Перейти до вмісту

Жан-Батіст Перроно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан-Батіст Перроно
Jean-Baptiste Perroneau
Гравер Бенедикт Ніколе, Альфонс «портрет Перроно».
Народження1715[1][2][…]
Париж
Смерть19 листопада 1783(1783-11-19)[2][4][…] або 20 листопада 1782(1782-11-20)[6]
 Амстердам, Голландське графство, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів
НаціональністьФранцуз
КраїнаФранція
Жанрпортрет
Навчанняу художника Натуара та гравера Кара
Діяльністьхудожник, художник-гравер, візуальний митець
Напрямокрококо, реалізм
ВчительLaurent Carsd і Charles-Joseph Natoired
ЧленКоролівська академія живопису і скульптури
Творипортрети, гравюри з картин художника Натуара
Роботи в колекціїНаціональна галерея Вікторії, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Роттердамський муніципальний архівd[7], Музей мистецтва Метрополітен[8], Sheffield Galleries and Museums Trustd, University of Michigan Museum of Artd, Національний музей старовинного мистецтва, Детройтський інститут мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Національна галерея Ірландії, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Рейксмузей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національна галерея, National Museum Paleis het Lood[9], Гарвардський художній музей, Musée des Beaux-Arts de Toursd, Музей витончених мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Художній музей Фогга[d], Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Speed Art Museumd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Клівлендський музей мистецтв, Музей Кон'як-Жеd і Музей Бойманса - ван Бенінгена[10]
CMNS: Жан-Батіст Перроно у Вікісховищі

Жан-Батіст Перроно (фр. Jean-Baptiste Perroneau 1715, Париж — 19 листопада, 1783, Амстердам, Нідерланди ) — французький гравер і художник доби рококо. Відомий майстер портрету в техніці пастель.

Життєпис : неточність свідоцтв і точність документів

[ред. | ред. код]

Не всі факти з життя художника добре відомі. Втрачені свідоцтва про день і місяць народження. Відомо лише місто.

Перроно мав історіографа Фонтене́, що подав його життєпис з позицій белетристики. Фонтене́ писав :

Він ( Перроно ) не був народжений для навчання мистецтву, котре вимагає багато наполегливості і терпіння. Він покинув гравюру і почав працювати пастеллю [11]
.

За відсутнісю інших свідоцтв ми примушені рахуватись з цими записами. Так, Фонтене́ сповіщав про ранні роки Перроно, що той опановував художню майстерність у художника-декоратора Натуара, а графічну техніку у Кара[11]. Пізні перевірки підтвердили, що молодий Перроно справді робив графічні копії з картин Натуара, тобто навчався на них. Але свідки праці Перроно сповіщали, що той якраз відрізнявся терплячістю і міг довго доопрацьовувати портрет, бо його не влаштовував проміжний етап чи не той блиск у очах моделі.

Він дійсно перейшов на техніку пастелі, бо був мандрівним майстром-портретистом. Пастель спрощувала етапи праці під час мадрів, бо не потребувала сушки і була модною технікою в добу рококо. Пастель використовувала низка французьких майстрів, тому дорікати Перроно за використння пастелі — недоречно. До того ж, він працював і олійними фарбами при нагоді.

Дослідникам відомий протокол художньої академії від 27 серпня 1746 р. , котра вимагала від скромного художника два портрети олійними фарбами . І художник їх надав у відповідній протокольним вимогам техніці («Скульптор Адан старший » та «Художник Удрі» ) [12]. Відомо, що він працював олійними фарбами і в Голландії, де перебував у останні роки життя.

Майже до кінця 1750-х років свідоцтв про майстра надто мало. Адже з 1740-х років він у пошуках заробітку почав мандрувати (він працював у містах Бордо, Тулуза, Ліон). Є відомості про подорожі до Італії і навіть до російського Петербургу.

Життєпис художника — це його вимушені мандри та відгуки про твори, надані у Паризькі Салони. Про твори Перроно сповіщала низка французьких репортерів і критиків, серед котрих і Дені Дідро.

Небагатий художник покинув Францію і оселився у Амстердамі. В останні роки життя його художня активність зменшилась. Останнє свідоцтво про митця датоване 1780 роком. 19 листопада 1783 року він помер у Амстердамі.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
«Хлопчик з книгою», 1740,Ермітаж
  • «Гравер Габріель Гукьє»,1747, Лувр, Париж
  • «Хлопчик з книгою», 1740, Ермітаж
  • «Мадмуазель Гукьє з котом»,1747, Лувр, Париж
  • «Художник Жилькен», Париж
  • «Мирон де Портью»
  • «Письменник Жак Казот», Лондон
  • «Мадам Пезан-Дютільє», Париж
  • «Мадам де Соркенвіль», 1749, Лувр, Париж
  • «Поет Робе де Бовезе», 1759, Орлеан
  • «Даніель Жусс»
  • «Портрет невідомого»
  • «Скульптор Адан старший»
  • «Будівничий Робер Суайє»
  • « Мадам де Фріш»
  • «Робер Сойєр, військовий інженер»
  • «Сара Гінлупен», 1763, Державний музей (Амстердам)

Галерея вибраних творів

[ред. | ред. код]
«Магдалена Пінселу де ла Гранж», 1747,Музей Гетті, Каліфорнія

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Art UK — 2003.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Jean Baptiste Perronneau
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  7. ↑ http://collecties.stadsarchief.rotterdam.nl/publiek/detail.aspx?xmldescid=874279
  8. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  9. ↑ Mr. Willem Boreel (1744-1796), schepen en raad van Amsterdam
  10. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  11. ↑ а б Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968. с. 111
  12. ↑ Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968. с. 113

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан-Батіст Перроно

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан-Батіст_Перроно