Київський театр транспорту
| Київський театр транспорту | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будинок культури транспортників, де з 1952 до 1959 розташовувався театр | ||||
|
50°24′23″ пн. ш. 30°31′01″ сх. д. / 50.4064861° пн. ш. 30.5172000° сх. д.Координати: 50°24′23″ пн. ш. 30°31′01″ сх. д. / 50.4064861° пн. ш. 30.5172000° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
проспект 40-річчя Жовтня, 22 (нині — Голосіївський проспект) | |||
| Тип | стаціонарний і пересувний | |||
| Статус | драматичний | |||
| Відкрито | 1952 | |||
| Закрито | 1959 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
|
| ||||
Київський театр транспорту — драматичний театр, який діяв у Києві 1952—1959 років.
Історія театру[ред. | ред. код]
Театр був створений 1952 року на базі пересувного Київського транспортного російського драматичного театру Південно-Західної залізниці, який мав 2 залізничних вагона і показував вистави в багатьох невеликих населених пунктах України (на залізничних станціях, в депо майстерень тощо).[1]
Розмістився театр в Будинку культури автотранспортників ім. Фрунзе (колишня Синагога Баришпольського, нині — Будинок дитячої творчості Голосіївського району) на проспекті 40-річчя Жовтня, 22 (нині — Голосіївський проспект).
Головний режисер — Шарлотта Мусіївна Варшавер, від 1958 — Борис Олександрович Піковський.[2]
В трупі театру більшість складали молоді актори, випускники Київського театрального інституту.[3]
Свого часу в театрі працювали: режисер О. Сумароков, художник М. Духновський, С. Станкевич та ін.
Київський театр транспорту діяв до 1959 року.
Репертуар[ред. | ред. код]
- Українські класичні п'єси
- «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка
- «Хрест життя» М. Старицького
- Російські класичні п'єси
- «Пізнє кохання» О. Островського
- «Красунчик чоловік» О. Островського
- П'єси радянських драматургів
- «Життя починається знову» В. Собка
- «Любов на світанні» Я. Галана
- «Не називаючи прізвищ» (комедія В. Минка)
- «Веселка» (комедія М. Зарудного)
- «Віра, Надія, Любов» А. Школьника
- «Третя молодість» братів Петра та Леоніда Тур
- «Історія одного кохання» К. Симонова
- «Одна» С. Альошина
- «Персональна справа» Олександра Штейна
- «Машенька» А. Афіногенова
- П'єси зарубіжних драматургів
- «Домовик» Едуарда Вільде
- «Земний рай» Орлина Василева
- «Домбі і син» за Чарлзом Дікенсом
- «Стежкою грому» Пітера Абрагамса
- «Підступність і кохання» Ф. Шиллера
- «Шинкарка» Карло Ґольдоні
Відомі актори[ред. | ред. код]
- Бурлюк Алла Леонідівна
- Кравець Марія Онуфріївна
- Поліщук Віктор Петрович
- Сергеєв Микола Матвійович
- Смолярова Олександра Захарівна
- Бондар Іван Севастянович
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- І. М. Давидова. Театр транспорту // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 171. pdf частина 1 [Архівовано 28 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Театр транспорту [Архівовано 15 Вересня 2016 у Wayback Machine.] Киев: энциклопедический справочник(рос.)
- Архів Миколи Духновського [Архівовано 21 Квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Суходольский, В. Искания молодого творческого коллектива. (Киевский русский драм. театр транспорта). Заметки со смотра передвижных театров. Правда Украины, 1955. 28 января.(рос.)
