Сомнамбулізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сомнамбулізм
Johann Heinrich Füssli 030.jpg
Спеціальність sleep medicined
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 7B00.1
МКХ-10 F51.3
DiseasesDB 36323
MeSH D013009
SNOMED CT 80495009
CMNS: Sleepwalking у Вікісховищі

Сомнамбулізм (від лат. somnus — «сон» і ambulo — «ходити», «пересуватися»; ноктамбулізм[1][2] (від лат. nox, noctis — «ніч»), сноходіння, заст. лунатизм[3][4]) — розлад парасомнічного спектра, хвороба, яка виявляється у несвідомих діях (рухах) під час нічного сну. Класифікується як розлад сну, що відноситься до сімейства парасомній[5].

Зазвичай, має місце в першій половині сну і триває від декількох хвилин до півгодини[6]. Хворих на сомнабулізм називають сомнамбулами[7], лунатиками[8], сновидами[9], сноходами[10], засвідчена і застаріла назва місячник (місяшник)[11].

Зазвичай, люди із сомнамбулізмом лише розмовляють уві сні, проте часом можуть ходити, виконувати рухи, як наяву, з відкритими очима. Такий стан людини є вродженим (за останніми дослідженнями передається генетично, спадково) і може загострюватись тоді, коли впродовж дня людина дратується або ж зазнає стресу. Зазвичай, трапляється один раз за ніч у період з 0 до 2 години. Втім, розбудити людину в цей час дуже складно, тому краще спокійно підійти і, розмовляючи з нею, довести її назад до ліжка. Якщо ж зненацька збудити, то наслідки можуть бути непередбачуваними.[джерело?]

Люди із сомнамбулізмом відчувають менше болю у стані сноходіння, причому у стані бадьорості в таких пацієнтів підвищена частота мігреней та головні болі.[12]

Причини[ред. | ред. код]

Причина сноходіння невідома. Існує ряд непідтверджених гіпотез, що пояснюють причини такої поведінки. Серед них — незрілість нервової системи, порушення у фазі повільного сну, депривація сну, нервове збудження і втома. Деякі дослідження відзначають зв'язок з генетичними факторами.[13][14][15][16]

Ряд препаратів, в основному агоністи бензодиазепінових рецепторів, антидепресанти, антипсихотики і бета-блокатори, пов'язані з ходінням уві сні. Найбільш виразний зв'язок з золпідемом і оксибутиратом натрію[17].

Вважається, що ряд станів, таких як хвороба Паркінсона, можуть викликати випадки сноходіння у людей, які раніше його не мали[18].

Було виявлено зв'язок між лунатизмом і іншими порушеннями сну, наприклад синдромом неспокійних ніг і порушенням дихання під час сну у дітей[19].

У деяких випадках, сомнамбулізм у дорослих може служити симптомом порушень в психіці[20][21].

Епідеміологія[ред. | ред. код]

За оцінками, поширеність сомнамбулізму становить 4,6–10,3 %. Метааналіз 51 дослідження, в якому взяли участь понад 100.000 дітей і дорослих, показало, що сомнамбулізм частіше зустрічається у дітей — приблизно 5 % від усіх випадків, 1,5 % — у дорослих; у які брали участь в дослідженні хвороба виявлялося принаймні один раз протягом попередніх 12 місяців. Частота проявів хвороби не залежить від віку дитини.[22]

Діагностика[ред. | ред. код]

Оскільки людина, що страждає сомнамбулізмом не пам'ятає своїх нічних пригод, хоча і може здогадуватися про них за зовнішніми ознаками,[23] про свою хворобу зазвичай вона дізнається від третіх осіб (наприклад, діти — від батьків). Іншим найбільш достовірним способом діагностики сомнамбулізму є полісомнографія[24].

В ході диференціальної діагностики повинні бути виключені нічний жах і інші парасомнії фази швидкого сну.

Історія вивчення[ред. | ред. код]

Сноходіння давно привертало до себе увагу за рахунок своєї таємничості, але до минулого століття не було серйозно досліджено. Німецький хімік і парапсихолог XIX століття барон Карл Людвіг фон Райхенбах провів великі дослідження сновид і використовував свої відкриття, щоб сформулювати теорію одичної сили.

Спочатку ходінню уві сні приписувалося виконання сновидіння (сон) наяву.[25] Наприклад, в одному дослідженні, опублікованому Організацією науки і суспільства в 1954 році, був висновок:

«Придушення ворожих почуттів по відношенню до батька служило причиною дій пацієнтів за межами світу сну через сноходіння спотворення уявлень про всі авторитарні фігури, такі як батьки, офіцери і суворі начальники.»[26]

Дванадцятьма роками пізніше та ж група опублікувала статтю з новим висновком:

«Ходіння уві сні, всупереч більшості переконань, мабуть, мало пов'язане з тим, що сниться. Фактично, це відбувається, коли сплячий насолоджується своїм непробудним, найглибшим сном — стадією, про сновидіння в якій зазвичай не надходить повідомлень (про зовнішні фактори, до мозку).»[27]

Пізніші дослідження показали, що сомнамбулізм насправді є розладом, ознакою якого є збудження в фазі повільного сну.[25] Більш точні дані про сон пов'язані з винаходом технологій, таких як електроенцефалограма Ханса Бергера в 1924 році і нейровізуалізації Френка Даффі на початку 1980-х років.[28]

У 1907 році Зигмунд Фрейд виступав з промовою про ходіння уві сні у Віденському психоаналітичному товариство. Він вважав, що сноходіння було пов'язано з виконанням сексуальних бажань і був здивований, що людина могла рухатися не перериваючи сновидіння. У той час Фрейд припустив, що суть цього феномена полягала в бажанні заснути в тому ж місці, в якому людина спала в дитинстві. Десять років по тому він розмірковував про сомнамбулізм у статті «Метапсихологічне доповнення до теорії сновидінь», в якій більш детально роз'яснював зв'язок між ходінням уві сні і роботою несвідомої (людини).[29]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Застаріла назва — лунатизм, походить від лат. lunaticus — божевільний, від лат. luna — місяць. Термін «лунатизм» пов'язаний з уявленнями багатьох стародавніх народів про вплив місячних циклів на психіку людини.
  • У гіпнозі одна з глибоких стадій трансу називається сомнамбулізмом[30].

В культурі[ред. | ред. код]

  • У трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет» (1606 рік) є епізод зі сноходінням (акт 5, сцена 1).
  • Сюжет опери В. Белліні «Сомнамбула» побудовано навколо факту сомнамбулізму головної героїні.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ноктамбулізм - Словник іншомовних слів. rozum.org.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2019. 
  2. Що таке НОКТАМБУЛІЗМ - Словник іншомовник слів - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 12 червня 2019. 
  3. Лунáтизм ч., заст., (від лат., Місяць) Назва походить від неправильних уявлень про вплив місячного світла на людину.
  4. Що таке ЛУНАТИЗМ - Словник іншомовник слів - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 12 червня 2019. 
  5. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders /American Psychiatric Association. DSM-5. — Washington, D.C.: American Psychiatric Publishing, 2013. — 947 p. — ISBN 978-0-89042-554-1. — ISBN 978-0-89042-555-8. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017. 
  6. Україно-англійський ілюстрований медичний словник Дорлана (переклад 30-го американського видання), Том 2 / 2007 р.
  7. СОМНАМБУЛА // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ЛУНАТИК // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. СНОВИДА // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. СНОХОДА // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Місячник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Lopez, Régis; Jaussent, Isabelle; Dauvilliers, Yves (2015). Pain in Sleepwalking: A Clinical Enigma. SLEEP 38 (11): 1693–1698. ISSN 0161-8105. doi:10.5665/sleep.5144. 
  13. Stores, G (18 серпня 1990). Sleep disorders in children.. BMJ 301 (6748). с. 351–352. ISSN 0959-8138. doi:10.1136/bmj.301.6748.351. Процитовано 12 червня 2019. 
  14. Pressman, Mark R. (2007-2). Factors that predispose, prime and precipitate NREM parasomnias in adults: Clinical and forensic implications. Sleep Medicine Reviews (англ.) 11 (1). с. 5–30. doi:10.1016/j.smrv.2006.06.003. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 12 червня 2019. 
  15. Lavie, P. (Peretz), 1949-; Malhotra, Atul. (2002). Sleep disorders : diagnosis, management and treatment : a handbook for clinicians. London: Martin Dunitz. ISBN 9781841840550. OCLC 50554913. 
  16. Dogu, O.; Pressman, M. R. (27 грудня 2010). Identification of sleepwalking gene(s): Not yet, but soon?. Neurology 76 (1). с. 12–13. ISSN 0028-3878. doi:10.1212/wnl.0b013e318203e9c0. Процитовано 12 червня 2019. 
  17. Stallman, Helen M.; Kohler, Mark; White, Jason (1 лютого 2018). Medication induced sleepwalking: A systematic review. Sleep Medicine Reviews 37. с. 105–113. ISSN 1087-0792. doi:10.1016/j.smrv.2017.01.005. Процитовано 13 червня 2019. 
  18. Bassetti, Claudio L.; Waldvogel, Daniel; Poryazova, Rositsa (1 жовтня 2007). Sleepwalking in Patients With Parkinson Disease. Archives of Neurology (англ.) 64 (10). с. 1524–1527. ISSN 0003-9942. doi:10.1001/archneur.64.10.1524. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2019. 
  19. Chervin, Ronald D.; Pelayo, Rafael; Palombini, Luciana; Guilleminault, Christian (1 січня 2003). Sleepwalking and Sleep Terrors in Prepubertal Children: What Triggers Them?. Pediatrics (англ.) 111 (1). с. e17–e25. ISSN 0031-4005. PMID 12509590. doi:10.1542/peds.111.1.e17. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 13 червня 2019. 
  20. Crisp, A H; Matthews, B M; Oakey, M; Crutchfield, M (10 лютого 1990). Sleepwalking, night terrors, and consciousness.. BMJ : British Medical Journal 300 (6721). с. 360–362. ISSN 0959-8138. PMC PMCPMC1662124. PMID 2106985. Процитовано 13 червня 2019. 
  21. Orme, J. E. (1967-09). THE INCIDENCE OF SLEEPWALKING IN VARIOUS GROUPS. Acta Psychiatrica Scandinavica 43 (3). с. 279–281. ISSN 0001-690X. doi:10.1111/j.1600-0447.1967.tb05764.x. Процитовано 13 червня 2019. 
  22. Kohler, Mark; Stallman, Helen M. (10 лист. 2016). Prevalence of Sleepwalking: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLOS ONE (англ.) 11 (11). с. e0164769. ISSN 1932-6203. doi:10.1371/journal.pone.0164769. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 13 червня 2019. 
  23. Stallman, H. M.; Kohler, M.; Wilson, A.; Biggs, S.; Dollman, J.; Martin, J.; Kennedy, D.; Lushington, K. (1 вересня 2016). Self-reported sleepwalking in Australian senior secondary school students. Sleep Medicine 25. с. 1–3. ISSN 1389-9457. doi:10.1016/j.sleep.2016.06.024. Процитовано 13 червня 2019. 
  24. Sleep and Hypnosis : A Journal of Clinical Neuroscience and Psychopathology. www.sleepandhypnosis.org. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 13 червня 2019. 
  25. а б Stores, G (18 серпня 1990). Sleep disorders in children.. BMJ 301 (6748). с. 351–352. ISSN 0959-8138. doi:10.1136/bmj.301.6748.351. Процитовано 13 червня 2019. 
  26. Child Delinquency Cause. The Science News-Letter 65 (12). 20 березня 1954. с. 179. ISSN 0096-4018. doi:10.2307/3933240. Процитовано 13 червня 2019. 
  27. Sleepwalker Not Dreaming. Science News 89 (26). 25 червня 1966. с. 508. ISSN 0036-8423. doi:10.2307/3950276. Процитовано 13 червня 2019. 
  28. Electroencephalogram (EEG) - used, first, body, uses, Making an Encephalogram, BEAM Enhances the Value of the EEG, The Future of BEAM. www.discoveriesinmedicine.com. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 13 червня 2019. 
  29. What is somnambulism?. eNotes (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 13 червня 2019. 
  30. Scheflin, Alan W.; Shapiro, Jerrold Lee (4 серпня 1989). Trance on Trial (англ.). Guilford Press. ISBN 9780898623406. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 13 червня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]