Каплиця Снопковських (Белз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каплиця Снопковських
Сучасна світлина

50°22′41″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 50.37825700002777296° пн. ш. 24.01867700002777894° сх. д. / 50.37825700002777296; 24.01867700002777894Координати: 50°22′41″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 50.37825700002777296° пн. ш. 24.01867700002777894° сх. д. / 50.37825700002777296; 24.01867700002777894
Статус пам'ятка архітектури
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Белз
Тип будівлі каплиця
Засновник Андрій Снопковський - ?
Засновано 1606
Будівництво 1606 рік
Стан реставрується
Каплиця Снопковських (Белз). Карта розташування: Україна
Каплиця Снопковських (Белз)
Каплиця Снопковських (Белз) (Україна)
Мапа

CMNS: Каплиця Снопковських у Вікісховищі

Каплиця Снопковських — пам'ятка культової архітектури початку XVII століття розташована у місці збігу Львівського та Сокальського гостинців при в'їзді в середмістя Белза, одного з найстаріших міст західної України.

Герб Равіч

Зведення каплиці-усипальниці на ґрунті давньої церкви Святого Івана приписують Андрієві Снопковському, прапорнику (хорунжому) белзькому. Археологічними розкопками проведеними на цьому місці 2004 року встановлено існування цвинтаря задовго до спорудження цегляної каплиці. В давнину над входом до каплиці-усипальниці була поміщена плита із зображенням шляхецького герба Равіч з датою 1606 і монограмою — A-Z, P-B. З XVIII століття тут був находився міський архів. Згодом будівля використовувалася для господарських потреб, зосібна під склад борошна. Каплиця-усипальниця суттєво постраждала в часи Першої і Другої світових воєн й у радянський період. Нині споруда втратила свій первісний вигляд, алебастрові обрамування вікон, підп'ятники із зображенням голівок янголів тощо.

Каплиця-усипальниця виконана із цегли у вигляді шестигранника. Має одну простору залу, із одним входом, перекриту зімкненим склепінням і освітлювану за допомогою віконних прорізів. Окремий вхід до пивниць, перекритих бочковими склепіннями, що є власне криптами.

Помилково за будівлею закріпилася назва Аріянська вежа (від Аріяни — прихильники схизмацької течії в християнстві), яка, як доведено дослідниками, не відповідає дійсності.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів: Літопис, 2004. — 96 с. — С. 31-33.
  • Оксана Бойко, Василь Слободян. Загадка Аріянської вежі // Белз / Галицька брама. — Львів, 2005. — № 7-9 (127—129). — С. 26.