Карлос Алькарас
| Карлос Алькарас | |
|---|---|
| ісп. Carlos Alcaraz | |
_(52036462443)_(edited).jpg) | |
| Громадянство |  Іспанія |
| Місце проживання | Мурсія, Іспанія |
| Дата народження | 5 травня 2003[1] (21 рік) |
| Місце народження | Ель Пальмар, Іспанія[1] |
| Зріст | 180 см |
| Вага | 72 кг |
| Робоча рука | права |
| Тренер | Хуан Карлос Ферреро |
| Призові, USD | 31 543 329 $[3] |
Одиночний розряд | |
| Титулів | 1 |
| Найвища позиція | 1 |
| Поточна позиція | 1 |
| Мейджори | |
| Австралія | 3к (2022) |
| Ролан Гаррос | П (2024) |
| Вімблдон | П (2023) |
| США | П (2022) |
| Інші парні турніри | |
| Востаннє картку оновлено: 12 вересня 2022 року | |
Карлос Алькарас Гарфія (ісп. Carlos Alcaraz Garfia; 5 травня 2003, Мурсія, Іспанія) — іспанський професійний тенісист, переможець чотирьох турнірів Великого шлема — Відкритого чемпіонату США 2022, Вімблдонського турніру (2023, 2024) та Відкритого чемпіонату Франції 2024. Перша ракетка світу.[4] На початку 2022 року він виграв свої перші титули ATP 500 і Masters 1000 на Rio Open та Miami Open відповідно, і увійшов до десятки найкращих у рейтингу.[5]
Карлос народився в сім'ї Карлоса Алькараса і Вірхінії Гарфії. У нього є брати Альваро, Серхио і Хайме.
Почав грати в теніс у віці чотирьох років в тенісній школі свого батька. Його кумиром в ранні роки був Рафаель Надаль і його нищівна гра на корті. У п'ятнадцять років він поступив в академію Equelite неподалік від міста Ель Пальмар і став тренуватися у відомого у минулому тенісиста Хуана Карлоса Ферреро.
Захоплюється також гольфом і футболом. Уболівальник футбольного клубу Реал Мадрид.
У віці 16 років Алькарас дебютував у головному розіграші ATP у лютому 2019 року на Rio Open, перемігши свого земляка Альберта Віньйоласа Рамоса , 7–6(7–2), 4–6, 7–6(7–2) після отримання спеціального запрошення для основної сітки індивідуального розряду.[6]
У 17 років Алькарас пройшов кваліфікацію в основну сітку Відкритого чемпіонату Австралії, таким чином ставши наймолодшим учасником чоловічого індивідуального розряду.[7] Він виграв свій дебютний матч на турнірах Великого шлема, перемігши опонента по кваліфікації Ботіка ван де Зандшульпа в усіх сетах, а потім програв у другому раунді Мікаелю Імеру.[8]
Алькарас став наймолодшим переможцем матчу в історії тенісного турніру Madrid Open, перемігши Адріана Маннаріно і побивши рекорд 18-річного Рафаеля Надаля. У другому раунді він програв п'ятиразовому чемпіону Надалю у свій 18-й день народження.[9][10][11]Наданий момент найвагоміший титул у його кар'єрі був здобутий змаганні Open de Oeiras III 2021 року, він увійшов у топ як наймолодший гравець у віці 18 років 24 травня 2021 року.[12][13]
На Відкритому чемпіонаті Франції Алькарас вперше в кар'єрі вийшов до третього раунду турніру Великого шлема, перемігши Ніколоза Басілашвілі.
У липні 2021 року він пробився у свій перший фінал ATP на відкритому чемпіонаті Plava Laguna Croatia Open в Умагі, перемігши Альберта Рамоса-Віньоласа, сіяного з першим номером посіву, 6–2, 7–6(7–3)[14]. Потім він виграв свій перший титул ATP, перемігши Рішара Гаске і став наймолодшим чемпіоном туру після того, як 18-річний Кей Нісікорі виграв Делей-Біч у 2008 році. Алькарас був наймолодшим іспанцем, який виграв титул ATP Tour, з того часу, як Надаль отримав свій перший трофей у Сопоті у 2004 році.
На Вімблдоні він програв у другому раунді Данилу Медведєву. На турнірі Winston-Salem Open Алькарас дійшов до 1/8 фіналу, перемігши Олексія Попиріна, а у своєму другому чвертьфіналі сезону переміг Мартона Фучовича, який посів четверте місце. Він переміг Маркоса Хірона і вийшов у півфінал, де програв Мікаелю Імеру.
На Відкритому чемпіонаті США Алькарас переміг 3-ю ракетку світу Стефаноса Ціціпаса в тай-брейку в п'ятому сеті та вийшов у четвертий раунд. У 18 років Алькарас став наймолодшим учасником у четвертому раунді турніру Великого шлема після 17-річного Андрія Медведєва на Відкритому чемпіонаті Франції 1992 року та наймолодшим учасником у четвертому раунді US Open після 17-річного Майкла Чанга та 18-річного Піта Сампраса у році. Потім він дійшов до чвертьфіналу, перемігши кваліфаєра Петера Гойовчика. Карлос став наймолодшим чвертьфіналістом US Open серед чоловіків у відкритій ери, і наймолодшим чвертьфіналістом на Відкритому чемпіонаті Франції року в індивідуальнім розряді після Міхаеля Чанга. Потім він програв Феліксу Оже-Альяссіму через травму ноги отриману у другому сеті чвертьфінального поєдинку.
На турнірі «Erste Bank Open» у Відні, (Австрія), він переміг 7-му ракетку світу Маттео Берреттіні, що стало його другою найбільшою перемогою в кар'єрі та другою перемогою над гравцем з 10 найкращих у рейтингу. У результаті він дебютував як наймолодший гравець у топ-35 2 листопада 2021 року.
Під час своєї серії Rolex Paris Masters він переміг французького запрошеного на турнір П'єра-Гюга Ербера у трьох захоплюючих сетах у першому раунді. 3 листопада 2021 року у другому раунді турніру він переміг третього гравця з 10 найкращих гравців, Янніка Сіннера, у двох сетах, що стало його третьою перемогою над гравцем з топ-10. У третьому раунді він зазнав поразки від іншого французького тенісиста Уго Гастона у двох сетах поспіль.
12 вересня 2022 року Алькарас виграв Відкритий чемпіонат США з тенісу, обігравши у фіналі представника Норвегії Каспера Рууда (6:4, 2:6, 7:6(7:1), 6:3), та став наймолодшою першою ракеткою світу за всі часи[15].
На Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу 2023 Карлітос не взяв участь через травму. На Відкритому чемпіонаті Франції з тенісу 2023 Алькарас дійшов до півфіналу, поступившись Новаку Джоковичу у 4-х сетовому матчі (3:6, 7:5, 6:1, 6:1). Уже через місяць на Вімблдоні Карлос дійшов до фіналу турніру, де взяв реванш у 5-ти сетовому матчі у Новака Джоковича (1:6, 7:6(8:6), 6:1, 3:6, 6:4).
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Опонент | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2022 | US Open | Хард |  Каспер Рууд |
6–4, 2–6, 7–6(7–1), 6–3 |
| Перемога | 2023 | Wimbledon | Трава |  Новак Джокович |
1–6, 7–6(8–6), 6–1, 3–6, 6–4 |
| Перемога | 2024 | French Open | Ґрунт |  Александр Зверєв |
6–3, 2–6, 5–7, 6–1, 6–2 |
| Перемога | 2024 | Wimbledon | Трава | Новак Джокович |
6–2, 6–2, 7–6(7–4) |
| Турнір | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | Титулів | В-П | % Перемог |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турніри Великого шлему | ||||||||
| Australian Open | A | 2К | 3К | A | ЧФ | 0 / 3 | 7–3 | 60% |
| French Open | 1Кв. | 3К | ЧФ | ПФ | П | 1 / 4 | 18–3 | 79% |
| Wimbledon | NH | 2К | 4К | П | П | 2 / 4 | 18–2 | 85% |
| US Open | A | ЧФ | П | ПФ | 1 / 2 | 11–1 | 92% | |
| Перемоги–поразки | 0–0 | 8–4 | 16–3 | 5–1 | 18-1 | 4 / 14 | 47–9 | 82% |
| Фінал ATP | ||||||||
| ATP Finals | DNQ | A[a] | 0 / 0 | 0–0 | – | |||
На цей час Карлос Алькарас провів 8 матчів з суперниками із топ-10:
| Гравець | Рахунок |
|---|---|
| Рафаель Надаль | 0:2 |
| Данило Медведєв | 0:3 |
| Стефанос Циципас | 3:2 |
| Александер Зверев | 0:2,0:2 |
| Маттео Береттіні | 2:1 |
| Каспер Руд | 2:0 |
| Янік Сіннер | 2:0 |
З 9 по 13 листопада проходив Підсумковий тенісний турнір U-21 (для найкращих тенісистів віком до 21-го року). Цьогоріч турнір відбувався у Мілані(Італія). Головним фаворитом вважався 18-річний Карлос Алькарас (ATP 32). В результаті Карлос Алькарас оформив 5 перемог в 5 матчах і віддав суперникам лише один сет. У фіналі він переміг 21-річного Себастьяна Корду (ATP 39) з рахунком 3:0 по сетах. Алькарас став першим іспанцем, який виграв на Підсумковому турнірі U-21.Другий розіграш поспіль на турнірі перемагає тенісист у віці 18 років(у сезоні 2019 титул завоював Яннік Сіннер).
Карлос записав на свій рахунок 32 перемоги за сезон. Востаннє тенісистові у віці 18 років вдалося виграти таку кількість матчів за рік ще у далекому 1992 році. Тоді українець Андрій Медведєв завершив сезон із 32 перемогами в активі.
- ↑ а б https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/11426/Carlos%20Alcaraz
- ↑ https://olympics.com/es/atletas/carlos-alcaraz
- ↑ ATP Prize Money Leaders (US$). — 2022. — 12 Sept. (англ.)
- ↑ Carlos Alcaraz | Overview | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Carlos Alcaraz wins first ATP 1000 Masters crown at 18, beating Casper Ruud in Miami Open final. 29 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Carlos Alcaraz grabs 2020 Rio Open wild card for an ATP debut. Tennis World USA (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Barker, Gabby (15 січня 2021). Alcaraz follows in the footsteps of Djokovic, Nadal and Federer. Sports Finding (брит.). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ 17-Year-Old Carlos Alcaraz Wins Grand Slam Debut At Australian Open | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Carlos Alcaraz Sets Rafael Nadal Clash In Madrid | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Alcaraz On ‘Dream’ Nadal Clash: ‘It’s The Best Birthday Present’ | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Rafael Nadal loses Madrid Open age milestone to 17-year-old Carlos Alcaraz. Tennis World USA (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Carlos Alcaraz Claims Historic Fourth Challenger Crown | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Alcaraz Triumphs At Oeiras Open Challenger. Tennis TourTalk (амер.). 22 травня 2021. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Carlos Alcaraz Makes History In Umag, Reaches First ATP Tour Final | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ US Open виграв наймолодший лідер світового рейтингу в історії | Новини спорту | Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
- ↑ Кваліфікувався, але знявся зі змагань через травму
 | .svg){kind=small} Іліє Настасе (1973/1974 – 40 т) • .svg){kind=small} Джон Ньюкомб (1974 – 8 т) •  Джиммі Коннорс (1974/1983 – 268 т) •  Б'єрн Борг (1977/1981 – 109 т) • Джон Макінрой (1980/1985 – 170 т) •  Іван Лендл (1983/1990 – 270 т) • Матс Віландер (1988/1989 – 20 т) • Стефан Едберг (1990/1992 – 72 т) • Борис Бекер (1991 – 12 т) • Джим Кур'є (1992/1993 – 58 т) • Піт Сампрас (1993/2000 – 286 т) • Андре Агассі (1995/2003 – 101 т) •  Томас Мустер (1996 – 6 т) •  Марсело Ріос (1998 – 6 т) • Карлос Моя (1999 – 2 т) •  Євген Кафельников (1999 – 6 т) • Патрік Рафтер (1999 – 1 т) • Марат Сафін (2000/2001 – 9 т) •  Густаво Куертен (2000/2001 – 43 т) • Ллейтон Г'юїтт (2001/2003 – 80 т) • Хуан Карлос Ферреро (2003 – 8 т) • Енді Роддік (2003/2004 – 13 т) • .svg){kind=small} Роджер Федерер (2004/2018 – 310 т) • Рафаель Надаль (2008/2020 – 209 т) • Новак Джокович (2011/2024 – 428 т) • .svg){kind=small} Енді Маррей (2016/2017 – 41 т) •  Данило Медведєв (2022 – 16 т) • Карлос Алькарас (2022/2023 – 36 т) •  Яннік Сіннер (2024 – 1 т) • | |
| ||