Кіто Лоренц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіто Лоренц
в.-луж. Kito Lorenc
Народився4 березня 1938(1938-03-04)[4][1][2]
Шляйфе, Герліц, Саксонія, Третій Райх[4]
Помер24 вересня 2017(2017-09-24)[1][2][3] (79 років)
Бауцен, Саксонія, Німеччина[2]
·інсульт
ПохованняAlter Friedhofd
Країна Німеччина
 НДР
Місце проживанняВуйшкеd
Діяльністьписьменник, перекладач, поет, драматург
Галузьсерболужицька література[2] і Sorbian poetryd[2]
Знання мовверхньолужицька, німецька[5][2][6] і лужицькі мови[2]
ЧленствоСаксонська академія мистецтвd
РодичіЯкуб Лоренц-Залеський
Брати, сестриMichael Lorenzd
Нагороди

Кіто Лоренц (в. -луж. Kito Lorenc; нар. 4 березня 1938, Слепо, Німеччина — 24 вересня 2017, Баутцен, Німеччина) — лужицький письменник, есеїст, перекладач, казкар і байкар. Писав на верхньолужицькій і німецькій мовах. Член Саксонської академії мистецтв. Онук лужицького письменника Якуба Лоренц-Залеського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1938 року в лужицькому селі Слепо. З 1952 року по 1956 роки навчався в середній школі-інтернаті в Котбусі. З 1956 року по 1961 рік вивчав славістику в Лейпцигу. З 1961 року по 1972 рік працював молодшим науковим співробітником в Інституті сербського народознавства в Баутцені. З 1972 року по 1979 рік працював драматургом в Державному ансамблі сербської народної культури. 18 грудня 2008 року отримав почесну наукову ступінь доктора наук на факультеті мовознавства, літератури і культурології Дрезденського технічного університету.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Nowe časy — nowe kwasy», байки, 1962;
  • «Swĕtło, prawda, swobodnosć», Antologija serbskeho basnjenja, 1963;
  • «Po pućach časnikarki», переклад з нижньолужицької збірки віршів Міни Віткойц, 1964;
  • «Serbske fabule», переклад з нижньолужицької творів Гандрія Зейлера, 1966;
  • "Struga. Bilder einer Landschaft " , Verszyklus, sorbisch-deutsch, 1967;
  • «Der betresste Esel», казки, переклад з нижньолужицької творів Гандрія Зейлера, 1969;
  • «Poesiealbum 143», 1979;
  • «Sorbisches Lesebuch / Serbska čitanka», антологія, 1981;
  • «Die Rasselbande im Schlamassellande», дитяча книга, 1983;
  • «Wortland», 1984;
  • «Flurbereinigung», байки, 1988;
  • «Gegen den grossen Popanz», байки, 1990;
  • «Achtzehn Gedichte der Jahre 1990—2002»;
  • «Aus jenseitigen Dörfern», антологія, 1992;
  • «An einem schönbemalten Sonntag», байки, 2000;
  • «Die Unerheblichkeit Berlins», лірика, 2000;
  • «Zungenblätter», 2002;
  • «Das Meer Die Insel Das Schiff», антологія, 2004;
  • «Die wendische Schiffahrt», 2004;
  • «Kepsy-barby / Fehlfarben», байки, 2005;
  • «Serbska poezija», 2008.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Державна премія НДР імені Генріха Гейне;
  • Літературна премія Домовіни;
  • Премія імені Генріха Гейне;
  • Премія імені Германа Гессе;
  • Премія Берлінської академії мистецтв;
  • Премія імені Якуба Чишинського;
  • Премія імені Лессінга Вільної держави Саксонії — нагороджений 17 січня 2009 року;
  • Премія Петрарки — нагороджений 23 червня 2012 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Енциклопедія Брокгауз
  2. а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б Sorbischer Dichter Kito Lorenc gestorben
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122738926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl

Література

[ред. | ред. код]
  • Гугнін А. А., Введення в історію серболужіцької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 7 — 9, 33 — 34, 70, 142—143, 152, 159, 162—165, 177—182, 187, 194—195, ISBN 5-7576-0063-2
  • Kurzbiografie zu: Lorenc, Kito. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1, Ch. Links, Berlin 2010 ISBN 978-3-86153-561-4 .
  • Günter Hartung: Sorbisches Lesebuch, in: Weimarer Beiträge 29. Jahrgang, Heft 1 (1983), S. 24-29

Посилання

[ред. | ред. код]