Марченко Ніна Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марченко.
Марченко Ніна Яківна
Народження15 жовтня 1940(1940-10-15) (84 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж
НавчанняКиївський державний художній інститут (1965)
Діяльністьхудожниця
ВчительГригор'єв Сергій Олексійович, Будников Олександр Гаврилович, Трохименко Карпо Дем'янович, Штільман Ілля Нісонович, Забашта Василь Іванович і Чичкан Леонід Ілліч
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
заслужений художник УРСР

Ні́на Я́ківна Ма́рченко (нар. 15 жовтня 1940, Ленінград) — українська художниця-живописець; член Спілки радянських художників України з 1973 року. Заслужена художниця УРСР з 1976 року.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народилася 15 жовтня 1940 року у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). 1965 року закінчила Київський державний художній інститут, де навчалася зокрема у Сергія Григор'єва, Олександра Будникова, Карпа Трохименка, Іллі Штільмана. Дипломна робота — картина «Повернене дитинство», присвячена дітям Бухенвальда[1]. До 1968 року навчалась у творчих майстернях при Академії мистецтв СРСР у Києві у Василя Забашти і Леоніда Чичкана.

Живе у Києві, в будинку на вулиці Заньковецької, № 6, квартира 39[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює в галузі станкового живопису, авторка тематичних полотен, пейзажів у реалістичному стилі. Серед робіт:

  • 1965 — «Повернене дитинство»;
  • 1968 — «Студенти-медики»;
  • 1970 — «Ніхто не забутий»;
  • 1971 — «На свято»;
  • 1972 — «Материнські думи»;
  • 1974 — «Майбутньому поколінню»;
  • 1975 — «Народні майстри»;
  • 1976 — «Мир. Кінець війни»;
  • 1976 — «Вони мріяли про Перемогу»;
  • 1984 — «Жінки Донбасу»;
  • 1985 — «Червоні маки — гірка пам'ять вій­ни»;
  • 1985 — «Пам'ять»;
  • 1987 — «Посвячені яблука»;
  • 1988 — «Чекала мати сина»;
  • 1992 — «Нове життя»;
  • 1994 — «Теплий вечір»;
  • 1995 — «Бабусин хліб».

У 1990-х роках за пропозицією американського колекціонера Вільяма Моргана та американського дослідника Голодомору 1932—1933 років Джеймса Мейса написала чотири картини на тему голодомору:

  • «Останній шлях»: худий від голоду хлопець, під спостереженням односельців, тягне через село на візку померлого;
  • «Мати 1933-го»: в пшеничному полі на колінах доньки лежить мертва мати, яку пробує розбудити малюк з роздутим від голоду животом;
  • «Діти Голодомору»: до виснажениої від голоду матері з двома дітьми, що сидять на порозі власного будинку, наближається хлопчик з протянутим казанцем;
  • «Дорога скорботи»: голодуючі селяни дивляться у слід підводі з трупами, які везуть на поховання[3].

Полотна виставлялися в Українському домі і Будинку учителя в Києві[1]. Нині це приватна власність Вільяма Моргана.

Учасниця всеукраїнських, всесоюзних художніх виставок з 1963 року.

Оремі роботи художниці зберігаються у картинних галереях США, Франції, Чехії, Болгарії, Австрії, Росії[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Валентина Январівна Брязгунова. Картини, написані пензлем і серцем. // Як справи Київ? № 206 (17617) від 4 листопада 2005 року. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 30 травня 2013.
  2. ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 200.
  3. ↑ Музей Голодомору. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марченко_Ніна_Яківна&oldid=35338349