Золоті ворота (театр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золоті ворота

Ідентифікатори і посилання

Історія створення та загальна інформація про театр

[ред. | ред. код]

Театр «Золоті ворота» – столичний колектив з понад 30-літньою історією (створений у 1979 році).[1] [Архівовано 16 Липня 2019 у Wayback Machine.] З початку заснування незмінним художнім керівником театру був заслужений діяч мистецтв України Валерій Пацунов, який передав естафету молодому поколінню митців. З вересня 2014 року почалась нова сторінка літопису театрального закладу: керівництво театром здійснює молода команда на чолі з режисером Стасом Жирковим.

Театр "Золоті ворота" працює за адресою на вул. Шовковична, 7-а

Сучасний стан театру

[ред. | ред. код]

У новий театральний сезон 2014-2015 рр. «Золоті ворота» увійшли зі слоганом «Театр, а не музей».[2]

Скромний за розмірами театр – 60 місць – має амбітні плани і не абиякі успіхи. Вдалі дебюти: Дмитро Олійник та його акторська робота у «Мітіне кохання. Щоденник» та режисер Іван Уривський[1] з його «Олеся. Забута історія кохання». «Сталкери»[2] за п’єсою сучасного українського драматурга Павла Ар’є стала однією з найрезонансніших вистав сезону 2017 року (копродукція з Київським академічним Молодим театром).

Кілька нових імен вдалося відкрити завдяки проекту «OPEN_MIND_СТУДЕНТ», що передбачає презентацію на професійній сцені кращих дипломних вистав творчих вузів.

Працює освітня програма «Золотих воріт»:

  • відкриті лекції;
  • кіноперегляди;
  • сценічні читання;
  • зустрічі глядачів з акторами.

Спірне питання з Театром пластичної драми на Печерську

[ред. | ред. код]

З 22 січня 2015 року Театр пластичної драми на Печерську (що був заснований у 1988 році і знаходився у приміщенні), в якому зараз є театр "Золоті ворота" за рішенням Київради був приєднаний до Київського експериментального театру «Золоті ворота» і тим самим театр пластичної драми перестав існувати. [3] [Архівовано 16 Липня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Уривський Іван | Особа | Театр - сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Архів оригіналу за 16 Липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  2. Сталкери. molody.kiev.ua (укр.). 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.