Колін Лютер Павелл

Колін Лютер Павелл
65-й Державний секретар США
Час на посаді:
20 січня 2001 — 25 січня 2005
Попередник	Мадлен Олбрайт
Наступник	Кондоліза Райс
12-й Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США
Час на посаді:
1 жовтня 1989 — 30 вересня 1993
Президент	Джордж Герберт Вокер Буш, Білл Клінтон
Попередник	Вільям Кроу
Наступник	Девід Джеремайа
16-й Радник національної безпеки
Час на посаді:
23 листопада 1987 — 20 січня 1989
Президент	Рональд Рейган
Попередник	Франк Карлуччі
Наступник	Брент Скоукрофт
Народився	5 квітня 1937(1937-04-05) (80 років) Бронкс, Нью-Йорк, США
Громадянство	США
Національність	Американець
Освіта	Університет Джорджа Вашингтона
Політична партія	Республіканська партія США
Дружина	Альма Вівіан Джонсон
Професія	військовий, політик
Релігія	Єпископальна церква
Медіафайли у Вікісховищі

Ко́лін Лю́тер Па́велл (англ. Colin Luther Powell; нар. 5 квітня 1937, Нью-Йорк) — американський політик і військовик, генерал Збройних сил США, державний секретар США під час першого терміну президента Джорджа Вокера Буша. У 1989-93 голова Об'єднаного комітету начальників штабів. Ветеран війни у В'єтнамі. У 1987-89 — радник з національної безпеки в адміністрації Президента Рональда Рейгана. У 1991 брав участь у війні у Перській затоці.

Життєпис

Народився 5 квітня 1937 в Бронксі (Нью-Йорк) у сім'ї іммігрантів з Ямайки.

Навчався у Сіті-коледжі у Нью-Йорку, в якому отримав ступінь бакалавра геології. Учасник бойових дій в під час В'єтнамської війни. По закінченні війни навчався в Університеті Джорджа Вашингтона, де отримав ступінь магістра ділового управління (MBA).

У 1970-1980-х роках працював у міністерстві оборони, і пересуваючись сходами військової ієрархії у 1983 став помічником міністра оборони К. Вайнбергера.

У 1986 був призначений заступником директора Ради з національної безпеки США, а листопаді 1987 президент Рональд Рейган призначив його на посаду радника з питань національної безпеки.

Після закінчення президентського терміну Рейгана, Павелл повернувся до армії і служив командувачем округи у Джорджії, проте вже у серпні 1989 президент Джордж Герберт Вокер Буш висунув його за посаду голови об'єднаного комітету начальників штабів. При Пауеллі була успішно проведена військова операція в Панамі, США виграли також війну у Перській затоці 1990—1991 (операція «Буря в пустелі»). Павелл відіграв вирішальну роль переговорах з військовою хунтою на Гаїті, завдяки йому владу у країні вдалося повернути законно обраному президенту Жану Бертрану Арістиду.

Всупереч сподіванням, оголосив у листопаді 1995, що не буде брати участь у президентській кампанії 1996. Тоді ж він вперше заявив про свою приналежність до Республіканської партії. Проте, 1997-го Павелл підтримав у низці питань президента Білла Клінтона, зокрема закликав сенат ратифікувати багатосторонній договір про заборону хімічної зброї. У 2001, після перемоги на президентських виборах Джорджа Вокера Буша, Павелл посів у новому кабінеті посаду державного секретаря (голови зовнішньополітичного відомства). На цій посаді Павелл перебував до 25 січня 2005.

У 2008 році підтримав кандидатуру Барака Обами на пост нового президента США.

Посилання

• U.S. State Department

Командування військовими формуваннями (установами) США
Попередник: адмірал Вільям Кроу	12-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США 1 жовтня 1989 — 30 вересня 1993	Наступник: адмірал Девід Джереміа