Київський муніципальний академічний театр ляльок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київський муніципальний академічний театр ляльок

Країна Україна Україна
Адреса
Підпорядкування м. Київ
Місткість 167 місць
Тип ляльковий театр
Статус муніципальний академічний
Відкрито 31 серпня 1983
Керівництво директор — Чуніхін Олександр Натанович[1]
puppet-theater.kiev.ua

Ки́ївський муніципа́льний академі́чний теа́тр ляльо́к — муніципальний ляльковий театр у місті Києві, розташований на лівому березі Дніпра.

Директор установи — Чуніхін Олександр Натанович, головний режисер — народний артист України Єфремов Сергій Іванович, головний художник — Задорожня Віра Миколаївна, режисер–постановник — Урицький Михайло Якович.

Загальні дані[ред.ред. код]

Адреса театру: Україна, 02192, м. Київ, вул. Миропільська, 1 [2]

Телефон для довідок: +380-44-513-15-00

Адреса адміністративно-репетиційної бази: м.Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 1-б

Телефон-факс: +380-44-517-42-37

Електронна пошта: kmatl@i.ua

Офіційний веб-сайт: http://www.puppet-theater.kiev.ua

Історія[ред.ред. код]

Театр, як творчий самостійний колектив розпочав свою діяльність 31 серпня 1983 року під назвою Київського міського театру ляльок.

Історію театру [3] складають довгі роки діяльності без власного приміщення — по дитячих садках, школах, Будинках культури і клубах. З дня прем'єри до появи у театру власної сцени минуло 16 років. Лише в 1997 році колектив оселився в приміщенні колишнього кінотеатру «Ровесник», неподалік від станції метро «Чернігівська», де знаходиться і по сьогоднішній день[4].

За час свого існування театр об'їздив з виставами майже всю Україну, а також побував з гастролями в Москві, Ленінграді, Мінську, Ташкенті, Челябінську, Сочі і швидко здобув визнання.

Букети нагород Київський міський театр ляльок привозив з багатьох міжнародних фестивалів лялькарів в Югославії, Польщі, Чехословаччині, Швейцарії, Німеччині, Австрії, Португалії, Мексиці, Франції.

Творчий підхід та любов до своєї справи головного режисера і акторів театру [1] неодноразово були відзначені нагородами за найкращу режисуру та акторську майстерність. Колектив театру має у своєму активі багато Почесних грамот, Дипломів та вісім театральних премій «Київська пектораль».

17 жовтня 2007 року театр отримав статус академічного.

Репертуар[ред.ред. код]

Своїми роботами театр втручаються в невимушену розмову про те, як грати казку для дітей, вважає запотрібне озирнутися назад та згадати добрі традиції лялькового театру, що допомагає створити емоційну атмосферу вистав, зосереджуючись на почуттях дитини.

Вистави театру про безмежність людської фантазії, про бажання бачити незвичайне в звичайному. В них спостерігаються правила гри складні для акторів та добре відомі дітям, тому й з радістю сприймаються маленькими глядачами.

Персонажі самі визначають свою долю, мають характери, мають мрію. І це зачіпає в душах дітей невидимі струни, наповнює їх оптимізмом, вірою в казку та перемогу добра і правди. Саме це робить їх сучасними.

Деякі вистави театр працює в стилі «Open face» (англ. — «відкрите обличчя»), тобто присутність на сцені актора разом з лялькою, а іноді і без неї. Актори не «ховаються» за ширмою, а грають на сцені в «живому плані».

Репертуар Київського муніципального академічного театру ляльок складаюдь казки народів світу. Колектив здійснює постановки за відомими творами Вільгельма Гауфа, Шарля Перро, братів Грімм, Астрід Ліндгрен, Алана Мілна, Ганса Христіана Андерсена, а також за творами українських відомих драматургів Всеволода Нестайка, Г. Усача, Юфима Чеповецького та інших авторів.

В постановках театру не має вікових обмежень, у глядацькій залі повинно бути цікаво всім. Діючий репертуар театру нараховує понад 50 вистав для юнацтва, дорослого глядача і насамперед для малят[5].

Вистави театру[ред.ред. код]

1982, 02 травня — «Добрий Хортон» Юхим Чеповецький за казкою Доктора Сьюза; режисер — С.Єфремов, художник — Н.Рудюк, композитор — Лев Етінгер (вистава поновлена 28 червня 1998 року) 1983, 4 грудня — «Чарівна хлопавка» («Новий рік та білий Кіт») І. та Я.Златопольські; постановка — С.Єфремов, режисер — А.Петухова, художник — Л.Гречановська, композитор — Л.Маркелов

1984, 27 квітня — «Квітка-семицвітка» Г. Усач та С.Єфремов твором В.Катаєва; режисер — С.Єфремов, художник — В.Брахнова, композитор — Л.Етінгер

1985, грудень — «Снігова королева» Н.Ланге за мотивами казки Х.-К.Андерсена; режисер — С.Єфремов, художник — В.Брахнова, композитор — Л.Етингер

1986, 31 грудня — «Ще раз про Червону Шапочку» С. Коган та С.Єфремов; режисер Н. Бучма, художники — С. Сосновский, Т. Магура, композитор — Л.Етингер

1986, 29 квітня — «Бегемотик Бантик» М.Шуринова за мотивами російської народної казки; режисер — С.Єфремов, художник — А.Панфилова, композитор — Л.Етінгер

1988, 30 травня — «Відважне ягня»(«Півтори жмені») Н.Осипова за мотивами за мотивами грузинських народних казок; режисер — С.Єфремов, художник — В.Брахнова, композитор — Р.Кажилоті (вистава поновлена 30 червня 2012 року)

1988, 25 вересня — «Мишенятко Мицик» Ю.Чеповецький; режисер — Н.Бучма, художник — В.Брахнова, композитор — Л.Етінгер

1990, 15 жовтня — «Пустунчики» Я.Риль-Кристяновський; режиссер — Н.Бучма, художник — А.Панфилова, композитор — К.Арчишевський

1991, 24 травня — «Мати-Олениха» Л.Улицька за мотивами твору Ч.Айтматов;режисер — С.Єфремов, художник — Б. Асакеєва, І.Уварова

1992 — «Слонятко»Г.Владичина за мотивами Р.Кіплінга ; режисер — Н.Бучма, сценографія — С.Єфремов, ляльки — О.Богатирьова, композитор — Л.Етінгер

1993, 18 квітня — «Троє поросят» Г. Усач та С.Єфремов; режисер — С.Єфремов, художник — П.Миронов, композитор — В.Полянський

1994 — «Все буде гаразд» С.Єфремов та І.Уварова за щоденниками Я.Корчака; режисер — С.Єфремов

1995, 6 вересня — «Торбина з піснями» В.Данилевич; режисер Н.Бучма, художник — В.Безуля, композитор — В.Полянський

1997, 26 січня — «Котик та Півник» Григорій Усач, Сергій Єфремов; режисер — С.Єфремов, художник — засл.художник України В.Безуля, композитор — В.Полянський

1998, 8 березня — «Пригоди Каштанчика» В.Орлов; режисер — С.Єфремов, художник — М.Лашкевич, композитор — В.Якубович

1998, 29 листопада — «Маленький Мук» М.Чесал за казкою К.Чуковського; режисер — С.Єфремов, художник — В.Нікітін

1988, грудень — "Новорічні пригоди В.Гайдай; режисер-постановник — С.Єфремов

1988 — «Ворон» К.Гоцці; режисер — С.Єфремов

1999, 11 вересня — «Айболить проти Бармалея» В.Коростильов за казкою К.Чуковського; режисер — Сергій Єфремов художник — В.Безуля, композитор — М.Меєрович

2000, 8 квітня — «Лисичка-сестричка та Вовчик-братик» В.Нестайко за мотивами українських казок; режисер — С.Єфремов, художник — М.Данько, композитор — В.Полянський

2000, 6 травня — «Бременські музиканти» Бр. Грімм; режисер — Є.Гімельфарб, асистент режисера — Ш.Фоєрберг, художник — Денисова, музичне оформлення — Н.Бура

2000, 26 грудня — «Різдвяна колискова» Б.Бойко за біблейним сюжетом; режисер — С.Єфремов, художник — В.Безуля, композитор — М.Чембержі, автор пісенних текстів — Б.Бойко

2000, 9 вересня — «Вінні-Пух» А.Мілн; режисер — С.Єфремов, художник — В.Нікітін, композитор — В.Полянський

2001, 8 вересня — «Дикі лебеді» І.Заграевска за мотивами казки Х. К. Андерсена; режисер — С.Єфремов, художник — В.Виходцевський, композитор — В.Полянський, асистент режисера — Е.Смирнова

2002, 28 вересня — «Кицін дім» С.Маршак; режисер — С.Єфремов, художник — В.Виходцевський, композитор — А.Шух

2003, 6 вересня — «Малюк і Карлсон» Г. Усач за мотивами казки А.Ліндгрен; режисер — С.Єфремов, художник — М.Данько, композитор — В.Полянський

2003, 13 вересня — «Карлсон і Фрекен Бок» Г. Усач за мотивами казки А.Ліндгрен; режисер — С.Єфремов, художник — М.Данько, композитор — В.Полянський

2003, 27 грудня — «Снігурчин концерт» С.Єфремов; режисер — С.Єфремов

2004, 10 квітня — «Кіт у чоботях» Н.Шувалов за мотивами казки Ш.Перро; режисер — С.Єфремов, художник — С.Нікітін. композитор — А.Шух

2004, 4 вересня — «Принцеса на горошині» Н.Бура та Е.Смирнова за мотивами казки Х. К. Андерсена; режисер — С.Єфремов, художник — В.Задорожня, композитор — А.Ходаковський, балетмейстер — Л.Глушко

2005, 4 вересня — «Попелюшка» С.Куралех за мотивами казки Ш.Перро та кіносценарію Є.Шварца; режисер — С.Єфремов, художник — В.Безуля, композитор — А.Шух

2006, 9 вересня — «Буратіно» О.Борисова за мотивами казки О.Толстого; режисер -С.Єфремов, художник — В.Якубовський, композитор — М.Портнікова

2006, 11 листопада — «Коник-Горбоконик» П.Єршов; постановка та інсценування — М.Урицький, художник — О.Виходцевська, композитор — О.Ходаковський

2007, 3 травня — «Наталка Полтавка» І. Котляревський; режисер І.Уварова, маски — М.Погребняк, музика — В.Полянський, текст «італійської опери» — Б.Бойко

2008, 6 квітня — «Сестричка Оленка та братик Іванко» Г. Усач та С.Єфремов; постановка — С.Єфремов, режисер — С.Боковенко, асистент режисера — засл.артистка України Е.Смирнова, художник — В.Задорожня, композитор — М.Шоренков

2008, 28 вересня — «Стійкий олов'яний солдатик» В.Данилевич за мотивами казки Г.-Х.Андерсена; режисер - М.Урицький художник — М.Данько, композитор — Ю.Балакін

2009, 24 жовтня — «Веселі ведмежата» М.Поливанова; режисер — С.Єфремов, художник — В.Задорожня, композитор — В.Полянський

2009, 26 грудня — «Чарівна скрипка» С.Ковальов за мотивами бєларуських казок; режисер — М.Урицький, художник — В.Задорожня, композитор — В.Полянський

2010, 2 жовтня — «Пригоди Тигренятка» С.Прокоф'єва; режисер — С.Єфремов, художник — В.Задорожня, композитор — Т.Полянський

2011, 5 січня — «Любов до трьох апельсинів» В.Сердюченко за мотивами твору К.Гоцці; постановка і музичне оформлення — М.Урицький, художник — Л.Рестенко

2012, 10 березня — «Дюймовочка» за мотивами однойменної казки Г. К. Андерсена; сценічна редакція, постановка і музичне оформлення — М.Урицький, художник-постановник — В.Задорожня

2012, 8 грудня — «Білосніжка» Г. Усач за мотивами казки Бр. Грімм; режисер — С.Єфремов, художник — В.Задорожня, композитор — А.Шух

2013, 1 червня — «Сонячний промінь» А.Попеску; режисер — М.Урицький, художник — М.Данько

2013, 7 вересня — «Красуня і Сміливець» за п'єсою М.Бартенєва «Я рахую до п'яти»; режисер-постановник — М.Урицький, художник-постановщик — В.Задорожня, композитор — А.Шух

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]