Липа срібляста
| Липа срібляста | |
|---|---|
| |
| Липа повстиста (липа срібляста) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальвоцвіті (Malvales) |
| Родина: | Мальвові (Malvaceae) |
| Рід: | Липа (Tilia) |
| Вид: | Липа срібляста (T. tomentosa)
|
| Біноміальна назва | |
| Tilia tomentosa | |
| |
Липа срібляста[1][2] (Tilia tomentosa Mill., синонім — Т.argentea ) — вид деревних рослин родини мальвових (Malvaceae). Поширений в Європі та Малій Азії. Ряд рідкісних угруповань липи сріблястої занесені до Зеленої книги України.[3]
Опис[ред. | ред. код]
Дерево до 30 м заввишки. Кора темно-сіра. Крона густа, широко-пірамідальна. Пагони та бруньки з густим, сріблясто-білим запушенням. Листки майже округлі, зверху зелені, знизу з білим повстистим запушенням. Черешок товстий, з повстистим запушенням. Квіти жовто-білі, зібрані по 7–10 шт., духмяні, розпускаються у липні-серпні. Плід — горішок з дерев'янистим оплоднем, яйцеподібний, ледь ребристий, з повстистим запушенням, товстостінний.
Поширення[ред. | ред. код]
Природний ареал охоплює Балканські країни, Західну Україну, Молдову, окремі райони Малої Азії.
Екологія[ред. | ред. код]
Теплолюбна, тіньовитривала, незимостійка, середньо вибаглива до родючості ґрунту,
Охорона[ред. | ред. код]
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[4].
Внаслідок зведення лісів та погіршення стану середовища існування окремі угруповання липи сріблястої стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України[3], зокрема 3 рослинні асоціації, які належать до формації сріблястолипових лісів (Tilietа argenteae): 1) скельнодубово-сріблястолиповий ліс дібровнотонконоговий; 2) скельнодубово-сріблястолиповий ліс запашнопідмаренниковий; 3) широколистолипово-сріблястолиповий ліс бульбистозубницевий.
Категорія охорони раритетних угруповань 2 (рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані; едифікатор — липа срібляста — знаходиться на північно-східній межі ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі). Угруповання охороняються в Карпатському біосферному заповіднику та заповідному урочищі «Гора Біганська» (Закарпатська область)[3].
Практичне значення[ред. | ред. код]
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як і для виду липа дрібнолиста.
Декоративна рослина. Вирощують у садах і парках майже по всій Європі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tilia tomentosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 141. (укр.)(рос.)
- ↑ а б в Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 135—136)
- ↑ Липа срібляста в Червоному списку МСОП
Джерела[ред. | ред. код]
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 135—136). — ISBN 978-966-542-2
- Липа пухнаста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 241. — ISBN 5-88500-055-7.
|
|