Линове
| село Линове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Громада | Новослобідська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020110160044047 |
| Облікова картка | Линове |
| Основні дані | |
| Населення | 698 |
| Поштовий індекс | 41531 |
| Телефонний код | +380 5442 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°19′37″ пн. ш. 34°03′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
176 м[1] |
| Водойми | р. Горн |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Тьоткіне |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41530, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Нова Слобода, вул. Першотравнева, буд. 3 |
| Карта | |
  Линове | |
 Линове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лино́ве — село в Україні, у Новослобідській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Розташоване на березі великого іригаційного каналу. До села примикають великі лісові масиви — ліс Ширяївський та урочище Трисілля. Населення становить 698 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Линівська сільська рада. В селі проживають горюни.
Перша версія — село спочатку називалося Глинове (в селі геологи знайшли аж 32 види глини), але з часом перша літера Г десь загубилася.[2] Друга версія — що через село протікала річка і в ній водилося багато линів.
За даними 1862 року у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкали 1758 осіб (865 чоловіків та 893 жінки), налічувалось 190 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі Новослобідської волості мешкало 2133 особи, налічувалось 246 дворових господарств, існували православна церква, кахельний завод, 15 вітряних млинів[4].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 21 житель села[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Новослобідської сільської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Путивльського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[7].
26 серпня 2024 року російські загарбники продовжували обстрілювати прикордонні території Сумської області. Зокрема в селі було зафіксовано 2 вибухи, ймовірно ствольна артилерія 152 мм[8].
- На південь від села розміщений Мовчанський заказник.
- Пісенна традиція села Линове — елемент нематеріальної культурної спадщини Сумської області[9]
В селі народилася Гудилко Надія Степанівна (нар. 1950) — українська художниця-реставратор, майстриня декоративного розпису, витинанки, вишивки.
- ↑ Погода в селі Линовому.
- ↑ Сичики з Линового | Сковорода. Гастробайки
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1757)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Линове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рашисти скинули на Сумщині рекордну кількість КАБів | Данкор онлайн | Сумской информационный портал: все новости Сумщины. dancor.sumy.ua. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА СУМЩИНИ — ЖИВИЙ СКАРБ УКРАЇНИ: ЗДОБУТКИ СЬОГОДЕННЯ. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- Історія міст та сіл України (рос.) [Архівовано 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
| Повітове місто | _(1854).png) | |
|---|---|---|
| Міста, містечка та слободи | ||
| Волості | Берюхівська • Бочечанська • Буринська • Великонеплюївська • Волинцівська • Гвинтівська • Глушецька • Гружчанська • Казачанська • Клепальська • Князівська • Краснослобідська • Крупецька • Миколаївська • Новослобідська • Попово-Слобідська • Пригородська • Рев'якінська • Черепівська • Шалигінська • Яцинська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1862 рік) | ||
