Кутрів
село Кутрів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький район |
Тер. громада | Берестечківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07080010130098967 |
Основні дані | |
Засноване | 1245 |
Населення | 553 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45781 |
Телефонний код | +380 3379 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°20′45″ пн. ш. 25°5′7″ сх. д. / 50.34583° пн. ш. 25.08528° сх. д. |
Водойми | річка Стир |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45766, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Мерва, вул. Богдана Хмельницького, 17 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ку́трів — село в Україні, у Берестечківській громаді[1] Луцького району Волинської області. Населення становить 553 особи (2001).
Село розташоване на лівому березі річки Стир, за 50 км. до обласного центру міста Луцька. Куртів є передмістям Берестечка.
Кутрів вперше згадується в описі Луцького замку 1545 року як володіння Микити та Яцька Кутрівських, від яких і походить назва села. На той час К. перебував у межах Великого князівства Литовського, за Люблін. унією 1569 відійшов до Польщі.
У 2-й пол. 16 ст. належав Ф. Требуховській і Ф. Дялинському. Жителі брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. 18–30 червня 1651 у ході Берестец. битви тут зазнали поразки козаки від польського війська під керівництвом короля Яна ІІ Казимира.
За 3-м поділом Польщі 1795 у складі Зх. Волині К. приєднано до Рос. імперії.
У 19 ст. – у власності Ожаровських.
У 1890-х рр. мешкали 587 осіб, було 93 двори.
У 19 – на поч. 20 ст. – село Дубен. пов. Волинської губернії.
У 1906 році село Берестецької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 2. Дворів 69, мешканців 655[2].
Під час 1-ї світової війни побл. К. проходила лінія фронту, тут відбувалися кровопролитні бої між австр. і рос. військами. Від лютого 1918 Кутрів контролювали війська Троїстого союзу, від весни 1919 до літа 1920 – Польщі, влітку 1920 – більшовиків.
1921–39 – село Горохівського повіту Волинського воєводства Польщі (відійшло у складі Зах. України за Ризьким мирним договором).
Від 1939 – у складі Волинської обл. УРСР. 1940–59 – село Берестечківського, від 1959 – Горохівського р-нів.
Від 23 червня 1941 до 3 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією.
Є глиняний кар’єр, на базі якого 1916–98 працював цегел. завод. 1953–2015 діяла початк. школа (нині діти навчаються у с. Мерва та Берестечку); у 1980–90-х рр. функціонував клуб. Нині мешканців лікує фельдшер.-акушер. пункт.
У селі є дерев'яна церква Святого Юрія, побудована 1761 року[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 509 осіб, з яких 229 чоловіків та 280 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 555 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,10 % |
російська | 0,72 % |
У селі є чинна дерев'яна Церква Святого Юрія, пам'ятка архітектури національнго значення, збудована у 1761 році[7][8].
19 січня 2019 року в церкві Святого Юрія присутні на святковій службі парафіяни проголосували за вихід релігійної громади з підпорядкування УПЦ Московського патріархату і перехід до ПЦУ[9].
- Прокопович Борис Миронович — український режисер, народний артист УРСР. Режисер, а у 1965—1980 роках — головний режисер Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя.
- Карп'юк Анатолій Микитович (1932) — педагог, поет, краєзнавець.
- ↑ Село Кутрів «Децентралізація»
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 14 серпня 2019.
- ↑ На Волині 250-річна церква «сповзає» у річку // Рідна країна (укр.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Василь Слободян. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 131
- ↑ Кутрів. Церква Св. Юрія. 1761 «Дерев'яні Церкви Західної України»
- ↑ На Горохівщині церква перейшла до ПЦУ. Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- Кутрів / А.П. Ващук // Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |