Кай Доннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кай Доннер
швед. Kai (Karl) Reinhold Donner
Народився1 квітня 1888(1888-04-01)[1]
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Помер12 лютого 1935(1935-02-12)[1] (46 років)
Гельсінкі, Фінляндія
ПохованняГієтаніємі
КраїнаФінляндія Фінляндія
Національністьфін
Діяльністьмандрівник-дослідник, мовознавець, політик, викладач університету, військовослужбовець, етнолог
Alma materКембриджський університет
Галузьетнографія, лінгвістика
ЗакладГельсінський університет
Посададоцент кафедри уральських мов
Науковий керівникОтто Доннер
Відомий завдяки:етнограф, лінгвіст
РідDonner familyd
БатькоОтто Доннер
МатиMinette Donnerd
Брати, сестриOssian Donnerd
Uno Donnerd
Otto Donnerd
Harry Donnerd
Eva Louise Tigerstedtd
ДітиЙорн Доннер
Kai Otto Donnerd
Joakim Donnerd
Нагороди
Медаль Червоного Хреста (Пруссія) Cross of Liberty, 2nd Class Cross of Liberty, 4th Class Memorial medal of the War of Liberation Залізний хрест 2-го класу

Кай Доннер (швед. Kai (Karl) Reinhold Donner 1 квітня 1888, Гельсінгфорс, Велике князівство Фінляндське — 12 лютого 1935, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський лінгвіст, етнограф і політик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Його батько — Отто Доннер був сенатором, професором санскриту та порівняльного мовознавства Гельсингфорського університету; в 1883 заснував Фіно-угорське товариство.

У 1909 Кай Доннер разом з Броніславом Маліновським вивчав антропологію в Кембриджському університеті під керівництвом батька.

У 19111914 зробив дві експедиції в Сибір, де вивчав самоїдські народи, проте у зв'язку з початком Першої світової війни змушений був повернутися на батьківщину.

Після повернення до Фінляндії організував набір студентів для проходження військової підготовки в Німеччині. Був одним з активістів єгерського руху. Після закінчення громадянської війни у Фінляндії взяв участь у військовому поході в Східну Карелію.

З 1924 — доцент кафедри уральських мов Університету Гельсінкі.

Доннер опублікував чотири великі роботи з етнографії, був піонером нових методів у антропології і доніс до наукового світу культуру раніше маловивчених народів.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]