Колін Лютер Павелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колін Лютер Павелл
англ. Colin Luther Powell
Колін Лютер Павелл
65-й Державний секретар США
20 січня 2001 — 25 січня 2005
Попередник Мадлен Олбрайт
Наступник Кондоліза Райс
12-й Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США
1 жовтня 1989 — 30 вересня 1993
Президент Джордж Герберт Вокер Буш, Білл Клінтон
Попередник Вільям Кроу
Наступник Девід Джеремая
16-й Радник національної безпеки
23 листопада 1987 — 20 січня 1989
Президент Рональд Рейган
Попередник Франк Карлуччі
Наступник Брент Скоукрофт
Народився 5 квітня 1937(1937-04-05) (84 роки)
Бронкс, Нью-Йорк, США
Відомий як політик, дипломат, солдат
Місце роботи Командно-штабний коледж армії США
Громадянство США США
Національність Американець
Освіта Сіті Коледж, Університет Джорджа Вашингтона і Командно-штабний коледж армії США
Політична партія Республіканська партія США
У шлюбі з Альма Вівіан Джонсон
Професія військовий, політик
Релігія Єпископальна церква
Нагороди
Пурпурове Серце (США)
Підпис Colin Luther Powell Signature.svg

Ко́лін Лю́тер Па́велл (англ. Colin Luther Powell; нар. 5 квітня 1937, Нью-Йорк) — американський політик і військовик, генерал Збройних сил США, державний секретар США під час першого терміну президента Джорджа Вокера Буша. У 1989-1993 — голова Об'єднаного комітету начальників штабів. Ветеран війни у В'єтнамі. У 1987-1989 — радник з питань національної безпеки в адміністрації президента Рональда Рейгана. 1991 року брав участь у війні в Перській затоці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 квітня 1937 в Бронксі (Нью-Йорк) у сім'ї іммігрантів з Ямайки.

Навчався у Сіті-коледжі у Нью-Йорку, в якому отримав ступінь бакалавра геології. Учасник бойових дій в під час В'єтнамської війни. По закінченні війни навчався в Університеті Джорджа Вашингтона, де отримав ступінь магістра ділового управління (MBA).

У 1970-1980-х працював у міністерстві оборони, 1983 року став помічником міністра оборони К. Вайнбергера.

1986 року був призначений заступником директора Ради національної безпеки США, а в листопаді 1987 президент Рональд Рейган призначив його радником з питань національної безпеки.

Після закінчення президентського терміну Рейгана, Павелл повернувся до армії і служив командувачем округи у Джорджії, проте вже в серпні 1989 президент Джордж Герберт Вокер Буш висунув його на посаду голови об'єднаного комітету начальників штабів. При Пауеллі була успішно проведена військова операція в Панамі, США виграли також війну у Перській затоці 1990—1991 (операція «Буря в пустелі»). Павелл відіграв вирішальну роль переговорах з військовою хунтою на Гаїті, завдяки йому владу в країні вдалося повернути законно обраному президенту Жану Бертрану Арістиду.

Усупереч сподіванням, оголосив у листопаді 1995, що не братиме участь у президентській кампанії 1996. Тоді ж він вперше заявив про свою приналежність до Республіканської партії. Проте 1997-го Павелл підтримав у низці питань президента Білла Клінтона, зокрема закликав Сенат ратифікувати багатосторонній договір про заборону хімічної зброї. 2001 року, після перемоги на президентських виборах Джорджа Вокера Буша, Павелл обійняв у новому уряді посаду державного секретаря (голови зовнішньополітичного відомства). На цій посаді Павелл перебував до 25 січня 2005.

2008 року підтримав кандидатуру Барака Обами на пост нового президента США.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
адмірал
Вільям Кроу
FlagChairJCS.PNG
12-й
Голова
Об'єднаного комітету начальників штабів США

1 жовтня 198930 вересня 1993
Наступник:
адмірал
Девід Джеремая