Крістобаль Альфтер

Крістобаль Альфтер
Основна інформація
Повне ім'я	ісп. Cristóbal Halffter Jiménez-Encina
Дата народження	24 березня 1930(1930-03-24)[…]
Місце народження	Мадрид, Іспанія
Дата смерті	23 травня 2021(2021-05-23) (91 рік)
Місце смерті	Вільяфранка-дель-Б'єрсо, Леон, Кастилія і Леон, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Професії	диригент, композитор, викладач університету
Освіта	Мадридська консерваторія (1951)
Вчителі	Conrado del Campod
Відомі учні	Manuel Balboa Rodríguezd
Жанри	опера
Членство	Берлінська академія мистецтв, Європейська академія наук і мистецтв, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Real Academia de Doctores de Españad і Баварська академія витончених мистецтв
Заклад	Мадридська консерваторія
Нагороди	Culture and Science Award of the City of Kield (2014) BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2009) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1996)

Крістобаль Альфтер Хіменес-Енсіаль (ісп. Cristóbal Halffter Jiménez-Encina; 24 березня 1930(19300324), Вільяфранка-дель-Б'єрсо — 23 травня 2021) — іспанський композитор і диригент, належить до «поколінню 1950-х років» (Луїс де Пабло, Кармело Бернаола та ін.).

Біографія

Народився в забезпеченій музичній родині: брати його батька — Родольфо (1900—1987) і Ернесто Альфтер (1905—1989) — були великими композиторами. Дитинство (1936—1939) провів у Німеччині, де його батько служив директором фабрики в Фельберт. Після повернення родини до Мадриду навчався в Мадридській консерваторії у Конрадо дель Кампо (закінчив у 1951). Також брав уроки композиції у Олександра Тансмана та Андре Жоліве.

Працював на Національному радіо. У 1955—1963 керував оркестром Мануеля де Фальї. З 1961 викладав в Мадридській консерваторії, у 1964—1966 роках очолював її. Викладав у США і ФРН, у тому числі — на Міжнародних курсах річної музики в Дармштадті. У 1976—1978 очолював іспанську секцію Міжнародного товариства сучасної музики.

Живе у Вільяфранка-дель-Б'єрсо. Дружина — піаністка Марія Мануела Каро. Син, Педро Альфтер Каро (1971) — диригент та композитор.

Творчість

Музика Альфтері синтезує класичні та народні традиції з пошуками інтернаціонального авангарду. Часто звертається до іспанської поезії, віршам Брехта.

Вибрані твори

• Scherzo для оркестру (1951)
• Antífona Pascual для солістів, хору та оркестру (1952)
• Концерт для фортепіано та оркестру (1953)
• El beso de Judas (1954, музика до кінофільму)
• Tres piezas для струнного квартету (1955)
• Saeta (1955, балет)
• Misa ducal (1956)
• Introducción, fuga y final для фортепіано (1957)
• Sonata для скрипки соло (1959)
• El ladrón de estrellas (1959, опера для телебачення)
• Jugando al toro (1959, балет)
• Microformas для оркестру (1960)
• Симфонія для трьох інструментальних груп (1963)
• Cuatro canciones leonesas (1. El carbonero, 2. De campo, 3. De cuna, 4. La carbonerita de Salamanca) (1964)
• Secuencias (1964)
• Misa de la Juventud (1965)
• Líneas y puntos для 20 духових та електроакустики (1966)
• Cantata Symposium (1968)
• Cantata «Yes, speak out» (1968)
• Fibonacciana для флейти та оркестру (1969)
• Noche pasiva del sentido для сопрано, двох ударників і 4-х магнітофонів (1970, на вірші Сан-Хуана де ла Крус)
• Llanto por las víctimas de la violencia для камерної групи та електроакустики (1971)
• Réquiem por la libertad imaginada (1971)
• Pinturas negras (1972)
• Gaudium et Spes-Beunza (1972)
• Noche activa del espíritu для двох фортепіано та електроакустики (1973)
• Platero y yo для хору дітей, оповідача, змішаного хору, інструментальної групи та магнітофонної стрічки (1974, за повістю Хуана Рамона Хіменеса)
• Elegías a la muerte de tres poetas españoles (1975)
• Officium defunctuorum для оркестру і хору (1979)
• Tiento (1981)
• Leyendo a Jorge Guillén (1982)
• Sinfonía ricercata для органу та оркестру (1982)
• Dona nobis pacem (1984)
• Tres poemas de lírica española для баритона та оркестру (1986, на вірші Гутьерре де Сетін, Хорхе Манрике та Франсіско Кеведо)
• Dortmunder Variationen для оркестру (1987)
• Variaciones Dortmund II (1987)
• Motetes (1989)
• Preludio Madrid 92
• Odradek для оркестру, присвячується Францу Кафку (1996)
• Don Quijote (1999, одноактна опера за романом Сервантеса)
• Adagio en forma de rondo для оркестру (2003)
• Lázaro (2007, опера)

Нагороди

Премія Італійського радіо та телебачення (1976). Золота медаль за заслуги в мистецтві (Іспанія, 1981). Національна музична премія Іспанії (1989).

Член Іспанської Королівської Академії витончених мистецтв (1983). Головний запрошений керівник Національного оркестру Іспанії (з 1989). Член Європейської академії наук і мистецтв (1997).

Посилання

• Сторінка у Віртуальному Центрі Сервантеса [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
• У базі даних Classical Composers [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
• На сайті IRCAM [Архівовано 8 червня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
• На сайті Universal Edition' [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)