвілі через Туреччину емігрує до Польщі, знайомиться з Марією Олександрівною Рідігер (1906—1993), графинею польсько-німецького походження, дочкою генерал-майора графа Олександра Олексійовича Рідігер-Бєляєва (1867—1939). По материнській лінії[4] Джон Шалікавшілі — внучатий племінник Михайла Олексійовича Бєляєва — останнього військового міністра Російської імперії.

Під час Другої світової війни батько Джона служив в Грузинському легіоні[5], який згодом був включений до військ СС, і потрапив у полон союзників в Нормандії. Його сім'я спочату до 1944 року залишалася у Варшаві, але потім виїхала до Німеччини[6]. А в 1951 — емігрували до Сполучених Штатів Америки у Піорію, штат Іллінойс. Пізніше Джон напише:

Коли ми прибули в Піорію, я не розумів англійської взагалі. А почав її вчити під час перегляду фільмів про Дикий Захід за участю Джона Вейна. Я ходив у місцевий кінотеатр, минаючи школу, майже кожен день...

У травні 1958 році сім'я Шалікашвілі нарешті отримала американське громадянство. У тому ж році Джон вступив до військової служби. Був відправлений до В'єтнаму. Став ветераном в'єтнамської війни. Пізніше командував об'єднаними збройними силами НАТО в Європі. У 1991 керував операцією «Provide Comfort»[7], завданням якої було надання гуманітарної допомоги курдським біженцям, що на півночі Іраку.

З осені 1993 по 1997 рік був головою Об'єднаного комітету начальників штабів США, а також організатором операції з бомбардування позицій боснійських сербів в 1995 році.

Мав звання повного генерала (4 зірки), другого після вищого звання Генерал армії США.

Пішов у відставку у вересні 1997 року. Викладав у Стенфордському університеті[8]. У 2004 — входив у передвиборний штаб Джона Керрі.

Помер від інсульту[9] у віці 75 років 23 липня 2011 року у Військово-медичному центрі на військовій базі Joint Base Lewis-McChord, яка розташована у 15 км від міста Такома (штат Вашингтон).

Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі (Вірджинія).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був двічі одружений: з Джоан Зімпельман та Гунхільд Барч. Від першого союзу мав сина Бранта, випускника Вашингтонського університету, та дочку Дебру.

Також у Джона був старший брат — полковник Отар Шалікашвілі, командир 506-го десантного полку, а з 2001 року — старший військовий консультант Міністерства оборони США з питань збройних сил Грузії.

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. граф Йосип Шалікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
8. князь Іван Шалікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. графиня Маріам Андронікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
4. князь Йосип Шалікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. граф Ношреван Чавчавадзе
 
 
 
 
 
 
 
9. княгиня Дар'я Чавчавадзе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. графиня Ніно Вачнадзе
 
 
 
 
 
 
 
2. князь Дмитро Шалікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Семен Старосельський
 
 
 
 
 
 
 
10. Дмитро Старосельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. ?
 
 
 
 
 
 
 
5. Ніна Старосельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. граф Тадеус Гурамішвілі
 
 
 
 
 
 
 
11. графиня Катерина Гурамішвілі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
1. Джон Шалікашвілі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Михайло Бєляєв
 
 
 
 
 
 
 
12. Олексій Бєляєв
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. ?
 
 
 
 
 
 
 
6. Олександр Бєляєв
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Олександр Далер
 
 
 
 
 
 
 
13. Марія Далер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. ?
 
 
 
 
 
 
 
3. графиня Марія Рідігер-Бєляєва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Жорж Рідігер
 
 
 
 
 
 
 
14. граф Федір Рідігер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Августа фон Гунн
 
 
 
 
 
 
 
7. графиня Марія Рідігер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Юлій фон Крузенштерн
 
 
 
 
 
 
 
15. Софія фон Крузенштерн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Єлизавета Фурман
 
 
 
 
 
 

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  2. ↑ Monitor Polski 1997 nr 83 poz. 814. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
  3. ↑ «Shalikashvili seeks to have Nazi dad reburied in Georgia» [Архівовано 28 вересня 2012 у Wayback Machine.] The Seattle Times.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 7 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ [1] [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.][2]
  6. ↑ Shalikashvili, Dimitri. Memoirs. Hoover Institution.
  7. ↑ GOLDSTEIN, LYLE J. (Spring 2000) General John Shalikashvili and the Civil-Military Relations of Peacekeeping. In Armed Forces & Society: An Interdisciplinary Journal, 26, p387.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 7 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Dewan, Shaila (23 липня 2011). Gen. John M. Shalikashvili, Military Chief in 1990s, Dies at 75. The New York Times. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 7 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: John Shalikashvili
Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
адмірал
Девід Джеремая
13-й
Голова
Об'єднаного комітету начальників штабів США
25 жовтня 1993 — 30 вересня 1997 		Наступник:
генерал
Генрі Шелтон
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Шалікашвілі&oldid=41272361