Конрад Фейдт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конрад Фейдт
Conrad Veidt
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніHans Walter Conrad Veidt
Дата народження22 січня 1893(1893-01-22)
Місце народженняБерлін, Німеччина
Дата смерті3 квітня 1943(1943-04-03) (50 років)
Місце смерті
ПохованняҐолдерс-Ґрін (крематорій)[1]
ГромадянствоНімеччина Німеччина, Велика Британія Велика Британія
ПрофесіяАктор
Напрямніме кіно
IMDbID 0891998
CMNS: Конрад Фейдт у Вікісховищі

Конрад Фейдт (нім. Conrad Veidt; 22 січня 1893(18930122), Берлін — 3 квітня 1943, Лос-Анджелес) — німецький актор театру і кіно[2], найбільш відомі його акторські роботи у фільмах німецького кіноекспресіонізму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ганс Вальтер Конрад Фейдт (у різних російсько- і україномовних джерелах Файдт, Вейдт або Вайдт) народився 22 січня 1893 рік року в Берліні. У 1913 році, не ставши складати випускні іспити, він кинув гімназію Гогенцоллернів в Берліні і поступив у театральну школу Макса Рейнхардта в Німецькому театрі. З травня 1913 року виступав на сцені з невеликими ролями. 28 січня 1914 року був призваний в армію, з 2 травня 1915 року знаходився на Східному фронті. Переніс захворювання жовтяницею, після чого був спрямований на службу конюхом у Тільзіт.[3] Приблизно до початку 1916 року грав в місцевому міському театрі (директор — Курт Гребін), потім поступив у трупу Німецького театру в Лієпаї. У цих військових театрах, що знаходилися в декількох кілометрах від лінії фронту, він зіграв свої перші великі класичні ролі — за п'єсами Шекспіра, Гете, Шиллера, Ібсена, Стріндберга. У 1916—1917 роках знову працював у трупі в Макса Рейнхардта, де його партнерами були Еміль Яннінгс, Вернер Краус і Пауль Вегенер. У 1919—1923 роках працював у різних берлінських театрах.[3]

Наприкінці 1916 року Фейдт дебютував у кіно. Важливою для нього стала співпраця з режисером Ріхардом Освальдом, який доручав йому ролі у своїх «просвітницьких фільмах». У 1919 році великий ажіотаж викликав фільм «Не такий як усі», де Фейдт зіграв скрипаля-гомосексуала, який через шантаж кінчає життя самогубством.

У 1919 році Фейдт заснував власну виробничу компанію «Фейдт-фільм». Наступного року він з'явився на екрані у своїй найзнаменитішій ролі сомнамбули Чезаре у фільмі «Кабінет доктора Калігарі» (Das Cabinet des Dr. Caligari, 1920). Завдяки виразності і пластичності Фейдт став ідеальним актором кіноекспресіонізму. У подальші роки завдяки ролям у фільмах жахів — у тому числі таких, як «Голова Януса» (Der Januskopf, 1920) Ф. В. Мурнау, «Кабінет воскових фігур» (1924) Пауля Лені, «Руки Орлака» (1924) Роберта Віне, «Празький студент» (1926) Генріка Галеєна, — сформувався його образ «демона німецького німого кіно».

Разом з Емілем Яннінгсом Фейдт став самою високооплачуваною зіркою німецького кіно. У вересні 1926 рік року на запрошення Джона Беррімора він вирушив до Голлівуду. У Америці знявся в чотирьох фільмах, у тому числі в класичному «Людина, яка сміється» (The Man Who Laughs, 1928) по роману Віктора Гюго. 27 лютого 1929 року він повернувся в Німеччину з наміром надалі поперемінно працювати в Німеччині і США. На відміну від багатьох колег, Фейдт досить легко пережив прихід звуку в кіно, адаптувавши стиль своєї гри до вимог, що змінилися.

Після приходу до влади націонал-соціалістів Фейдт працював переважно у Великій Британії, але в той же час став членом імперської кінопалати і знявся у фільмі УФА «Вільгельм Телль[en]» (Wilhelm Tell, 1934). У 1934 році, будучи пацифістом і в третьому шлюбі одруженим з єврейкою, Фейдт зіграв заголовну роль у фільмі «Єврей Зюсс» (Jew Suss, 1934) Лотара Мендеса за однойменним романом Ліона Фейхтвангера. Після цього фільму шлях до Німеччини йому був закритий.

У 1939 році Фейдт отримав британське громадянство. У 1940 році переїхав до Голлівуду і продовжував зніматися в кіно, виконуючи в основному ролі нацистів. Найвідоміша з них — роль майора Штрассера в «Касабланці» (Casablanca, 1942). Примітна також роль чаклуна Джафара в класичному фільмі-казці «Багдадський злодій» (The Thief of Bagdad, 1940)

Конрад Фейдт помер від паралічу серця 3 квітня 1943 рік року у Голлівуді під час гри в гольф.

Вибіркова фільмографія

[ред. | ред. код]

Всього Фейдт знявся у 118 фільмах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Ролі Конрада Фейдта. — Рига, 1968. — 24 p. — 5 000 прим.
  3. а б Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München 1984

Посилання

[ред. | ред. код]

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Э. Арнольди. Конрад Фейдт // Звёзды немого кино. — М. : «Искусство», 1968. — С. 202—219. — 150 000 прим.