Вікно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вікно

Ві́кна— спеціально створювані прорізи у зовнішніх стінах будинків, призначені для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення. Вікна є головною (до 51 %) причиною тепловтрат у будівлях. Вони забезпечують надходження в приміщення світла і повітря, зв'язують внутрішній простір будівлі з навколишнім світом.

Історичні відомості[ред.ред. код]

На ранньому етапі розвитку цивілізації вікон, як таких, не було. Древні помешкання усіх регіонів вікон не мали. Аж до Середньовіччя отворами в стінах були просто прорізи, які прикривали шкурами тварин чи тканиною. Для цієї мети використовували також бичачий пухир, плівку, зняту з живота тварини, яка пропускала світло всередину житла.

У Древньому Римі використовували вікна без скла. При цьому їхня форма залишалася прямокутною, однак усередині вікна створювали спеціальні прикраси, у тому числі з каменю. Перші скляні вікна з'явилися в епоху Римської імперії, але дозволити собі таку розкіш могли лише дуже заможні громадяни.

На Русі в XI–XIII століттях склодуви освоїли техніку виготовлення товстостінних круглих вікон діаметром 20-30 см, для чого розплав скла виливали на металеву плиту. Також люди використовували слюдяні вікна, складені з оброблених шматочків слюди. Такі вікна пропускали більше світла порівняно з вікнами з каламутного товстого скла.

Види вікон[ред.ред. код]

  • Берлінське вікно — широке тристулкове вікно, зазвичай розташоване у внутрішньому кутку, слугує для освітлення приміщень, утворених перетином двох флігелів будинку.
  • Біфоріум — вікно з двома отворами, розділене колоною або стовпчиком. Існувало в романській культурі.
  • «Бичаче око» — вікно овальної форми, розташоване над дверним отвором.
  • Віялове вікно — вікно, верхня частина якого складається з розташованих віялом секторів. Також прийшло з романської культури.
  • Венеціанське (паладіанське) вікно — широке аркове вікно, поділене на три частини.
  • Волокове вікно — маленьке прямокутне вікно, заввишки в діаметр колоди зрубу, завширшки до 3 метрів. Зсередини їх засувували дерев'яними дощечками — в́олоками, звідки і пішла назва.
  • Червоне вікно — вікно з рамою, обробленою косяками. Назву «червоне» вікно дістало не лише через те, що зазвичай ці вікна були оздоблені дерев'яною різьбою, а й через те, що через них проникало багато світла.
  • Мезонінне вікно — вікно, розташоване над основним рядом вікон для кращого освітлення.
  • Вікно другого світла — вікно в темному приміщенні, через яке падає світло з освітленого приміщення.
  • Окутне вікно — кутове вікно.
  • Троянда — велике кругле вікно над входом з ажурним переплетенням у вигляді променів, що радіально виходять із центру.
  • «Риб'ячий пухир» — віконний отвір складної криволінійної форми (у пізній готиці).
  • Сліпе вікно — ніша в стіні, що імітує віконний отвір.
  • Слухове вікно — вікно на схилі даху.
  • Флорентійське вікно — вікно, що складається з декількох арок, об'єднаних однією великою аркою.
  • Біфора — вікно, вертикально розділене колоною чи пілястрою на два отвори з двома заокругленими чи гострими арками.

Сучасні вікна[ред.ред. код]

Вікно — це елемент стінної або покрівельної конструкції, призначений для зв'язування внутрішнього простору в будівлі з навколишнім світом, природного освітлення приміщень, їхньої вентиляції, захисту від атмосферних і шумових дій. Складається з віконного отвору з відкосами, віконного блоку, системи ущільнення монтажних швів, підвіконної дошки, деталей збіжника й облицювань; віконний блок — світлопрозора конструкція, призначена для природного освітлення приміщення, його вентиляції і захисту від атмосферних і шумових дій.

У сучасних вікнах використовують переважно склопакети, рідше (коли не потрібна теплоізоляція) — одиничне скло.

Вікна відрізняються:

  • за призначенням: для житлових, громадських, промислових будівель;
  • за конструкціями: з окремими рамами, зі спареними рамами, зі склопакетами;
  • за матеріалом: з дерева, металу (алюмінієві вікна, вікна з нержавіючої сталі), полівінілхлориду (ПВХ), склопластику (склокомпозиту), комбіновані дерево-металеві, комбіновані дерево-метало-пластикові.

Сучасні віконні рами мають спеціальні ущільнювачі, що дають змогу зробити мінімальними втрати тепла через щілини у вікнах, проте найефективніші вони у разі наявності в будинку системи припливної вентиляції. За відсутності подібних систем вікна бажано оснащувати системами провітрювання, які регулюють потік повітря.

Сучасні якісні вікна[ред.ред. код]

Сучасні яісні віна повинні володіти такими характеристиками: - НАДІЙНІСТЬ; - ЕКОЛОГІЧНІСТЬ; - ТЕПЛО та КОМФОРТ; - ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ; - ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ; - БЕЗПЕКА(ПРОТИЗЛАМНІСТЬ; - ЕСТЕТИЧНИЙ ВИГЛЯД;

Конструкція та її характеристика[ред.ред. код]

Віконні конструкції захищають житло від сирості, пилу, шуму, а також інших негативних чинників. Залежно від матеріалу, з якого виготовлена віконна конструкція, вікна мають різні характеристики за теплоізоляційними властивостями, шумоізоляцією, довговічністю, екологічністю та стійкістю до атмосферних впливів.

Сучасні вікна є досить складною конструкцією, що складається з таких елементів:

  • віконний профіль (віконна коробка і стулка)
  • внутрішнє заповнення (склопакет або ПВХ плита)
  • фурнітура (елементи замикання, віконні ручки, декоративні накладки на петлі)

За способом відчинення вікна поділяють на:

  • розпашні
  • поворотно-ухильні
  • нижньо- і верхньопідвісні
  • середньопідвісні
  • ухильні

Замір вікна[ред.ред. код]

Віконні отвори (прорізи) бувають трьох типів:

  • проріз із зовнішньою чвертю
  • проріз із внутрішньою чвертю
  • проріз без чверті

Залежно від варіанта віконного отвору знімають правильні розміри вікна.

Для отвору без чверті:

  • ширину віконного отвору визначають як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого, мінус монтажний проміжок (він становить 15-20 мм з кожного боку залежно від кривини стін, відхилення від вертикалі). Вимірювання проводять ззовні вікна.
  • висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яку вимірюють з боку вулиці, мінус монтажний проміжок (якщо вікно комплектують підставним профілем, то мінус висота цього профілю).
  • довжину підвіконня вимірюють по довжині старого підвіконня. Якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на кожен бік.
  • ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай ширину підвіконня вимірюють з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
  • довжину відливу вимірюють як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці плюс 60~80 мм.
  • ширину відливу визначають від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Для отвору із зовнішньою та внутрішньою чвертю:

  • ширину віконного отвору визначають як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого, плюс монтажний проміжок на захід у чверть (він становить від 25 до 40 мм на кожен бік залежно від глибини внутрішньої чверті). Вимірювання проводять ззовні вікна.
  • висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яку вимірюють з боку вулиці, плюс захід у верхню чверть (якщо вікно комплектують підставними профілем, то відстань від відкосу до відливу і буде висотою вікна. Іноді під відливом є цементне стягування, його висота також впливає на розмір вікна).
  • довжину підвіконня вимірюють по довжині старого підвіконня, якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.
  • ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай підвіконня вимірюють з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
  • довжину відливу вимірюють як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці, плюс 60~80 мм, в отворі із зовнішньою чвертю ширина вікна по суті і є довжиною водовідливу.
  • ширину відливу визначають від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Окремо для внутрішньої чверті потрібно пам'ятати, що вікно потрібно робити меншим настільки, щоб після його встановлення внутрішні чвері не заважали відчиняти його.

Декоративні вікна[ред.ред. код]

З давніх часів вікна були декоративним елементом будівлі, не менш важливим, ніж його двері. Іноді (такий підхід трапляється і зараз, наприклад, в лазнях) у них використовували спеціальне кольорове або напівпрозоре скло з нанесеним на ньому малюнком.

Готичне вікно

Форма вікон також дуже різна. Для середньовічних храмів типові аркові вікна, для класичної традиції, що йде від Палладіо, вікна поділені на три частини — термальні, або італійські.

В Україні найчастіше трапляються звичайні прямокутні вікна.

Вікна з ПВХ[ред.ред. код]

Вікна з погляду енергоощадливості[ред.ред. код]

Вікна є головною причиною небажаних тепловтрат взимку і теплонадходжень улітку. Визначальним у цьому є енергетична ефективність вікон.

Бум використання енергоефективних вікон у багатьох країнах світу почався від часу енергетичної кризи 70-х років. Енергоефективні конструкції, зокрема, вікна, почали застосовуватись в Україні спершу як зойк моди, а згодом як цілеспрямована кампанія, що знаходить законодавче трактування і є ефективним засобом заощадження енергоресурсів.

Тенденції ринку[ред.ред. код]

Завдяки розробці підвищених нормативів опору теплопередачі захисних конструкцій житлових і громадських будівель, а також введенню обов'язкової сертифікації віконної продукції, випуск традиційних дерев'яних вікон в спарених (ОС) і роздільних палітурках (ОР) за ГОСТ 11214-86 різко скоротився.

Водночас значно збільшилося використання вікон зі склопакетами, вікон з ПВХ і алюмінію, використання спеціальних покриттів, скла, плівок тощо.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]