Казимира Іллакович

Казимира Іллакович
Kazimiera Iłłakowiczówna
Казимира Іллакович у 1928 році
Псевдонім	Ілла
Народилася	6 серпня 1892(1892-08-06) Вільнюс
Померла	16 лютого 1983(1983-02-16) (90 років) Познань
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство	Польща
Місце проживання	Санкт-Петербург
Діяльність	письменниця, прозаїк, драматург, перекладач
Alma mater	Оксфордський університет
Мова творів	польська
Родичі	Томаш Зан
Брати, сестри	Barbara Czerwijowskad
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест) Лавр Академічний (Золотий) Орден Корони Румунії Кавалер ордена Почесного легіону
Казимира Іллакович у Вікісховищі

Меморіальна дошка перед музеєм поетеси в Познані

Музей у Познані

Могила Казимири Іллакович на Повонзківському цвинтарі у Варшаві, 27 липня 2008

Казими́ра Іллако́вич (пол. Kazimiera Iłłakowiczówna, 6 серпня 1892(18920806), Вільнюс — 16 лютого 1983, Познань) — польська поетеса, прозаїк, драматург і перекладач.

Життя

Казимира Іллакович була позашлюбною донькою Клеменса Зана (сина Томаша Зана «Променистого», який був близьким приятелем Адама Міцкевича) і Барбари Іллакович. Її виховували родичі, адже вона рано залишилася сиротою.

Навчалася в російській гімназії Двінська, а проживала в Санкт-Петербурзі (1904-1905, 1907). Також вона навчалася в Женеві, в 1908-1909 роках — в Оксфорді, в 1910-1914 роках — в Ягеллонському університеті в Кракові, де познайомилася з Юзефом Пілсудським (в той час брала участь у студентському страйку). В роки Першої світової війни (1915–1917) служила санітаркою в російській армії. З 1918 року вона працювала в МЗС, а в 1926–1935 роках була секретаркою Юзефа Пілсудського, проте після його смерті знову повернулася в МЗС. У 1936–1938 роках їздила країнами Європи з лекціями про маршала Пілсудського. У міжвоєнний період літературна преса публікувала її твори, а також їх видавали у Познані в журналі «Веселка» (пол. «Tęcza»). 1939 року Казимира Іллакович переїхала до Румунії, де перебула воєнні роки, вивчила румунську і угорську мови. 1947 року вона повернулася до Польщі і замешкала у Познані. До 1954 року на батьківщині публікувалися лише її переклади.

Померла поетеса у Познані, а поховали її на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.

Творчість

Поетеса належала до найвизначніших постатей варшавського літературного життя міжвоєнного двадцятиліття. Інтелігентність, сила волі, елегантність, також креативність та непередбачуваність робили її захопливою і товариською в контактах з іншими людьми, але водночас і складною. Вона захоплювалася феміністичним рухом, який був у часи модернізму. Казимира Іллакович була віруючою особистістю і постійно відчувала сильний зв'язок із християнською духовністю. У Ілли було широке коло друзів, серед яких був Станіслав Ігнатій Віткевич, Юліан Тувім (після його смерті вона посвятила йому зворушливі спогади під назвою «Посмертне Тувімові»), Марія Домбровська (у своєму «Щоденнику» вона порівнювала її із св. Терезою Авільською). Після війни вона була позбавлена штатної роботи (обманювала сама себе, що з новою політичною системою зможе повернути собі посаду в МЗС), оселилася у Познані, займалася перекладом європейської літератури (Йоганн Вольфганг фон Гете, Лев Толстой) і навчанням англійської мови, а також уважно стежила за політичним життям (поетеса написала вірш «Моє серце розстріляли у Познані» після подій, які отримали назву Познанський червень (пол. Poznański Czerwiec), що відбувалися у Познані в червні 1956 року, внаслідок чого в кривавих сутичках загинуло багато робітників). Останніми роками життя, після невдалої операції з приводу глаукоми, вона осліпла.

Як поетеса Казимира Іллакович представляє оригінальне магічне уявлення, здібності до художнього і динамічного (майже кінематографічного) опису, незвичайного, майже музичного відчування ритміки тексту, вміло оперує гротеском, а іноді й наївним дитячим способом висловлення. Її фантазії сформувало дитинство, яке вона провела серед дикого, чарівного пейзажу північної Литви. Також на неї вплинула й літературна традиція: бароко (напр. Юзеф Бака), польський романтизм, лірика Болеслава Лесьмяна. Серед польських поетів ХХ століття їй видається близьким символіст Болеслав Лесьмян, однак Казимира Іллакович у своїй творчості оминає символізм. Вона була пов'язана із літературною групою «Скамандр» але при цьому зберегла особливий і неповторний характер своєї творчості. Також на відміну від поетеси Марії Павликовської-Ясножевської, яка входила до кола спілки «Скамандр», рідко виявляла безпосередню жіночу емоційність. В її творчому доробку також можемо знайти метафізичну поезію. Вона була найвидатнішим майстром у створенні тонічного вірша у польській поезії після Яна Каспровича. Казимира Іллакович дебютувала в період Молодої Польщі (том «Ікарові польоти», 1911), творчої зрілості досягнула у міжвоєнному двадцятилітті, а останній том віршів видала уже на старості років («Пошепки», 1966). Вірші поетеси про Катинський розстріл (1956) були опубліковані в Польщі після 1989 року.

Досягнення

Вірші

Переклад назви	Оригінальна назва
Ангели	Anioły
Безжальна пам'ять	Bezlitosna pamięć
Що повинно відбутися	Co się musi stać
Чаклунка	Czarownica
Нічний метелик	Ćma
До Литви	Do Litwy
У Вільнюс	Do Wilna
Дух і тіло	Duch i ciało
Дівчинка	Dziewczynka
Інша осінь	Inna jesień
Як зберегти любов	Jak przechować miłość
Глаукоми	Jaskry
Осінній жарт	Jesienny żart
Осінь	Jesień
Каїн і Авель	Kain i Abel
Листя	Liście
Кленове листя	Liście klonowe
Любов	Miłość
Несвята мука	Nieświęta męka
Невідоме	Nieznane
Нове	Nowe
Очікування	Oczekiwanie
Про осінь	O jesieni
Захист	Obrona
Павутина	Pajęczyna
Пейзаж	Pejzaż
Улов	Połów
Повернення	Powrót
Перед сном	Przed zaśnięciem
Ріка	Rzeka
Сам-на-сам	Sam na sam
Сон	Sen
Пошепки	Szeptem
В коридорі	W korytarzu
Залишиться	Zostanie

Збірки віршів

Рік видання	Переклад назви	Оригінальна назва
1911	Ікарові польоти	Ikarowe loty
1917	Три струни	Trzy struny
1922	Смерть Фенікса	Śmierć Feniksa
1923	Дитячі рими	Rymy dziecięce
1926	Улов	Połów
1927	Птах, що плаче	Płaczący ptak
1928	З глибини серця	Z głębi serca
1930	Попіл і перли	Popiół i perły
1936	Вірші про маршала Пілсудського 1912—1935	Wiersze o Marszałku Piłsudskim 1912—1935
1959	Легковажне серце	Lekkomyślne serce
1959	Дитячі вірші	Wiersze dziecięce
1966	Пошепки	Szeptem
1967	Ця одна нитка. Релігійні вірші	Ta jedna nić. Wiersze religijne
1968	Листя і статуї	Liście i posągi

Окрім віршів Казимира Іллакович писала прозу, драми, казки для дітей.

Вона багато перекладала з англійської, німецької, російської, румунської та угорської мов. Прикладом надзвичайного перекладу є «Анна Кареніна» Льва Толстого. Перекладала також творчість американської поетеси Емілі Дікінсон та драму «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера (1932).

Нагороди

• Наказом від 11 листопада 1934 року Казимира Іллакович була нагороджена Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі за заслуги в галузі літературної діяльності і пропаганди за кордоном.
• У 1935 році була відзначена Золотим Академічним Лавром Польської академії літератури.
• У 1938 році отримала Командорський Хрест Ордену Корони Румунії.
• Отримала, зокрема, Літературну премію міста Вільнюса (1930), Державну літературну нагороду (1935), Премію Міністерства культури і мистецтва (1967), Премію міста Познань (1968), Державну нагороду І ступеня (1976).
• 5 жовтня 1981 року Університет імені Адама Міцкевича у Познані визнав її звання доктора honoris causa.
• У 1984 році її помешкання у Познані, яке знаходиться по вулиці Гайовій 4, квартира 8, було перетворено на музей, який присвячений поетесі.
• З 1983 року у Познані за дебют найкращих поетичних збірок присуджують Премію імені Казимири Іллакович, а урочисте вручення нагороди завжди відбувається у квартирі на вулиці Гайовій.

Бібліографія

• Danielewska L. Portrety godzin: o Kazimierze Iłłakowiczównie. Warszawa: Czytelnik, 1987
• Ołdakowska-Kuflowa M. Chrześcijańskie widzenie świata w poezji Kazimiery Iłłakowiczówny. Lublin: Red. Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1993
• Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny, T. 3, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa: WSiP, 1994, ss. 294-295. ISBN 83-02-05636-7. 
• Swirski T.M. Religious elements in the poetry of Kazimiera Illakowicz. Ottawa: National Library of Canada, 1981

Посилання

• Казимира Іллаковічувна (в перекладі Марти Тарнавської) [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]