Очікує на перевірку

Золотов Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотов.
Віктор Васильович Золотов
рос. Ви́ктор Васи́льевич Зо́лотов
Віктор Васильович Золотов
Віктор Васильович Золотов
Директор Національної гвардії РФ — головнокомандувач військами національної гвардії РФ
Нині на посаді
На посаді з5 квітня 2016
ПрезидентВолодимир Путін
Попередникпосада заснована
Постійний член Ради Безпеки РФ
Нині на посаді
На посаді з12 квітня 2016
Перший заступник міністра внутрішніх справ — головнокомандувач внутрішніми військами МВС Росії
12 травня 2014 — 5 квітня 2016
ПрезидентВолодимир Путін
ПопередникМикола Рогожкін
Наступникпосада скасована
Начальник Служби безпеки Президента РФ
7 травня 2000 — 14 вересня 2013
Народився27 січня 1954(1954-01-27) (70 років)
Sasovod, Рязанська область, РРФСР, СРСР
Відомий якохоронець
ГромадянствоРосія Росія
Національністьросіянин
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Політична партіяКПРС
Професіявійськовик
Звання Генерал армії
Нагороди
rosguard.gov.ru/page/index/leadership
 Медіафайли у Вікісховищі

Віктор Васильович Золотов (нар. 27 січня 1954 року, Сасово, Рязанська область, РРФСР, СРСР) — російський державний діяч, воєначальник. Директор Федеральної служби військ національної гвардії рф — головнокомандувач військами національної гвардії рф з 5 квітня 2016 року.[1] Генерал армії (2015).[2] Перший заступник Міністра внутрішніх справ — головнокомандувач внутрішніми військами МВС Росії (2014–2016). Начальник Служби безпеки Президента рф — заступник директора Федеральної служби охорони рф (2000–2013). Звинувачений фондом боротьби з корупцією у численних корупційних злочинах та незаконному збагачені сім'ї та свого оточення, привласенні державного майна.[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в робітничій сім'ї і в молодості працював слюсарем на заводі АЗЛК.

Строкову військову службу проходив у прикордонних військах. З 1970-х рр. працював в 9-му управлінні Комітету державної безпеки СРСР (з 1990 р. в Головному управлінні охорони Російської Федерації).

19 серпня 1991 року охороняв Президента РРФСР Бориса Єльцина під час його виступу з броні танка[4].

У 1990 роки був найнятий охоронцем мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. На цій роботі познайомився з Володимиром Путіним, який у той час перебував на посаді заступника мера. Згодом зблизився з Путіним, став брати участь у спарингах з боксу та дзюдо.

У 1996 році Золотов був звільнений з ГУО Росії (ФСТ Росії), деякий час працював в компанії «Балтик-Ескорт» на посаді особистого охоронця впливового російського кримінального авторитета Романа Цепова (Рома-продюсер).

У 2000 по 2013 — начальник Служби безпеки Президента Російської Федерації — заступник директора Федеральної служби охорони Російської Федерації. Змінив на цій посаді Анатолія Кузнєцова. Генерал-полковник (2006). Закінчив юридичний інститут і Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.

Був головою президії загальноросійської громадської організації «Російська Національна Федерація Ояма Кіокушинкай карате-до». У вересні 2013 року призначений на посаду заступника головнокомандуючого внутрішніми військами МВС Росії.

12 травня 2014 указом Президента рф призначений першим заступником Міністра МВС — головнокомандувачем внутрішніми військами МВС Росії[5].

Доходи

[ред. | ред. код]

У серпні 2015 року опубліковані відомості про доходи Золотова за 2014 рік, вони склали трохи більше 6 млн рублів[6].

За даними Навального генерал і його найближче оточення має у власності нерухомості на суму 3.5 млрд рублів.[7]

Звання

[ред. | ред. код]

Військове звання генерал армії присвоєно указом Президента Росії Путіна від 10 листопада 2015 року.

Директор Національної гвардії Росії

[ред. | ред. код]

5 квітня 2016 Указом Президента Росії призначений директором національної гвардії Російської Федерації — головнокомандувачем військами національної гвардії Російської Федерації[8]. Посада прирівнюється за статусом до федеральному міністрові. Віктор Золотов включений до складу Ради безпеки Російської Федерації як постійний член.

12 квітня 2016 року Указом Президента переведений в члени Радбезу[9][10][11][12].

6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії.[13]

19 вересня 2018 року Віктор Золотов випустив своє відеозвернення, в якому він запропонував Навальному дуель і пообіцяв зробити з опозиціонера «соковиту відбивну» вказавши, що засновник ФБК допустив у його відношенні «образливі наклепницькі вигадки», які не прийнято просто так прощати.[14]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дочка Жанна Золотова заміжня за продюсером Юрієм Чечіхіним (продюсував серіал «Ділки» і фільм «Обставини»)[15]. Син Роман Золотов до 2014 року служив у позавідомчій охороні. Також разом з Чечіхіним продюсував фільми, зіграв одну з головних ролей у 4-серійному фільмі «Честь маю!..».

У 2007—2015 роках працював заступником генерального директора ФГУП «Охорона».

З 2017 року є заступником керівника департаменту фізичної культури і спорту міста Москви[16].

Розслідування

[ред. | ред. код]

Розстріли під час Революції гідності

[ред. | ред. код]

У жовтні 2023 року ДБР України повідомило Золотову про підозру за злочини під час Євромайдану. На початок 2014 року він був керівником Служби безпеки президента РФ, заступником головнокомандувача внутрішніми військами ЗС РФ. За даними слідства, спільним рішенням СБУ та ФСБ РФ протягом 13-15 грудня 2013 року в Україні перебувала делегація з 20 співробітників російської спецслужби, що сприяли СБУ в підготовці відео й публікацій для створення негативного образу учасників Євромайдану і представників опозиції[17].

Корупція

[ред. | ред. код]

Звинувачений російським фондом боротьби з корупцією у численних корупційних злочинах та незаконному збагачені сім'ї та свого оточення, від мілких фактів на закупках форми та шевронів, харчування у армії до фактів привласення державних дач часів СРСР, які навіть політики того часу не дозволяли собі привласнити.[3] Обіцяного судового позову або дебатів у захист ділової честі та гідності не відбулось, проте, з'явився позов до Навального від ООО "Мясокомбинат «Дружба народов» із позовними вимогами у 1 млн рублів, які дві апеляції та дві касації не задовільнили.[18]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Має краповий берет — вручено 7 травня 2015 року за рішенням Ради військовослужбовців внутрішніх військ МВС Росії, мають право носіння крапового берета[19].
  • Почесний громадянин міста Сасово.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Віктор Золотов призначений головою національної гвардії РФ. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  2. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 10.11.2015 № 555 «Про присвоєння спеціальних звань вищого начальницького складу співробітникам органів внутрішніх справ Російської Федерації і військових звань вищих офіцерів військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  3. ↑ а б Ответ генералу Золотову. youtube.com (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
  4. ↑ НТВ. «Підсумкова програма». 29 квітня 2007 р. (відеосюжет)
  5. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 12 травня 2014 року № 324 «Про першого заступника Міністра внутрішніх справ Російської Федерації — головнокомандувача внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації». Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 29 червня 2017.
  6. ↑ Колишній охоронець Путіна вперше опублікував відомості про доходи. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 29 червня 2017.
  7. ↑ Ответ генералу Золотову (російська) . Алексей Навальный. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
  8. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 05.04.2016 № 158 «Про директора Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації — головнокомандуючому військами національної гвардії Російської Федерації». Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  9. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 05.04.2016 № 159 «Про внесення зміни до складу Ради Безпеки Російської Федерації, затверджений Указом Президента Російської Федерації від 25 травня 2012 р. N 715». Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  10. ↑ Внесено зміни до складу постійних членів Ради Безпеки. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  11. ↑ Глава Нацгвардії прирівняний за статусом до міністра. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  12. ↑ Вести.Ru: Золотов зайняв місце Гризлова в Раді безпеки. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  13. ↑ Оновлений список санкцій на сайті Міністерства фінансів США. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  14. ↑ Євген Калюков, Валерій Романов, [[https://web.archive.org/web/20180911183105/https://www.rbc.ru/society/11/09/2018/5b9781dc9a794753a65b413e?from=main Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] Золотов звернувся до Навального // РБК, 11.09.2018
  15. ↑ У дочки голови Національної гвардії знайшли квартиру у 500 квадратних метрів — Meduza (ru-RU) . Meduza. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
  16. ↑ Як влаштувалися діти чиновників. І що в цьому неправильного. Meduza. 30.5.2017. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  17. ↑ ДБР повідомило про підозру голові Росгвардії Золотову за злочини під час Майдану. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 жовтня 2023.
  18. ↑ экономические споры по гражданским правоотношениям. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  19. ↑ Прес-служба внутрішніх військ МВС Росії (08.05.2015). В Головному командуванні внутрішніх військ МВС Росії відбулося урочисте зібрання, присвячене Дню Перемоги. Архів оригіналу за 11.10.2016. Процитовано 29.06.2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Золотов_Віктор_Васильович&oldid=43497229