Абай Кунанбаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кунанбаєв Абай)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абай Кунанбаєв
каз. Абай Құнанбайұлы
Ім'я при народженніІбрагім Кунанбаєв
Народився29 липня (10 серпня) 1845[1][2] або 10 серпня 1845(1845-08-10)[3][2]
Jidebaid, Biysk Uyezdd, Томська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер23 червня (6 липня) 1904[1] (58 років) або 6 липня 1904(1904-07-06)[3][2] (58 років)
Jidebaid, Biysk Uyezdd, Томська губернія, Російська імперія
ПохованняМавзолей Абая
ГромадянствоРосійська імперія
Національністьказах
Діяльністьпоет, композитор, мислитель, громадський діяч
Сфера роботифілософія[4], література, поезія[4] і музика[4]
Мова творівросійська, казахська
Конфесіяіслам
БатькоKunanbai Uskenbayulyd
МатиUlzhand
Брати, сестриKudaiberdi Kunanbayulyd
У шлюбі зDilda Alshinbayovnad
ДітиTuragul Abaiulid, Akylbai Abayuly Kunanbaevd, Raikhan Abayovnad, Kulbadan Abayovnad, Abdirakhman Uskenbaevd і Magauiya Abayuly Kunanbaevd
CMNS: Абай Кунанбаєв у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Поштова марка СРСР із серії «Письменники нашої Батьківщини», присвячена А. Кунанбаєву, 1965 (ЦФА 3220, Скотт 3059)

Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы; 29 липня (10 серпня) 1845 — 23 червня (6 липня) 1904) — великий казахський поет, прозаїк, громадський діяч, основоположник сучасної казахської писемної літератури, реформатор культури в дусі зближення з європейською культурою на ґрунті ліберального ісламу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я — Ібрагім, але зменшене ім'я Абай, дане матір'ю, закріпилося за ним на все життя. Племінник Абая — також відомий казахський поет Шакарім.

Народився в Чингізьких горах Семипалатинської області в родині великого феодала Кунанбая Ускенбаєва. Родина Абая була аристократичною, і дід (Оскенбай), і прадід (Іргизбай) були головними правителями (баями) свого роду.

Учився в медресе мулли Ахмет-Різи в Семипалатинську й одночасно відвідував російську школу.

Гуманістичні погляди поетів і вчених Сходу (Фірдоусі, Алішер Навої, Нізамі, Фізулі, Ібн Сіни й інші) вплинули на формування світогляду Абая. Особливо великий вплив на Абая Кунанбаєва мали твори російських класиків. Він перекладав байки Івана Крилова, вірші Михайла Лермонтова, роман «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна.

Він висміював старі звичаї родового аулу, догми ісламу, протестував проти рабського становища жінки. У сатиричних віршах «Нарешті, волосним я став…» (1889), «Управитель начальству радий…» (1889), «Кулембаю» (1888) поет відкрито виступав проти соціального зла. Неперевершений майстер казахського вірша («Із часу випадає мить…», 1896, «Хіба не повинен, мертвий, я глиною стати…», 1898, «На воді, як човник, місяць…», 1888, «Коли стане довгою тінь…», 1890, і ін.), Абай Кунанбаєв застосував нові віршовані форми; новаторський характер носять вірші, присвячені порам року: «Весна» (1890), «Літо» (1886), «Осінь» (1889), «Зима» (1888), вірші про призначення поезії. Сюжети поем «Масгуд» (1887), «Сказання про Азиме» побудовані за мотивами східної класичної літератури. У поемі «Іскандер» Абай Кунанбаев засудив жадібність завойовника Олександра Македонського, протиставляючи йому розум в особі Аристотеля. У прозаїчних «Повчаннях» порушені історичні, педагогічні й правові теми. Деякі свої ліричні вірші Абай Кунанбаєв поклав на музику. Життя Абая яскраво змальовано в романі Мухтара Ауезова «Шлях Абая» (т. 1-2, 1958) (укр. переклад Дмитра Гринька).

Значення

[ред. | ред. код]

В історії казахської літератури Абай зайняв почесне місце, збагативши казахське віршування новими розмірами й римами.

Керівники руху Алаш-Орда сприймали Абая як свого духовного попередника, як духовного вождя відродження казахської нації.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

1983 року про життя поета знято фільм «Абай», Казахфільм.

Пам'ятник Абаю в селищі Тарановськом Костанайської області

Пам'ятники поетові встановлені в багатьох містах Казахстану.

Скульптурна композиція з трьох фігур мислітелів: Г.С. Сковороди, М.Ф. Ахундова, А. Кунанбаєва /скульптор С. Гурбанов, 2021 р./- в Україні, у м. Харкові, у сквері Мислітелів - вул. Полтавський Шлях, 22 /2.С.1/.

На честь Абая назване місто Абай і головна площа у місті Алмати.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. ↑ а б в Педагоги и психологи мира — 2012.
  3. ↑ а б http://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=31
  4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Дюсенбаєв Ісхак. Велич Абая // Абай Кунанбаєв. Поезії [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] / З казахської. — К.: Дніпро, 1974. — С. 5—28. — (Перлини світової лірики).
  • Кунанбаєв Абай [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  • Збірка віршів Абая. — СПб. 1909; Казань 1922; Ташкент 1922.
  • Рамазанов Н. Статья в «Восточном сборнике в честь А. Н. Веселовского». — М. 1914.
  • Саади А. Статья в «Ак-Юл» (на казахском языке). Ташкент. 1923. № 355, 356, 359, 363, 369, 372.
  • Кабулов Ильяс. Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 174.
  • Мустамбаев, Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 191.
  • Аршаруни А. Заметки о национальной литературе. Журнал «Новый Восток». № 23—24.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Абай Кунанбаєв. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  • Абай… Хто він для казахів? [Архівовано 14 березня 2007 у Wayback Machine.]
  • Абай Кунанбаєв. Повчальні слова. Переклад і примітки Василя Білоцерківського (на порталі ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абай_Кунанбаєв&oldid=40500393